Діти з особливими освітніми потребами, попри задекларовану інклюзивність нової української школи, відчувають перешкоди при намаганні влитися в звичайний освітній процес. Чому так трапляється — в ефірі Українського го радіо говоримо з Оленою Гуменюк, заступником директора з навчально-виховної роботи школи-ліцею №38 імені Валерія Молчанова (м.Київ).
Ведуча:
Тетяна Дем'яненко
Дітей, які мають особливості, в Україні майже 157 тисяч. У закладах загальної і середньої освіти, за даними міносвіти, навчається лише 12 тисяч, ще 2 тисячі — відвідують дошкільні навчальні заклади.
Олена Гуменюк вважає, що на заваді реальному впровадженню інклюзивності в школах стають страхи та стереотипи.
Найчастіше батьки дітей з інвалідністю чують, що їх дитині буде погано у звичайній школі, також можна зіштовхнутися зі спротивом батьків інших дітей.
"В наш час це величезна проблема, тому що хоч програма є інклюзивною, але ці процеси гальмуються через неготовність навчальних закладів. Не вистачає корекційно-реабілітаційного обладнання, якась невизначеність у суспільстві теж є, і брак фахівців. А головне — те, чого не вистачає в нашому суспільстві — не вистачає довіри та діалогу. І напевне перш ніж вводити такі поняття і відразу сказати, що одразу ж вводимо такі поняття, потрібно було провести такі навчання — ліквідацію безграмотності населення", — вважає Олена Гуменюк.
Наше суспільство не готове, на думку педагога, тому що дуже багато років цих дітей просто не бачили, вони були ізольовані.
"Дітей потрібно вчити, що ми всі абсолютно різні, якщо дорослі самі бояться таких незвичайних діток, то діти теж будуть боятися", — говорить педагог.
Прослухати програму "Ранковий формат" можна за посиланням.
