"Візуалізація справді працює з нейрофізіологічних причин: ми мусимо бачити перед очима, отримувати сигнал про те, що бажане можливо, воно близько, надихає, створює піднесений настрій. Але звичайно самої візуалізації замало для того, аби наші результати стали реальністю", – розповіла Анна Валенса.
За її словами, планування – це, по-перше, про регулярність: "Підведення підсумків, ретроспектива будь-якого періоду є початком планування, аби почати з чистого аркуша, треба навести лад в тому, що ми маємо вже. Навіть якщо ваш рік пройшов дуже хаотично, спробуйте відзначити для себе, що в ньому було, переглядаючи календар, поглянувши ретроспективно. Якщо ви активні в соцмережах, це легко зробити, наприклад, у Фейсбуці. Проте, якщо не дуже активні в інтернеті, то можна просто взяти календар або щоденник, якщо ви його вели. І в певний момент ви відчуєте спокій і рівновагу від того, що провели рік недарма, чогось ви точно досягли, у вас є певні результати, певна кількість зароблених грошей. Тобто ви можете опертися на те, що ви вже зробили і це дасть емоційний спокій, фон, з якого варто починати планування наступного року".
"Ніхто не може взяти себе в руки на все життя. Психіка влаштована так, що вона хоче задоволень, а ритм зусиль і ритм розслаблення – це той здоровий баланс, в якому ми мали би себе утримувати. Тому, якщо ви хочете отримати результат від ваших планів, то одразу плануйте, що ваш період планування буде мати певний ритм: ритм, коли ви будете напружуватися і робити активний внесок у ваше життя, ритм, коли ви будете на вершині вашої активності, але також плануйте, що потім у вас буде такий самий період розслаблення", – порадила психотерапевт.
Відтак, як наголосила Анна Валенса, планування – це той особливий момент, коли ми можемо зупинитися і подумати, це пауза, в якій з’являються найкращі ідеї: "Відтермінування, на кшталт "почну з понеділка", це природня тенденція, тому що на момент, коли ми це говоримо, це і є та невеличка пауза планування, яку ми собі дозволяємо. Це означає, що ми не виділяємо спеціального, легітимного часу в нашій психіці для планування. Якщо ви плануєте вперше, то варто відвести принаймні день для того, щоб попланувати, почитати книжки, як це робити правильно, щоб зробити записи, зосередитися. Тоді дата, на яку ви пробуєте планувати, має шанс здійснитися. Бо коли ми кажемо, мовляв, давайте з понеділка чи з нового року, це означає, що ми, біжучи по дорозі, вирішили, що в нас щось не виходить, а от тоді напевно вийде".
"Ритм та запланований відпочинок допоможуть боротися й з вигоранням. Стосовно візуальних лайфхаків: наші очі пов’язані зі всією нейросистемою і коли погляд спрямований трохи вище горизонту, це збуджує візуальні спектри мозку і пробуджує нас. Тому, якщо ми будемо робити такі вправи перед тим, як встати з ліжка,то, навіть якщо ви дуже заспані, піднятися вам буде набагато легше. Але, звісно, це мікроштука, а краще працюйте системно", – зазначила Валенса.
Щодо того, чи варто реально дивитися на речі і не мріяти про щось недосяжне, візуалізуючи його, психотерапевт пояснила, що в ритмі ретроспектив саме вони відповідають за реальність: "Коли ви оцінюєте, що власне відбулося, це контакти з реальністю і, якщо робити ретроспективи, вам буде дуже важко брехати самому собі, що відбулося. Тому підраховування того, що відбулося, є також гарантією того, що ви не втратите свої горизонти мрій й почнете мріяти менше. Також до ретроспективи я б додала елемент вдячності, який також додає зв’язку з реальністю, тому що ви будете відчувати, завдяки кому чи чому вам вдалося те, що вдалося".
ФОТО: pixabay
