— Пане Петеріс, як склалося, що ви не мали можливості в родині відразу займатися музикою, все ж таки батьки вас віддали грі на музичних інструментах? Це було бажання мами, чи це була необхідність займатися музикою?
Моя відповідь буде такою: мій батько був священиком, матір була лікарем. Втім вони обоє дуже любили музику. І у церкві, в якій працював тато, я завжди слухав церковну музику дуже гарну. Батьки помітили, що є в мене дуже великий інтерес до музики і віддали у музичну школу. У музичній школі я навчався скрипці.
— Я в одному з інтерв’ю почув, що ви потрапили в оперний театр і почули оперу "Тангейзер" Ріхарда Вагнера, після якої зрозуміли, що хочете стати музикантом. Що ж було такого на тому спектаклі, що ви сказали: "Хочу бути музикантом"?
У своєму маленькому місті, де я народився, я вперше потрапив до опери у 12 років. І саме тоді в цій опері звучала музика Вагнера, яка мене дуже вразила. Хор, солісти, оркестр. Я вперше все це почув і зрозумів, що можу поєднати себе з музикою.
— Як ваші батьки сприйняли ваше бажання? Знову ж таки, 12 років — дитина щось шукає, а ту ви кажете: хочу!
Як я вже говорив, мої батьки дуже любили музику. І щойно вони зрозуміли мою цікавість до музики, і побачили те, що коли я вивчив ноти, почав складати якісь маленькі композиції — вони стали дуже-дуже мене підтримувати.
— Як саме це відбувалося? Як саме підтримувати? І взагалі, ви вважаєте родина має підтримувати митця чи митець має бути один на один із суспільством?
Насправді в моїй сім'ї є дуже такі глибокі музичні традиції, тому що мої батьки дуже добре співали, сестра грала на фортепіано, а я вже тоді навчався скрипці. Ми проводили зазвичай такі музичні вечори. Тому що не було ніяких розваг, крім того, що ми могли створити самі у своїй сім'ї.
Відео: Norwegian Chamber Orchestra, "Концерт для віолончеллі" Петеріса Васкса
— Сьогодні хто є таким критерієм для Петеріса Васкса, до якого він прислухається? Хто ця людина? Можливо, дружина, колеги, композитори? Хто це є?
Якщо говорити про великих музикантів або композиторів, то, звичайно, у дитинстві на мене дуже впливав Моцарт. Я захоплювався його музикою. Наразі це Сібеліус, а також естонський композитор Арво Пярт.
— Коли ви пишете твір, хто перший слухає після його закінчення? Дружина, або хтось ще? Кому ви показуєте перший раз твір?
Був такий період часу, коли я дуже багато писав музику, але я нікому її не показував, тому що це було так, дуже глибоко в мені, я навіть не думав, що це комусь може бути цікаво. Був час, коли я грав на контрабасі. Але я зрозумів, що цього замало і треба рухатися далі. І тому я вирішив вдруге вступити до музичної академії, аби все ж таки отримати диплом композитора. Мені навіть довелося ще раз вивчати радянську ідеологію марксизму-ленінізму, аби все ж таки мати змогу писати музику і комусь її показувати.
Петеріс Васкс. Фото Facebook