Як Україна планує захищати свій інформаційний простір – експертка про концепцію Міністерства культури

Як Україна планує захищати свій інформаційний простір – експертка про концепцію Міністерства культури

Днями міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський представив концепцію захисту інформаційного простору України від дезінформації. Концепція передбачає, що буде розроблено окремий законопроект "Про боротьбу з дезінформацією", який, зокрема, буде стосуватися й новин. Чи ця концепція відповідає вимогам часу та чи сприймають українці фейки й дезінформацію радіо Культура розповіла експертка з протидії фейкам і дезінформації Любов Цибульська.

0:00 0:00
10
1x

"Боротьба з фейками не може бути доконаним фактом: якщо ми говоримо про процес, то фейки можна бороти, але побороти звучить занадто оптимістично. Проблема в тому, що люди думають, що те, чи новина є правдою, чи фейком помітно одразу. Якщо новина з’явилась у фейсбуці або її перепостив якийсь сайт, значить це правда. Також застаріла психологія й щодо того, що якщо щось з’явилось у медіа, це також є правдою. В останні роки з появою інтернету і колосальними інвестиціями РФ в розвиток дезінформації, все сильно помінялось. Прийшов час говорити не лише про фейки, а й про ширше поняття дезінформації – маніпуляції інформацією. Більше того, вже не можна говорити лише про російські фейки: останнім часом з’явилося дуже багато внутрішніх джерел дезінформації", – розповіла Любов Цибульська.   

Експертка позитивно ставиться до ініціативи міністра Бородянського, зокрема, й щодо визначення достовірності джерел новин: "Але, звісно, це має бути дуже грамотно зроблено. Останніми роками з’являється дуже багато додатків, які визначають автоматично, чи якийсь сайт заслуговує на довіру чи ні. Юзер вже сам визначає, чи йому читати і вірити, чи не вірити, чи не читати взагалі. Але він мав би бачити, що цей сайт розповсюджує маніпуляції чи брехню".

"Варто зазначити, що окрім Росії, яку завжди пов’язують з фейками, є ще величезний гравець – Китай, про який міжнародна спільнота говорить дуже багато. Але там йдеться більше про викрадення технологій, тоді як коли ми говоримо про національну безпеку чи підрив національної обороноздатності іншої країни, то, звісно, на першому місці у нас завжди Росія. Якщо говорити про наших сусідів – Польщу чи Угорщину – то ми помічали рух, максимально антиукраїнські кампанії на польських сайтах, але тут бракує розслідування, тому що може виявитися, що за цим знову ж таки стоїть Кремль. Але загалом такі технології стають дедалі більш зрозумілими, тому їх може використовувати не лише Росія", – підкреслила експертка.

Також Любов Цибульська висловила сумніви й щодо окремих формулювань, які містяться в концепції, презентованій Володимиром Бородянським: "Ми є країною, яка намагається з фейками та дезінформацією боротися. Тому, що мене трохи насторожило в концепції, представленій Мінкультом, так це те, що цей процес назвали інформаційною війною. Я би була максимально обережна з терміном "інформаційна війна", тому що війна передбачає наявність кількох сторін, які можуть здійснювати наступальні дії. В нашому випадку, на жаль, абсолютно немає ресурсів здійснювати такі дії, ми можемо тільки оборонятися, тому я би переглянула це визначення і, можливо, змінила його на "інформаційну агресію".

Читати також: Не може закон прописувати стандарти новин – голова НСЖУ про ініціативу Зеленського

"Я мрію про те, що колись ми будемо мати змогу робити наступальні дії, але знову ж таки інформаційна складова є частиною гібридної війни, тут мова йде про економічні, енергетичні аспекти також. Я маю дуже гарний приклад, коли мова йде про дезінформацію, яке сіє паніку. Йдеться про спробу вбивства Скрипалів: оскільки Росію практично впіймали за руку, вона почала максимально жорстку інформаційну кампанію, намагаючись скинути з себе провину. В якийсь момент "Левадою Центром" було проведене опитування щодо того, хто стоїть за вбивством Скрипалів. Лише 3 % росіян сказали, що це Москва, 26 % - що це британські спецслужби і 56 % відповіли, що це міг би бути хто завгодно. Ось це відчуття, що правди не існує, а ти не можеш знайти основу під ногами, воно надзвичайно шкідливе, адже паралізує твою волю мислити критично. Воно дає відчуття, що всі можуть брехати й нападати. Недарма є прекрасні підручники КДБ, де вказується, що є кілька стадій дестабілізації або підриву обороноздатності іншої країни. Перша стадія, яка є найважливішою та найдовшою й триває близько 15 років, називається деморалізація, коли знищується здатність мислити критично та вірити у свою країну. Потім йдуть стадії кризи, нормалізації і т.д. Але починається все з того, що людей переконують, що все навколо погано і нормального майбутнього не буде. Тому для українців особливо важливо, враховуючи, що більшість медіа є олігархічними, не потрапити в цю зневіру", – підсумувала Любов Цибульська.    

ФОТО: pixabay

Останні новини
Заяви Путіна про мир — це не мирні переговори, а пропозиція для України здатися — Шелест
Заяви Путіна про мир — це не мирні переговори, а пропозиція для України здатися — Шелест
Протистояти балістиці можуть тільки комплекси Patriot і SAMP/T – Криволап
Протистояти балістиці можуть тільки комплекси Patriot і SAMP/T – Криволап
Право на відстрочку: хто має право та які особливості оформлення. Консультує адвокатка
Право на відстрочку: хто має право та які особливості оформлення. Консультує адвокатка
Путівник військовозобов’язаного: від уточнення даних до оскарження висновку ВЛК – поради юриста
Путівник військовозобов’язаного: від уточнення даних до оскарження висновку ВЛК – поради юриста
"Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!", –  Блаженніший Святослав про слово надії під час війни
"Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!", – Блаженніший Святослав про слово надії під час війни
Новини по темі
Корольчук: Імпорт електроенергії ― виключно для стабілізації роботи енергосистеми
"В інших арміях світу немає такого роду військ" ― Гетьман про створення Сил безпілотних систем
Україна підтвердила здатність збивати "Кинджали" — Храпчинський
Маємо впродовж всього життя розвивати свою медіаграмотність — Тарас Шевченко
Пішохода в темному одязі водієві вночі видно лише за 1 метр — експерт