Що таке проєкт Nobilitet?
– Це захід, який відбувається у переддень вручення Нобелівських премій. У 2017 році у нас виникла ідея організувати такий захід, але потім ми подумали: мабуть, про Нобелівську премію є вже багато подібних проєктів. Та ми почали аналізувати і зрозуміли, що подібних проєктів немає не тільки на території України, але і у світі. Про премію взагалі майже не говорять поза офіційними заходами Нобелівської премії, у популярному форматі. Тому ми вирішили, що цим варто займатися.
Раніше я займалася класичним наукпопом. А ми з Валерією вирішили зробити щось більш світське, десь між вечіркою, якоюсь тусовкою і реально науково-популярним івентом, для того, щоб залучити нових людей.
За що цього року присуджувалися Нобелівські премії у природничих галузях?
– Цього року премії у природничих науках присуджувалися за не дуже очікувані штуки. В принципі, вони щороку неочікувані, прогнози майже ніколи не збуваються. Адже більшість людей ставлять на якісь хайпові теми. А Нобелівка – це не Євробачення, це не те, що дають за свіжі, цьогорічні відкриття і досягнення. Має відбутися певна перевірка часом.
Тому з фізіології та медицини цього року було вручено премію за процеси, пов’язані з детекцією концентрації кисню в клітинах. Для наших клітин дуже важливим є те, скільки є кисню навколо них. Це незавжди однозначно добре чи погано, інколи це просто така інформаційна частина системи, яка дає клітині змогу вирішувати, як діяти далі. На базі цих досліджень тепер можна думати про створення якихось ліків від раку, діагностичних систем. Це дійсно фундаментальна штука.
З приводу фізики – там дві премії. Одна – за речі, пов’язані з дослідженням екзопланет, інша – пов’язана з Місяцем.
Ми сміємося, що за три роки, протягом яких ми ведемо Нобілітет, з хімії премію власне за хімію не давали. Позаминулого та минулого років, до цього це була тема, дотична до біології, а цього року це дотична до фізики тема – тема літій-іонних батарейок.
Чим мені подобається Нобілітет – можна подивитися на усі ці речі нібито зверху, і заглибитися в їхню історію. Бо, наприклад, тема батарейок тривала десятки років. Є інформація, що спікерка, яка виступатиме на Нобілітеті з теми медицини, мала спільні публікації з нобелівським лауреатом.
– Так, у неї в монографії з нобелівським лауреатом є своя сторіночка, це дуже круто.
Взагалі школа дослідження цієї теми в Україні досить розгалужена. Вже згадана Тетяна Древицька, яка буде в нас доповідати, працює в університеті імені Богомольця в Інституті фізіології. Але цю ж тему досліджують трохи з інших ракурсів і в Інституті молекулярної біології та генетики, і в інших науково-дослідних інститутах України. І це дуже класно.
У напрямі фізики премії вже звично даються за дослідження, пов’язані з космосом. Наскільки довго вони визрівали?
– Здається, довго. Спікером у нас буде Андрій Філатов, який є засновником MarsSociety в Україні. Екзопланети – це досить розкручена тема, він розповість про неї, проговорить ті речі, які пов’язані з міфами та з реальністю.
Як можна стати нобелівським лауреатом? Треба податися, заповнити заявку і чекати?
– Там ніхто не подається. Людей обирає експертне журі, і переможець може навіть не знати, що на нього чекає ця премія. Наприклад, Олег Фея, який розповідатиме нам про хімію на Нобілітеті, він розповідав таку історію з особистого життя, коли до них в інститут мала приїжджати якась нобелівська лауреатка. І на той момент, коли її запрошували, вона ще не була нобелівською лауреаткою, а день, коли в неї мала бути лекція, був наступним після того, як її оголосили лауреатом. У результаті лекцію перенесли на невизначений термін.
Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Культура!
