Чого Україна досягла в рамках мінських угод в 2019 році?
Святослав Стеценко заявив, що не бачить, чого досягла Україна стосовно Мінських угод у 2019 році. Єдиним плюсом він називає повернення українських заручників.
Він звернув увагу на те, що попри зміну влади аргументація на користь Мінських домовленостей залишилася тією ж: що їм немає альтернативи.
"В мене немає жодного сумніву, що пан Зеленський, як і пан Порошенко, не мав і не має наміру воювати за Україну. Тому процес триває, а результатів, які стосуються безпекової сфери, оборони країни немає", – зазначив Святослав Стеценко.
Олег Саакян прогнозує, що Мінські домовленості, швидше за все, знову буде переглянуто.
"Ми бачили, як оновлювалися ці домовленості і скоріш за все ми станемо свідками їхнього чергового оновлення, бо виконати їх в повному обсязі просто неможливо, – наголосив політолог. – Мінськ – це скоріше процес, який просто убезпечує європейський простір від скочування російсько-української війни до більш широкого повномасштабного воєнного протистояння. Тому досягти чогось, що направлене на результат, а не на процес, майже неможливо".
Також Олег Саакян назвав три підвалини російсько-української війни, які утримують стан справ у нинішньому положенні.
"Це, перш за все, російська агресивна ідеологія, яка вважає за нормальне окуповувати чужі території як елемент зовнішньої політики, по-друге, це слабкість світової колективної безпеки і третє – це неспівмірність сил Росії та України. Якщо принаймні два з цих компонентів не зміняться, то Мінськ буде продовжувати процес, а Нормандський формат буде продовжувати фіксувати певні домовленості", – переконаний політолог.
Навіщо Росія "переводить" переговори на Л/ДНР?
На думку Станіслава Стеценка, Російська Федерація намагається нав’язати Україні перемовини з представниками ОРДЛО для того, щоб публічно перевести цю війну у правовий формат внутрішнього збройного конфлікту. З ним погоджується і Олег Саакян, наголошуючи на важливості того, щоб сама Україна чітко артикулювала свою позицію, не погоджуючись на нав’язані Росією умови.
"Первинні плани щодо України провалилися і вони перейшли до іншого сценарію – розхитування України зсередини. Тому щодо перемовин, Росія буде нас до цього схиляти, європейці ж до такого формату не схильні і їхня позиція багато в чому буде залежати від того, як розвиватиметься ситуація і того, на що буде готова Україна. Воювати за нас точно ніхто не буде, а підтримувати – так, будуть".
Полковник у відставці Стеценко додав, що навесні 2020 року Росія набуває своєї найбільшої військової спроможності, що може бути небезпечним для України: "Те, щоб якась країна витрачати такі величезні кошти на наступальне угруповання військ, щоб не застосовувати його, малоймовірно. Вони дійсно готуються до наступу і внутрішніх запобіжників в них немає. Російська Федерація застосовує силу всюди, де вважає, що це вигідно, її не зупинить ніщо, якщо вона буде мати внутрішню мотивацію. Якщо вона побачить, що не зможе контролювати Україну через внутрішньополітичні та економічні процеси, вона застосує силу".
Що очікувати Україні у внутрішній політиці в 2020 році?
На думку Станіслава Стеценка, внутрішня політика у 2020 році визначатиметься двома важливими аспектами: землею та обороною.
"Щодо землі, якщо буде протискуватись така ідея, як сьогодні, щоб створити великі латифундії, в яких не буде місця значній частині українців, яка ще мешкає в селах, то будуть великі протести, фінансовані з різних боків. Друге – це значне зміцнення оборони. Ми чули виступ президента щодо того, щоб стати подібними до ізраїльтян і стати на захист рідної землі. Але вони (ізраїльтяни - ред.) повертають людей з позиції усвідомлення своєї сили, ми ж повертаємо людей з позиції власної слабкості й мусимо йти на домовленості з РФ, часто невигідні, аби звільнити людей", – зазначив Святослав Стеценко.
Його колега, Олег Саакян, зробив прогноз щодо поповнення політичних лав людьми з числа військових та ветеранів: "Вже частково відбувся похід в політику військових і скоріш за все він активізується й зараз. Коли в суспільстві сотні тисяч людей пройшли горнило війни, йдеться про ветеранів, волонтерів, то частина цих людей буде ставати політиками, частина буде йти в інші професії. Одним з трендів 2020 року буде похід воєнних в політичну та інші площини. Тому будуть і намагання дискредитації волонтерського та ветеранського рухів".
Що не пролунало у передноворічному привітанні президента?
"Не пролунало те, що триває війна, що війна не закінчиться тоді, коли цього хоче постраждала сторона і для того, щоб захотів миру той, хто розпочав війну, він має боятися нас, розуміти, що мусить йти добровільно, інакше йому буде гірше", – висловив свою думку Святослав Стеценко.
Олег Саакян натомість порівняв два привітання, які українці побачили напередодні 2020 року: привітання “президента утопії майбутнього” Володимира Зеленського та “президента антиутопії майбутнього” Петра Порошенка.
"Проблема була в тому, що вони обоє були відірвані від контексту. Пан Зеленський в своєму привітанні, попри те, що він запропонував більш просунутий дискурс, допустив цілу низку екзистенцій них помилок. По-перше, воєнного і сучасного контексту в ньому не було, по-друге, було заперечення не самих символів, а важливості і права на їхню важливість. По-третє, була відсутня реальна пропозиція майбутнього: яке майбутнє має об'єднати яких українців, залишилося не простим питанням, а глухим дзвоном".
ФОТО: pixabay
