Європейський суд контролює дотримання державами прав людини
Якщо порівнювати Європейський суд з прав людини з національними судовими інстанціями, то це своєрідний Конституційний суд Європи з прав людини, який опікується каталогом прав людини. Діяльність Європейського суду стосується оцінки того, яким чином держави дотримуються прав людини відповідно до цього каталогу прав.
Звернення до Європейського суду – це забезпечення того, щоб держава дотримувалася тих зобов’язань, які вона на себе взяла.
Відносно України в Комітеті міністрів Ради Європи перебуває на контролі 566 рішень ЄСПЛ
Слід згадати, що система Конвенції прав людини побудована на подвійному контролі. У цій системі Європейський суд декларує факт порушення Конвенції, що держава не дотримувалася певних зобов’язань. А вже Комітет міністрів Ради Європи – спеціальний орган, який в основному складається з представників міністерств закордонних справ або міністерств юстиції країн – членів Ради Європи – контролює процес нагляду за виконанням країнами рішень Європейського суду.
Значна кількість рішень ЄСПЛ щодо України пов’язані з системними проблемами судової системи
Варто поглянути на те, які рішення перебувають на виконанні. З цих понад 500 рішень Європейського суду понад 120 рішень, які стосуються значних складних системних проблем невідповідності національної правової і судової систем вимогам Конвенції. Це ті рішення, які ідентифікують складну системну проблему, зокрема проблему невиконання остаточних судових рішень, постановлених проти держави. Наприклад, це стосується "Іванов" та "Бурмич", де мова про те, що держава не забезпечує належним чином виконання рішень судів. Це створює прогалину в діяльності судової системи, порушує систему верховенства права та доступу до правосуддя.
Невиконання рішень ЄСПЛ може призвести до виключення країни з Ради Європи
Коли йдеться про невиконання рішень будь-якого міжнародного органу, наслідками таких рішень найчастіше є політичні наслідки та репутаційні втрати. Тут запитання в тому, наскільки прийнятними є такі втрати для держави, бо коли йдеться про Раду Європи та Європейський суд, все може дійти аж до виключення країни з Ради Європи. Не кожна країна готова з цим гратися, як це робить Російська Федерація.
Рішення ЄСПЛ складаються з трьох складових, і ключова з них – не гроші
Перша, про яку знають більшість людей – це гроші: компенсація, відшкодування моральної шкоди тощо.
Другий аспект – це відновлення положення людини, в якому вона перебувала би, якщо б порушення не відбулося.
А третє, найголовніше – це питання внесення якихось змін до законодавства, до практики, які запобігали би повторенню аналогічних порушень у майбутньому.
Як правило, коли мова про гроші, з цим не виникає питань – ті гроші, які присуджувалися рішенням ЄСПЛ, навіть Росія виплачувала.
Головна проблема зазвичай пов’язана саме з внесенням системних змін, коли потрібно знайти проблему, розкопати широкий пласт проблем… Адже можна замовчати, що така проблема існує.
З 2011 року Україна мала виплатити понад 50 млн євро справедливої сатисфакції
З 2011 року, за статистикою ЄСПЛ, у справедливій сатисфакції було постановлено, що Україна має виплатити близько 50 000 000 євро на користь заявників. Це лише у рамках справедливої сатисфакції, і це досить суттєвий негативний результат.
Якщо говорити про системно-структурні зміни, які мають убезпечити наступні порушення Конвенції державою, то тут вартість реформ оцінити дуже важко. В якийсь момент говорили, що реформа виконання рішень національних судів і приведення системи у відповідність до європейських стандартів коштує набагато більше, ніж оці цифри справедливої сатисфакції.
Оці 120-150 основних системно-структурних проблем, які стосуються невиконання рішень судів, генерують нові порушення, і суд постановляє нові рішення справедливої сатисфакції з вимогою щодо індивідуальних дій, виплат компенсацій, поновлення на посадах тощо.
Є п’ять основних проблем, з якими пов’язані рішення Європейського суду стосовно України
Найбільша проблема – ефективність розслідування. Тут є як порушення права на життя, так і заподіяння катувань, перевищення службових повноважень, неправомірні дії працівників правоохоронних органів відносно підозрюваних, підсудних та обвинувачуваних.
Друга проблема – це питання, пов’язані зі свободою волі та особистою недоторканністю, тобто мова про надмірне тримання під вартою. Є випадки, коли особа тримається під вартою без рішення суду 14 років. Це досить серйозне порушення статті 5 Європейської конвенції.
Можна говорити ще про три категорії, пов’язані з питаннями ефективності судової системи загалом. Тут можна виділити надмірну тривалість провадження у національних правових органах, загалом проблеми ефективної діяльності судової системи та, напевно, проблема незалежності судової влади.
До перелічених п’яти – ще досить поширеними стосовно України є питання, пов’язані з порушенням права власності. Наслідком є досить високі суми справедливої сатисфакції, які постановляє суд.
За реформу судової системи в Україні несуть відповідальність усі гілки влади
Україна має виправляти системні проблеми, про які йдеться у рішеннях Європейського суду.
Міністерство юстиції відіграє ключову роль – роль координатора. Але крім того, що має робити міністерство юстиції, усі гілки влади мають бути зацікавлені у виконанні міжнародних зобов’язань. Це така колективна відповідальність, і ця колективна відповідальність безумовна. Це процес трансформації судової системи, який іде на користь Україні.
Третина справ стосовно України, які перебувають на розгляді в ЄСПЛ, стосуються Криму та Донбасу
Загальна кількість справ, які перебувають на розгляді в Європейському суді і стосуються Криму та Донбасу, за словами секреатріату ЄСПЛ, близько трьох тисяч.
Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Культура!
Фото Цензор.Нет
