Сучасний арт-ринок в Україні — дуже залежний від світових тенденцій. Незважаючи на те, що український ринок сучасного мистецтва дуже малий і тільки розвивається, ми можемо порівнювати себе та відштовхуватися від тенденцій, які відбуваються в світовому мистецтві, — впевнена Марина Щербенко.
Арт-консультантка називає арт-ринок дуже залежним, зокрема, взаємозалежними є комерційні і некомерційні інституції адже те, що відбувається в некомерційному секторі постійно впливає на ціноутворення і актуальність на ринку.
"Потрібно просто глянути на цифри. І якщо говорити про Україну, то у нас є практично всі інституції, за їхньої відсутні, є замінники. Дуже багато галерей поєднують в собі кілька функцій — працюють як артцентри, як музеї сучасного мистецтва. Тобто працюють як гібриди, і це — досить здорова тенденція щодо розвитку", — говорить арт-консультантка.
Щодо якісної присутності аукціонів на українському ринку, то Марина Щербенко згадує лише один український аукціон "Золотий перетин", що виконує аукціонну функцію, в тому числі, продажів на вторинному ринку предметів сучасного мистецтва.
"А якщо казати про галереї, які працюють в сфері сучасного мистецтва якісно і стабільно, то їхню кількість в країні ми можемо порахувати на пальцях двох рук. Такий попит. Навіть ті, хто працює в цій ніші усвідомлюють складність вибору займатися саме цим бізнесом, оскільки існує альтернатива працювати в іншій індустрії, де успішний арт-менеджер міг би заробити більше грошей", — констатує експертка.
В Україні розвинена дилерська мережа, яка допомагає художникам розкручувати, продавати свої картини дорого. Функцію формування бренду виконують здебільшого галереї.
В світі є галереї різного рівня, різного направлення, тому що сучасне мистецтво дуже різнопланове. Художники мають досить різний рівень таланту, впізнаваності, статусу їхнього бренду. Кар'єрне зростання художника схоже на розвиток у будь-якому бізнесі: тут також потрібно пройти свій шлях, зрозуміти, як діють механізми. І в Україні, за словами арт-консультантки, це відбувається так само:
"Починається все з того, що художник обирає місце, де навчатись, це одна із інституцій, яка відповідає за кадри в українському сучасному мистецтві. Вона ж є і однією з найпроблемніших, оскільки ми маємо дуже традиційні інституції, які надають освіту як художникам, так і мистецтвознавцям, критикам, менеджерам в сфері мистецтва", — говорить Марина Щербенко.
Вона зазначає, що є різні шляхи розвитку кар’єри художника. Один із найпростіших — це різні конкурси і резиденції, оскільки вони дають можливість успішного старту для художника.
"Якщо художник зміг пройти в якомусь грантовому або конкурсному відборі на резиденцію, в нього є можливість працювати з професіоналами, які йому допоможуть зрозуміти, що йому робити в плані самореалізації і як повноцінно самовиразитись через мистецтво і власний талант", — пояснює мистецтвознавиця.
Також участь у резиденціях — це налагодження контактів, можливість швидких і простіших знайомств з іншими художниками, обмін досвідом, знаннями, підтримка, та можливі пропозиції до співпраці.
За словами Марини Щербенко існує й альтернативна освіта, яка дає можливість художникам отримати досить швидко знання. Це інші недержавні заклади, завдяки яким галереї та арт-центри можуть не витрачати час на навчання кадрів та, наприклад, КАМУ — Київська академія медіаарту, яка проводить курси арт-менеджменту.
Фото: Щербенко Арт Центр
