Ілюстративне фото: nazk.gov.ua
Декларант має змогу отримати інформацію із 14 реєстрів
Які особливості нової функції – часткового автозаповнення чернетки декларації у Реєстрі декларацій?
Варто почати з еволюції декларування як такого. Система декларування в Україні пройшла тернистий шлях. До 2016 року декларації були паперові, дуже примітивні, формалізовані, вони залишалися в особових справах працівників, і про перевірки таких декларацій суспільство взагалі не знало. Після 2016 року в електронному Реєстрі, утримувачем якого стало НАЗК, з’явилися електронні декларації, які стали публічними і дозволили суспільству відстежувати майновий стан декларантів. Від того часу цей процес на постійній основі удосконалюється, і ми як Національне агентство працюємо над тим, щоб спростити і зробити не обтяжливим для декларанта цей процес. Рік тому Верховна Рада України ухвалила закон, який відновив процес декларування і зобов’язав Нацагентство впровадити систему, що дасть змогу частково заповнювати чернетку декларації. Відповідно, ми рік працювали над впровадженням цього інструменту і можемо сказати про те, що команда агентства, спільно з партнерами з міністерств та відомств, які є утримувачами інших реєстрів, а також за підтримки донорських організацій, розробила цей проєкт. Отже, зараз декларант має змогу на стадії створення чернетки отримати інформацію із 14 реєстрів для часткового заповнення 9 розділів декларації. І не лише стосовно безпосередньо своїх активів, а й членів своєї сім’ї ― у разі, якщо підтвердження та згода будуть надані членами сім’ї через застосунок "Дія".
Довоєнні декларації та періоду дії воєнного стану ― істотно відрізняються
Як повномасштабна війна вплинула на процес декларування?
Законодавець визначив, що на період дії воєнного стану є певна категорія декларантів, які мають право на відтермінування строків подачі декларацій. Для таких категорій подача декларацій наразі не є обов’язковою. Це особи, які мобілізовані, які здійснюють свої повноваження на тимчасово окупованих територіях, у зоні проведення активних бойових дій, а також інтерновані, полонені та члени сімей декларантів таких категорій. Відповідно, частина декларацій зараз у Реєстрі відсутня саме з тієї причини, що декларанти мають право на відтермінування. Усі решта декларантів мали безпрецедентне завдання подати одразу три і більше декларацій за ті періоди, які випали у зв’язку з повномасштабними воєнними діями. Це є викликом і для декларанта, і для Нацагентства, оскільки подані декларації потребують перевірок. На сьогодні наше завдання ― перевірити ці декларації, в цьому полягає особливість воєнного часу, адже до війни ми не мали такого навантаження і таких безпрецедентних моментів, пов’язаних з еміграцією людей, наприклад. Тобто всі декларації вже зазнали певних особливостей, бо люди виїжджають за кордон, а отже, змінюється склад родини. Відтак можу констатувати, що декларації довоєнного періоду та періоду дії воєнного стану ― істотно відрізняються.
Ризик-орієнтований підхід
Ви якось зазначали, що майже кожна друга відібрана декларація ідентифікована як ризикована, тобто містить інформацію про активи, які значно збільшились під час воєнного стану. Яка ситуація зараз?
Коли НАЗК стикнулось із викликом, що ми маємо майже 2 млн декларацій і наш ресурсний склад не дає змоги перевірити абсолютно всі, ми змінили концептуально підхід до відбору декларацій, застосувавши ризик-орієнтований підхід. Тобто, за допомогою логічного та арифметичного контролю, певних наборів формул і правил, а також порівняння даних із реєстрами, кожна подана декларація, без участі людини і за допомогою програмного забезпечення Реєстру декларацій, проходить оцінку ризиків і в результаті отримує показник рейтингу ризику. Відповідно, всі подані за певний період декларації мають свій рейтинг, від більшого до меншого, і на повну перевірку ми відбираємо передусім ті декларації, які мають найвищий показник рейтингу ризику, а також ті, за якими ми отримали повідомлення, що там є ознаки або необґрунтованості активів, або незаконного збагачення самого декларанта, або декларація містить якісь недостовірні відомості. Отже, саме такі декларації відбираються передусім. Описаний ризик-орієнтований підхід уже дає свої результати, ми регулярно інформуємо суспільство через наш офіційний канал та в соцмережах. Тому ми наводили статистичні дані, що кожна друга здійснена перевірка завершується встановленням ознак недостовірних відомостей, незаконного збагачення або необґрунтованості активів.
Найризикованіші ― декларації працівників органів місцевого самоврядування, керівників держпідприємств та депутатів місцевих рад
Які це декларації ― держслужбовців, правоохоронних органів або місцевого самоврядування?
Ми розпочали процес перевірок 1 січня 2024 року. Для проведення повної перевірки у нас відібрано понад 800 декларацій, із яких станом на 9-й місяць завершено близько 500-т, а у 222-х завершено встановленням ознак недостовірного декларування, незаконного збагачення, необґрунтованості активів. Разом це 49%. Якщо говорити про те, чиї декларації потрапляють у найризикованіші, то це декларації працівників органів місцевого самоврядування, а також керівників державних підприємств та депутатів місцевих рад. Серед "лідерів" також працівники податкової та митної служб, і близько 50 відібраних декларацій подані народними депутатами, заступниками міністрів, тобто фігурують і топ-посадовці. Але нагадаю, що у 2020-21 роках ми відбирали декларації не за оцінками ризиків, а за посадами: від президента, уряду, Конституційного суду, Верховного суду, парламенту. Тобто, посадовці цих органів були перевірені у попередні періоди, а отже, їхні декларації заповнені вже значно якісніше. Можливо, через це вони не потрапляють у ризикові, бо не містять багато помилок.
А якщо говорити про географію, це переважно міста-мільйонники?
Лідери по регіонах ― Дніпро, Одеса, Київ, Київська область, Харків, Львів.
Скільки зараз є судових позовів до НАЗК, де оскаржуються дії чи рішення агентства, зокрема щодо перевірки декларацій?
Наскільки мені відомо, у нас розглядається 5 позовів до НАЗК, де ставляться під сумнів результати проведених повних перевірок. Жодного рішення поки що не ухвалено по суті, суди тривають. Ми беремо участь як сторона-відповідач і будемо відстоювати нашу позицію й доводити, що висновки Нацагентства були об’єктивними. Сподіваємось, рішення судів будуть на користь НАЗК.
Удосконалена форма декларації не дає можливості зробити серйозну помилку
Якщо говорити про моніторинг життя держслужбовців, якими є особливості вашої роботи?
Ми трошки спростили життя декларантів. Я сама застала ті часи, коли до Реєстру можна було потрапити лише вночі та коли система викидала вас і треба було знову все заповнювати. Сьогодні, навіть під час війни, Реєстр працює безперебійно і жодного разу не зупинявся на тривалий час, це були винятково технічні роботи, які тривали не більше години. Ми впровадили зараз удосконалену форму декларації, в яку зашили величезну кількість логічних перевірок, котрі просто не дають декларанту можливості зробити серйозну помилку. Щороку ми проводимо опитування, результати якого презентуємо у грудні. Відгуки декларантів про систему декларування свідчать про те, що процес стає легшим і декларантам зручніше подавати саме таку складну форму декларації. Що найбільше їм допомагає ― це, по-перше, наші правові позиції у базі знань, які по суті підсвічують правила декларування у складних ситуаціях, тож декларант може визначитися, як йому правильно зазначити інформацію. Йдеться про понад 200 запитань, отже, це дуже серйозна допомога декларанту. По-друге, в самому Реєстрі є підказки, які дають змогу безпосередньо в самій формі правильно розмістити інформацію. По-третє, декларанти дуже задоволені, що технічно запроваджено автоматизоване перенесення даних з попередньої декларації, а також підв’язані певні довідники різних органів. Наприклад, якщо в декларації згадується юридична особа, то достатньо зазначити ЄДРПО підприємства ― і назву буде запропоновано, тож набирати її руками немає потреби. Так само можна зазначити і марку автомобіля з довідника, адресний блок тощо. Це дуже спрощує процедуру. Крім того, починаючи з 2022 року ми впровадили у Реєстрі функцію "Дані для декларації". Це по суті стало основою для часткового перенесення інформації у чернетку, оскільки вже тоді ми зрозуміли, що держава про декларанта знає дуже багато, тому, коли він має звітувати про те, що державі вже відомо, йому треба допомогти. Адже це інформація, яка вже розкрита декларантом, її приховувати сенсу немає. Ця функція була лише в режимі перегляду, а зараз з’явилася функція перенесення цієї часткової інформації.
Юлія Кулікова. Фото: Укрінформ
Повна перевірка та моніторинг способу життя ― різні заходи фінансового контролю
Що стосується моніторингу способу життя і повних перевірок, думаю, що не дуже багато людей розуміють різницю між цими заходами фінансового контролю. Основна відмінність цих напрямів діяльності НАЗК полягає ось у чому. Повна перевірка фокусується на перевірці інформації у декларації, наскільки вона відображена повно і правдиво. Така перевірка обмежується часовими рамками і фокусується на документі. Моніторинг способу життя не прив’язується до конкретної декларації. Навіть коли під час війни декларування перестало бути обов’язковим і багато декларантів не подавали декларації, моніторинг способу життя здійснювався, оскільки він фокусується на самому декларанті та членах його сім’ї, без прив’язки до певних документів. Тобто достатньо мати розуміння, що набуто право на квартиру, і цього достатньо, щоб почати досліджувати: чи вистачало коштів у декларанта та його сім’ї, чи не оформлений цей актив на третю особу тощо. Тобто відбувається дослідження способу життя декларанта та членів його сім’ї та чи відповідають їхні витрати рівню доходів. Отже, йдеться про різні напрямки діяльності НАЗК.
Моніторинг способу життя став автономною функцією
Під час війни відбулося певне вдосконалення у законодавстві. Раніше процедура моніторингу способу життя не була самостійною на своєму завершенні. Результати моніторингу способу життя могли бути лише підставою для проведення повної перевірки декларації, а саме здійснення моніторингу способу життя фактично не могло завершитися логічними висновками. Під час війни законодавець вніс зміни та виокремив цю функцію ― зараз моніторинг способу життя є абсолютно самостійною автономною функцією, яка може завершуватися переданням матеріалів спеціалізованою антикорупційною прокуратурою для пред’явлення позову для визнання необґрунтованості активів, може бути ініційоване кримінальне провадження за незаконне збагачення та навіть за недостовірне декларування. Частину матеріалів колеги передають нам на повну перевірку, для того щоб глибше дослідити дані, зазначені в декларації. Отже, дві згадані процедури були юридично розведені в окремі види діяльності.
Ще один важливий крок до змін під час війни ― це те, що раніше були визначені категорії декларантів, де всі їхні декларації обов’язково мали бути перевірені. А йдеться про всіх топ-посадовців, тобто величезна кількість декларантів та декларацій мали бути щорічно обов’язково перевірені. Законодавець змінив цю норму ― прибрав слово "обов’язково", що дало змогу НАЗК підійти до відбору декларацій, виходячи з рейтингу ризику, а не лише з посади. Бо якщо виходити з посади, коли декларант постійно у полі зору, результати перевірки менш ефективні. До того ж це залишає поза увагою НАЗК величезну кількість декларантів, які працюють у регіонах і мають високі корупційні ризики на своїх посадах. На їхню перевірку не вистачає часу і людей. До війни повні перевірки проводили 50 уповноважених осіб. Тепер моніторинг способу життя став самостійною функцією, тому було створено два профільні підрозділи: команда розділилась майже навпіл, і зараз 29 уповноважених проводять повні перевірки, а близько 25 ― моніторинг способу життя.
Наступна кампанія з декларування триватиме з 1 січня до 1 квітня 2025 року
Якою буде наступна кампанія з декларування?
Наступна кампанія розпочнеться 1 січня і триватиме до 1 квітня 2025 року. Усе буде за звичайною процедурою, без особливостей, крім тих, які введені у зв’язку з режимом воєнного стану. Тобто частина декларантів матиме привілей не подавати декларації. Якщо воєнний стан завершиться, то всі ці декларанти муситимуть подати декларації вже за чотири звітні періоди ― 2021, 2022, 2023 і 2024 роки. Тому ми б радили тим особам, які скористались правом не подавати декларації, все ж таки подавати декларації, але ініціювати через своїх керівників питання про закриття власних документів від публічного перегляду. Бо декларанти, що мають право відтермінувати строки подачі, мають також право на закриття своїх документів, які є в Реєстрі, від публічного перегляду. Це заходи захисту, які введені за законом, ми їх впроваджуємо, і зараз вже працює така функція захисту відповідних декларантів. Тобто декларанти подають декларації, але в публічній площині їхні документи не відображаються. Це такі категорії декларантів:
► мобілізовані;
► ті, що здійснюють свої повноваження у зоні активних бойових дій;
► ті, що перебувають на тимчасово окупованих територіях;
► ті, що є полоненими, інтернованими;
► спецкатегорія розвідників;
► члени сімей цих декларантів.
Важливо сказати, що навіть якщо сам декларант не є мобілізованим, але член його сім’ї мобілізований, то декларант має право на відтермінування строків подачі декларацій і на застосування до нього засобів захисту.
Чи є у вас співпраця з європейськими партнерами?
Декларація, запроваджена в Україні, не має прецедентів. Ми як держава зараз ділимося досвідом впровадження цієї системи декларування. До речі, багато європейських країн вважають цю систему дуже вдалою, обмінюються досвідом з колегами, зокрема з питань електронного декларування, впровадження ІТ-інструментів у нашу роботу, а отже, цей наш досвід буде цікавим для багатьох країн.
