Про Хрещення Русі як літературний сюжет, що з ним відбувалося в один з найцікавіших періодів в українській літературі в епоху бароко, говорили в ефірі Радіо Культура в програмі Культура.Live з дослідницею культури бароко Катериною Борисенко.
Ведуча:
Олена Гусейнова
Хрещення Русі як літературний сюжет найбільш знаковим був у "Повісті временних літ" та "Житіє князя Володимира" Нестора Літописця.
"Це фактично перші літературні джерела, які фіксують сюжет Хрещення Русі", — зауважила Борисенко.
Літературознавиця пояснює, чому інтерпретує ці твори як літературні, а не як історичні:
"Тому що одразу починає творитися міф стосовно хрещення Київської Русі. Одразу, знову ж таки, починають робити акцент на виборі князя Володимира не як на політичному рішенні, а рішенні обрати охреститися. І охреститися саме не від Риму, а від Константинополя. Це було суто політичне рішення, навіть якщо ширше брати — перейти до монотеїстичної релігії".
Катерина Борисенко зауважила, що згідно з "Повістю временних літ" жителі міст, Києва були готові до хрещення, а жителі сіл — ні.
А от чому письменники доби бароко були зацікавлені в сюжеті Хрещення Русі, зокрема Феофан Прокопович, літературознавиця пояснює так:
"Феофан Прокопович був зацікавлений в цьому сюжеті, оскільки виникає ідея творення велико державницької імперської ідеології. Тільки, на жаль, уже не Київ в центрі, а в центрі починає бути Петербург і Петро І".
Весь ефір слухайте тут
Катерина Борисенко. Фото Facebook
