Українська авіація нараховує понад 10 компаній, що займаються пасажирськими перевезеннями. І найновіший парк авіасуден належить саме компанії МАУ, розповідає в.о. Міністра транспорту та зв’язку 2009-2010 роках Василь Шевченко . “Коли ми обговорюємо літаки, головне - не питання їх віку, а питання їхнього стану, їх працюючих систем, кількості зльотів-посадок. Там багато питань технічних виникає, які якраз характеризують як технічно справний літак. Це гарантує компанія-виробник. Конкурентною перевагою того ж Боїнга є те, що вони дуже якісно надають свої запчастини. І при першій потребі вони направляють будь-яких своїх фахівців, для допомоги, сервісу”, – говорить авіаексперт.
Важливою складовою для розвитку української авіації Шевченко називає розслідування авіакастрофи в Ірані. “Тому що будь-який досвід відсутності авіаційних подій якраз базується на детальному розслідуванні, що призвело до аварійної події. І відповідні події детально розділяються на технічний, людський фактор, суміщений фактор. Це регламентується таким підрозділом як Міжнародна організація цивільної авіації ІCАО, яка започаткувала підрозділ міжнародного авіаційного права і регулює ці відносини”.
Україна є членом ІCАО з 1992-го року. В Києві функціонують два Європейських регіональних навчальних центри: Центр з авіаційної безпеки та Центр з підготовки державних інспекторів з безпеки польотів та державних інспекторів з питань льотної придатності цивільних повітряних суден. Іран теж є членом цієї організації. І представники ІCАО входять до складу комісії, яка розслідуватиме катастрофу українського лайнера.
Попри зрушення в плані безпеки, авіаційний бізнес України знаходиться у складній ситуації, вважає колишній виконувач обов’язків міністра транспорту. “Ринок перевезень в Україні достатньо малий. Якщо ми порівнюємо по пасажиропотоку, то всі аеропорти України це – середній аеропорт Європи. Але, зате у нас показники постійного зростання. В той же час, у нас не розвинуті внутрішні авіаційні перевезення. І ми знаходимося в специфічних відносинах з Європейським Союзом, коли в Україні діють частково радянські підходи в управління авіації. А весь світ діє за іншими підходами. У питаннях безпеки ми значно наблизились, то в питаннях організації не настільки, тому що у нас до сих пір лишається регулювання”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Авіакатастрофа в Ірані: чи безпечними є українські літаки?
Прискорити знищення радянських пережитків в управління авіацією може “Угода про єдиний авіаційний простір з ЄС”, вважає Шевченко. “Це дало б більше можливості приділяти питанням безпеки, дало би більше можливості підготовки пілотів, транспорт би був більш активний і більш безпечний”.
Нагадаємо, сьогодні день жалоби за загиблими в результаті авіакатастрофи українського літака Боїнг 737 компанії МАУ в Ірані. 8 грудня лайнер виконував прямий рейс "Тегеран - Бориспіль". За попередніми даними, на борту літака перебувало 167 пасажирів та 9 членів екіпажу. З них, за повідомленням РНБО, 11 громадян України. Авіакомпанія "МАУ" опублікувала список загиблих пасажирів рейсу.
Секретар української РНБО Олексій Данилов сьогодні заявив, що на нараді за участю представників компетентних органів Ірану, в тому числі іранського ІСАО, вивчаються 4 різні версії катастрофи. “Серед основних версій: ураження літака зенітною ракетою ЗРК, зокрема ЗРК "Тор", бо інформація про виявлення уламків російської ракети поблизу місця катастрофи вже з'явилася в мережі інтернет; зіткнення з БПЛА або іншим літаючим об'єктом; руйнування і вибух двигуна з технічних причин; вибух всередині літака внаслідок терористичного акту”, - йдеться в повідомленні на сторінці Олексія Данілова в мережі Фейсбук.