— Ви записали свій перший кавер 2015 року і наступного дня вас вже засипали пропозиціями пограти на вечірках. В двох словах розкажіть, як це закрутилось?
Сергій: Все відбулось досить спонтанно. Спочатку ми зіграли твір просто для своїх батьків, зняли відео, виставили в YouTube. Ми виклали й забули, і потім нам телефонували з різних служб новин, казали, що наш кавер "підірвав" інтернет. А в нас немає ні програми, ні назви гурту нічого. І от почалось, ми їхали на свій перший концерт, і придумали назву.
Тетяна: В&В — це абревіатура, означає бандура і баян.
— Де найчастіше виступаєте в Україні і де найбільше сподобалось за кордоном?
Сергій: У нас якось 5050 виступи і в Україні і за кордоном, нас часто запрошують на конференції різні.
Тетяна: Торік ми були на економічному форумі в Давосі, і цього року в Торонто, діаспори так само звертаються до нас, останній наш виступ був у Туреччині на заході для діаспори від українського посольства до Дня незалежності.
— Розкажіть про свою першу поїздку — в Катар. Як вдалося справитися з усіма перипетіями?
Сергій: Діло було 4 роки тому, це була наша перша закордонна поїздка. На реєстрації в аеропорту нам сказали, що з інструментами не можна в літак, тому кладіть в багаж.
Тетяна: Я так з обережністю кажу: "У вас так літають музиканти, віддають інструменти"? Кажуть, що так, всі кладуть інструменти в багаж. Ми просто не мали досвіду, і ми довірилися просто цьому. У нас було дві пресадки, і в Катарі ми отримали вже просто не інструменти, а дрова, які там переклеювали скотчем, бо на наступний день концерт. Розтрощилося все: бандура — навпіл, баян поламався, і в мене сопілка була в чохлі і вона просто на дрібні такі щепки роздробилася. Тобто так сильно треба було бити, щоб розбився навіть гриф, де є суцільне дерево. Ми потім міняли програму, це був шок і розпач.
— Що треба зробити, аби тебе запросили пограти на стадіоні для понад 30 тисяч людей?
Сергій: Нам здається, потрібно грати музику, яка подобається людям. Просто у нас така от була після того, як ми зіграли "Металліку", люди пишуть в коментарях, що не знають, навіть, як виглядає бандура. Ми вирішили, що пора з цим щось робити, і зрештою популяризувати таким от шляхом.
— Ви прийшли сьогодні на Радіо Промінь презентувати авторську композицію "Козак". Але скажіть, чи це означає, що ви сказали каверам "Годі!" і все — тепер буде лише авторська програма?
Тетяна: Ні, не означає, ми просто поступово плануємо розвиватися в авторському напрямку, але кавери ніхто не виключає. Все ж таки, ми хочемо показати різножанровість наших інструментів: що це може бути і рок, і джаз, і все що завгодно, і каверами ми показуємо це.
— Скажіть, чи буде офіційне відео "Козак", чи вам достатньо отієї презентації на стадіоні?
Сергій: Так, взагалі ми на День захисника України зробили такий відеоролик, у якому показали українського хлопця, який танцював бойовий гопак під нашу музику. Так що вже була прем’єра цього твору, можна знайти на YouTube.
— У пісні "Козак" є звуки справжньої шаблі. Хто додумався до цього і в кого позичили гостре лезо?
Сергій: Я сам з Запорізького краю, поблизу міста Гуляйполе живу, а взагалі це не шабля у нас в кліпі, це була коса. Ходять легенди, що цією косою косив сам Нестор Махно — історичний такий артефакт.
— Розкажіть ще про Тома Круза і про вашу зустріч.
Тетяна: Нам подзвонили ввечері заздалегідь, сказали, що завтра у нас буде така місія — зустріти одного гостя. Нам до кінця не говорили, хто це буде, і ми очікували його, стояли з інструментами там на пішохідному мосту, готові були. І тут я бачу, що це Том Круз! Просто у мене підкошуються ноги. Але ми зіграли, все добре, я попала по тих струнах, і дограла до кінця, він нам подякував, потис руки, він дуже приємний чоловік.
— У вас стільки каверів у репертуарі, але мабуть якийсь з них є улюбленим? Хто фаворит номер один?
Тетяна: Не можу сказати, мені здається, кожен кавер в якійсь мірі западає в серце, і вже якщо ми працюємо над ним, то це і є наш фаворит. Напевно з останніх — це Rаmmstеin, ми досить довго працювали над цим твором.
Фото: Вікіпедія