Про те, що приховали автори Хрещатика в його фасадах та чи варто включати вулицю Хрещатик до переліку пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в ефірі UA:Радіо Культура в програмі "Культура.Live" говорили з віце-президентом Спілки архітекторів Оленою Олійник.
Ведучі:
Людмила Ляхевич, Артур Бобрик
Департамент охорони культурної спадщини КМДА планує розробити науково-проектну документацію для підготовки досьє, щоб внести Хрещатик у Всесвітню спадщину ЮНЕСКО.
Олена Олійник розповіла, скільки часу може зайняти процес внесення Хрещатика у Всесвітню спадщину ЮНЕСКО і що треба для цього зробити.
"Швидкість внесення Хрещатика в список ЮНЕСКО залежить від наполегливості влади. Процедура відбувається таким чином: міська рада подає прохання до Міністерства закордонних справ, а воно, в свою чергу, ставить питання і готує досьє та передає його в комітет Всесвітньої спадщини", — говорила Олійник.
За словами Олени Олійник, ця тема виникла через те, що вона є міжнародним експертом в групі, яка готує транскордонний проект міжнародної спадщини.
"До нього можна віднести кілька столиць, які були реконструйовані і їх центральні магістралі виникли в 30-50 роки. Поки в цей список попередньо включені Варшава, Мінськ, Берлін і Київ. Хрещатик є унікальним в низці інших пам'яток тоталітарної архітектури. Епоха, в яку він був створений, уже не повернеться і він є місцем певних подій, які відбувалися, та місцем ідентифікації нації", — сказала Олійник.
Віце-президент Спілки Архітекторів додала, що Хрещатик був єдиним місцем, де відбудовуючи після війни, дбайливо зберегли кожен будинок, який постаждав і відбулася реставрація в перших його формах.
"Хрещатик, як спадкоємець Київської Русі, успадкував просторові зв'язки з рельєфом. Через відкриті арки поєднували Хрещатик з оточуючими пагорбами, показуючи неперевершений ландшафт давнього Києва. В декор фасадів, в супереч тодішнім тенденціям, було вплетено елементи українського бароко. Насправді в архітектурі Хрещатика немає переважання комуністичних символів", — зазначила Олійник.
Олена Олійник повідомила, що відповідальність за таку пам'ятку, як Хрещатик, несе власник будівлі, а саме КМДА.
"Незважаючи на те, чи буде Хрещатик включений в спадщину, він вже є пам'яткою містобудування місцевого підпорядкування. Згідно з законом про культурну спадщину, немає різниці якого підпорядкування пам'ятка: місцевого чи всесвітнього. Вона повинна охоронятися однаково. Для того, щоб забезпечити збереження Хрещатика, треба провести мораторій на два роки на всі забудови і перебудови, зробити його інвентаризацію, план управдіння і план організації", — розповіла Олійник.
Також Олена Олійник додала, що ЮНЕСКО виділяє гроші та гранти для пам'яток, які є у його списку, притягує туристів, може прислати експертів.
"Фізична охорона є прегогативою місцевої влади. Якщо Хрещатик буде в списку місцевої влади, то вона повинна забезпечити режим його охорони, якщо вона цього не зробить, за кілька років він може бути виведеним із списку ЮНЕСКО", — повідомила Олійник.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото — wikimedia.org
