Чи доцільно скасовувати спецзв’язок та як використовують наші дані — розповідають експерти

Чи доцільно скасовувати спецзв’язок та як використовують наші дані — розповідають експерти

Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет пропонує скасувати урядовий спецзв’язок і замінити його спеціальним захищеним додатком. Чи доцільним буде такий крок? Чому не варто нехтувати безпекою в інформаційному просторі? Як збирають та використовують конфіденційну інформацію українців? Чому варто бути надзвичайно пильним у соціальних мережах? Про це в ефірі Українського радіо розповіли генерал-лейтенант, ветеран зовнішньої розвідки, експерт із питань безпеки Василь Богдан та експерт із кібербезпеки Дмитро Снопченко.

0:00 0:00
10
1x

Чи доцільно скасовувати спецзв’язок

Василь Богдан звертає увагу, що людство давно боролося з тим, щоб убезпечити себе інформаційно: не допустити розголошення своїх таємниць, державних секретів.

"Чому, наприклад, є між Москвою та Вашингтоном отой центральний кабель по якому спілкується президент РФ та США? Оце якраз і є спецзв’язок, який захищений, періодично вдосконалюється. Звичайно, не можна гарантувати прокинення в будь-який засіб зв’язку. Але на сьогодні як на мене спецзв’язок — це найефективніша складова забезпечення таємних переговорів розмов у середовищі самої країни між високопосадовцями високого рівня. Ця мережа розгалужена на просторі колишнього Радянського Союзу й у частині країн Центральної Європи. Можливо, там є якісь речі, пов’язані з тим, що й закордоном цей спецзв’язок діє", — каже експерт з питань безпеки.

Перебіг історичних подій і досвід у цій сфері засвідчує, що до скасування спецзв'язку треба підходити досить виважено й найперше виходити з міркувань державної й національної безпеки. "Зараз в нас просунута технологія проникнення, добування інформації й зокрема іншими каналами зв’язку.  Якби ідея "держави в смартфоні" десь виношувалася в іншому середовищі, то я міг, навіть, зробити таке припущення і висунути таку версію, що ця людина перебуває під впливом якихось іноземних чинників, які зацікавлені в тому, щоб цей надійний спецзв’язок замінити отаким і у такий спосіб отримувати ту інформацію, яка для них цікава"

Тому Василь Богдан не рекомендує поспішати,  "турборежим не може убезпечити країну, а тим паче в стані збройної агресії з боку РФ.

"Тут "оригінальні" ідеї не повинні побутувати, бо з одного боку, ми один сегмент зруйнуємо, а з іншого — ми не створимо", — вважає він.

Дмитро Снопченко звертає увагу, що термін "спецзв’язок" — це не тільки технічний засіб, а й політика використання такого зв’язку. 

"Чому? Бо у смартфоні це було реалізовано десь 5 років тому. Тобто є програмні апаратні засоби, які дозволяють надійно шифрувати інформацію, передавати її відкритими каналами зв’язку, треба лише доробити і впровадити національну криптографію, впровадити сервер централізованого оперування — технічно це можливо. Це в рамках держави не буде коштувати великих грошей. Найважливіше — це навчити людей користуватися цим новим зв’язком. Тобто, недостатньо просто видати людям смартфони і сказати: "Ось телефонуйте цими апаратами й у вас все буде добре". Треба людей ще цим навчити користуватися: і не тільки якимись девайсами, а й ставленню до самої інформації. Найперше берегти її для себе, мати відповідальність за цю інформацію", — каже експерт.

Чи є безпечним спілкування в додатках

Якщо кажемо про якісь сервіси, то тут важливо: хто може отримати доступ? Це, звісно, власники сервісів. Варто почитати цікавий документ, який ніхто ніколи не читає, — це ліцензійна угода з користувачем.

"Багато сервісів просто пишуть перелік даних, до яких вони отримують доступ. Це файли, текстова переписка, аудіоповідомлення. Вони всі обробляються. Також у цих ліцензійних угодах написано, як саме ваші дані потім обробляються й що з ним роблять," — зауважує Дмитро Снопченко. — "Якщо зі смартфону говорити по WhatsApp чи Viber — то дійсно оператор мобільного зв’язку не має доступу до вмісту повідомлень. Він має лише інформацію, що було передано якесь повідомлення, проте вміст його невідомий, але він відомий власнику того чи іншого сервісу"

Як ми самі себе видаємо

Дмитро Снопченко звертає увагу, що всі дані користувач генерує особисто.

"Ви телефонуєте, спілкуєтеся тощо. Фейсбук, інші соціальні мережі отримують інформацію. Якщо, наприклад, ви вказали, що навчалися в технічному виші, то вам пропонуватимуть новини технічного уклону. Якщо в гуманітарному — гуманітарного. Якщо соціальна мережа отримує з вашого телефону вашу геолокацію, тобто, де ви відпочиваєте, у яких бізнес-центрах працюєте, де п’єте каву, то вже й реклама буде такою ж. Наприклад, ви випили каву у якомусь ресторані, де ви були вперше, а за 2–7 днів ви побачите рекламу того ж ресторану, яка вас запрощуватиме ще більше", — пояснює експерт.

Щодо політики, за його словами, нині політика — це той же маркетинг. Політика продається за тими ж механізмами. Тобто, якщо ви проживаєте у якомусь районі Києва, то вам буде видавати рекламу вашого депутата, який балотується в ту чи іншу раду.

Василь Богдан звертає увагу, що зараз Україна перебуває в умовах  гібридної війни, російської агресії, досить суперечливого політичного протистояння, бажання крупних корпорацій, олігархічних груп мати переваги в бізнесі й потужно впливати на політичні та державні рішення вищого військово-політичного керівництва держави.

"Всі ці інституції, зарубіжні спецслужби, крупний бізнес, деякі політичні структури і приватні особи, які на цьому роблять бізнес, продаючи інформацію відповідним конкуруючим особам і групам вживають усі заходи для того, щоб зламати та використати той же самий Фейсбук у своїх інтересах. Усі ці дані, які збираються, дуже цікавлять конкретні спецслужби, конкретні держави. Ви знаєте кому належить Фейсбук. Ви знаєте, які були скандали, зокрема пов’язані із президентськими виборами США", — нагадує експерт.

Громадяни, які користуються досягненнями науково-технічного революції повинні усвідомлювати одне: усе може бути зламано. 

"По-перше, безумовно потрібна обережність. Все не є захищеним 100 %. По-друге, якщо це пересічний громадянин, який не належить до якоїсь політичної групи чи зарубіжної структури спеціального призначення, не займається промисловим шпигунством, яке залишається актуальним — то це (соцмережі  — ред.) зручне оперативне спілкування, передача інформації", — звертає увагу Василь Богдан. — "Проте треба мати на увазі, що це все перебуває під певним контролем, а інколи й суцільним контролем, як спецслужб зарубіжних держав, так і внутрішніх суб’єктів, які зацікавлені або в якихось політичних маніпуляціях, або в дестабілізації ситуації в країні з тим, щоб вкидати чи зламувати, добувати й потім вкидати компромат на конкретних політичних діячів, конкретні політичні сили. Цим створюються умови для ворога з тим, щоб деморалізувати українське суспільство, дезорієнтувати його по стратегічним питанням державної національної безпеки, досягати того, чого хоче ворог"

Експерт з питань безпеки попереджає: всі потужності, якщо використовуються державними інституціями та пересічними українськими громадянами без достатньої пильності й без усвідомлення того, що це все може бути зламано, це призводить до таких негативних речей.

Джерело: unsplash