Мовчати чи говорити? Що не так із кризовою комунікацією в Україні

Мовчати чи говорити?  Що не так із кризовою комунікацією в Україні

Фахівчиня зі стратегічних комунікацій Ярина Ключковська в ефірі Радіо Культура дає уроки кризової комунікації для влади та бізнесу в контексті авіакатастрофи літака Тегеран-Київ.

0:00 0:00
10
1x

Кризова комунікація – важливий елемент спілкування між людьми в умовах надзвичайної ситуації. У випадку зі збиттям літака 8 січня Україна не склала іспит з кризової комунікації. Про те, як слід діяти у подібних ситуаціях розповідає Ярина Ключковська.

Те, як відбувалася кризова комунікація після трагедії 8 січня поглиблювало кризу чи знімало її?

Хороша кризова комунікація не може вирішити саму кризу, особливу таку, яка сталася в нас, коли постраждали люди. Комунікація може виправити якісь репутаційні втрати, яких хтось завдає. На жаль, життя людей жодною комунікацією не повернеш. Головний урок, який потрібно винести з усієї цієї історії і з тих криз, які виникли після падіння літака – це те, як люди комунікують в кризу. Методології давно розроблені. Усі вони говорять про те, як захистити себе в кризу. Мало хто пам’ятає, що захистити себе і свою репутацію в ситуації кризи – це спілкуватися не в своїх інтересах, а в інтересах того, з ким ти спілкуєшся. Авіакомпанія має спілкуватися перш за все в інтересах тих, хто постраждав, їхніх родин, усіх своїх клієнтів. Перші години після катастрофи авіакомпанія втратила, адже не спілкувалася із суспільством. Це не єдина втрата.  Ще виникла геополітична криза, в яку були залучені уряди, очільники різних держав, тому що підозри падали на військові формування в Ірані. І в цій кризі Україна забула про це правило кризових комунікацій. Українська влада цей іспит не склала. Типова помилка українська влади – не входити в комунікацію доки не буде вичерпної інформації.

Чи існують  документи, Які регламентують поведінку авіакомпаній, державних  посадових осіб у кризових ситуаціях?

В авіаіндустрії є дуже чіткі стандарти. Міжнародна асоціація авіаційного транспорту має спеціальний посібник з комунікації, який регулярно оновлюють. Свіжа версія посібника рекомендує виходити з першим твітом протягом перших 15 хвилин після того, як сталася авіакатастрофа. Помилка МАУ в тому що вони не розмістили інформацію на офіційних сторінках про аварію, коли про це вже писав увесь світ. Вони втратили перші години після катастрофи. В комунікаціях це називається "золота година". Тепер можемо говорити про "золотих 15 хвилин", тому що інформаційне середовище змінилося і все наповнюється дуже-дуже швидко.

Президент обрав тактику тривалого мовчання. Він став заручником непрофесійних дій своєї комунікаційної команди?

Готуватися до кризи в момент кризи вже пізно. У кризовому менеджменті є таке правило: не готуйся до того, якщо криза станеться, готуйся до того,   коли криза станеться. Кризи стаються всюди, регулярно, різного масштабу. Комунікація в кризу, коли вона стає предметом обговорення означає, що вона не працює. Якщо комунікація добре робить свою роботу, вона непомітна. Очевидно не було ні процесів, ні ресурсу, ні достатньої кількості знань у той момент, щоб швидко відпрацювати те, що відбулося. А це процеси, які мають бути прописані заздалегідь. Люди мають бути натреновані. В кризових ситуаціях потрібно приймати неймовірну кількість рішень і дуже швидко. Чим більше цих рішень буде прийнято заздалегідь тим легше буде працювати команді в кризовій ситуації.

Які існують універсальні поради поведінки в кризових ситуаціях?

Існують затверджені сценарій дій в кризових ситуаціях. В авіалініях є заготовлені шаблони, коли їм треба вставити туди лише слова. Перший твіт - щоб вставити тих 5 ключових слів потрібно кілька секунд. Так само прес-реліз зі співчуттями може бути заготовлений наперед. Спочатку слід говорити про людей, загиблих, постраждалих, по друге слід говорити про навколишнє середовище і лише в третю чергу - про майно. Пріоритетність має бути: люди-екологія-майно.

Чому не можна мовчати в кризову ситуацію?

Тому що виникає величезний запит на інформацію. Інформаційний пилосмок, який втягує в себе всю наявну інформацію. Інформаційного вакууму не буває. Його так чи інакше хтось заповнить. Хто його заповнить, чия інтерпретація перша прийде, той і сформує погляд громадськості на події, той, по суті, усю цю історію і виграє. Виникає битва історій, битва наративів. Україна програла війну за інтерпретацію. У нас немає хорошої функції державних комунікацій. У нас дуже часто політичні комунікації замінюють собою державні.

На фото: Ярина Ключковська. Грушевського, 5
Останні новини
Ситуація з електроенергією на Одещині складна, але це не блекаут — Рябцев
Ситуація з електроенергією на Одещині складна, але це не блекаут — Рябцев
"Азовсталь", поранення, полон, обмін, весілля. Історія кохання військових Дениса та Ганни
"Азовсталь", поранення, полон, обмін, весілля. Історія кохання військових Дениса та Ганни
Прощання зі старим Голівудом. Кромф, Сотник та Кохан про можливе злиття Netflix і Warner Bros.
Прощання зі старим Голівудом. Кромф, Сотник та Кохан про можливе злиття Netflix і Warner Bros.
"Завдяки книзі "Сьомга" я стала тією письменницею, якою є нині" — Софія Андрухович
"Завдяки книзі "Сьомга" я стала тією письменницею, якою є нині" — Софія Андрухович
"Szponcić" — Молодіжне слово 2025 року
"Szponcić" — Молодіжне слово 2025 року
Новини по темі
Прощання зі старим Голівудом. Кромф, Сотник та Кохан про можливе злиття Netflix і Warner Bros.
"У художньому тексті я можу собі дозволити бути обґрунтовано суб’єктивним". Олексій Сокирко про "Творців історії"
"Ми в точці максимально можливої інформаційної асиметрії між владою і народом" — Ярина Ключковська
Від Нюрнберзького процесу до Міжнародного трибуналу над вищим політичним керівництвом Росії
Для фанатів трилерів — однозначно must see. Кромф про "Нюрнберг"