Чому палають австралійські ліси?
Ольга Бойко: Підпал, справді, може бути однією з причин початку пожежі. Але це просто іскра. Питання того, наскільки пожежа розростеться, наскільки вона стане масштабною і нищівною не залежить вже від людського фактору. Якщо ми говоримо про зміну клімату і природних умов у деяких частинах світу, то це впливає на масштаби пожежі, на її довготу та час початку і завершення цих пожеж. Для Австралії це не новина, це періоди, сезони пожеж. Але зараз катастрофічна зміна клімату спричиняє те, що пожежі починаються раніше, закінчуються пізніше, і їх важче контролювати. І наслідки є більш нищівними, ніж за 50 останніх років.
Олексій Коваленко: З 1910 року по сьогоднішній день середня температура в Австралії зросла на один градус Цельсія, що є досить вагомим показником. І тенденція до зростання зберігається й далі. Окрім того, з 2005 року 8 з 10 найжаркіших періодів року (літо) припали саме на період з 2005 року по сучасний час. Все це сприяє виникненню пожеж.
Окрім підняття температури, є ще один важливий фактор — позитивне значення індійського океанічного диполю. Індійський океан має кліматичну особливість: у нього в одній частині повітря значно тепліше, а в іншій — холодніше. І зараз cпостерігається явище, що значно тепліше поблизу Африки, і тому Східну Африку заливає значними зливами, а поблизу Австралії концентрується холодне повітря, що сприяє відсутності опадів. А відсутність опадів — це вагомий фактор для поширення вогню і поганий фактор для його обмеження.
Щодо зникнення видів. Чи вдасться відновити популяцію тварин?
Олексій Коваленко: Пожежі ще тривають, і повну оцінку можна зробити, коли цей пожежонебезпечний період скінчиться. А він скінчиться у березні. Відновлення популяції тварин триває досить довго і часто природне відновлення є утрудненим діяльністю людини. І лише сприяння людини допоможе це згодом зробити швидше. Потрібна спеціальна програма.
Коли екосистема Австралії відчує наслідки такої зміни?
Олексій Коваленко: Вона вже відчуває ці наслідки. Найбільша проблема у пожежах це власне не самі пожежі, а в тому, що з розвитком сільського господарства з’явилась велика фрагментація природніх екосистем. Через те, що вони фрагментовані, їм складніше відновитися після пожежі. Якщо довкілля фрагментується, якщо вогні сильно діють, то з часом це буде значна проблема. Екосистеми мають властивість підтримувати себе довго, але коли перебирають критичну кількість пошкоджень, крах відбувається надзвичайно швидко.
Наскільки важливі превентивні протипожежні заходи захисту цих лісових територій?
Олексій Коваленко: В тих місцях, де висока можливість виникнення пожежі, вони мають надзвичайно важливий характер. І в Австралії їх проводять, але ефективний метод для пожежонебезпечних лісів, низову перифікацію, цього року було проблематично проводити, оскільки було сухо не лише влітку, а й попередньо, тому було теж небезпечно це проводити. Це могло почати ті ж самі пожежі.
Як людина може допомогти у цій ситуації? Що вже роблять екологи та організації, щоб врятувати тварин?
Олексій Коваленко: В Австралії є досить непогана система природно-заповідних територій, де зосереджена значно частина біорізноманіття і де діють принципи контрольованого менеджменту. Усі інші заходи, як-то реальний порятунок видів із вогню, допомога у їхньому наступному розмноженні — це побічні заходи. Головне — щоб для видів була їхня екосистема, яка б сприяла їхньому розвитку. Кожному виду треба еконіша. Крім того, люди мають брати участь у формуванні інформаційного поля. І робити превентивні заходи, зокрема, і в Україні, починаючи з того, що не варто спалювати листя, а варто його закопувати.
Зазначимо, з початку лісових пожеж у жовтні 2019 року в Австралії вигоріло понад 10 мільйонів гектарів ділянок, а щонайменше 26 осіб загинули внаслідок вогню. Також екологи повідомляють про мільярд загиблих у вогні тварин.
Фото — Imago/D. Mariuz
