Ювілейний 50-ий форум у Давосі відбувся під знаком кліматичних та екологічних проблем. Екологія виробництва та культура відповідального споживання стали факторами сталого розвитку. Аналітикиня з розвитку програм та інновацій ПРООН в Україні Олена Маслюківська-Самберг оцінила, наскільки українські компанії готові працювати у напрямку екологічності.
“Якщо ми говоримо про модну індустрію – це індустрія, яка дуже сильно залежить від лідерів думок, від прогресивних людей, які усвідомлюють ризики, що зараз існують на планеті. Але ця галузь не потребує значних інвестицій… Якщо ми візьмемо такі галузі, як металургія або хімічна промисловість – то вони потребують капітальних інвестицій та новацій. Неможливо за одну ніч або навіть за рік замінити обладнання і навіть змінити процеси на цих підприємствах. Звісно, ми маємо враховувати, що це підприємства, які виробляють важливі для нас товари, створюють робочі місця, створюють експорт, і навіть тиск уряду або громадськості на ці підприємства є помірним", – говорить аналітикиня з розвитку програм та інновацій ПРООН в Україні Олена Маслюківська-Самберг.
Експертка також наголосила на необхідності діалогу між виробниками та екологами, і відзначила певний прогрес у цьому напрямку. Водночас відмітила, що існують певні протиріччя інтересів.
“Нині уряд, великі промислові підприємства та екологи працюють над розробкою плану по скороченню викидів за рахунок певних інвестицій, і, якщо можливо, частина екологічних податків, які сплачуються підприємствами, могли б повертатися на підприємства для інвестицій у природоохоронні заходи. Ситуація, коли місцеві органи влади кажуть: “Давайте будемо штрафувати!” – не працює. Ситуація, коли громадські активісти кажуть: “Давайте будемо закривати підприємства!” – теж не працюватиме. Потрібно розмовляти й знаходити компроміс”, - запевняє Олена Маслюківська-Самберг.
Одним з дієвих інструментів впливу на великі промислові підприємства є екологічне регулювання. Досвід європейський країн та Сполучених Штатів Америки, показує, у певній мірі, ефективність жорсткого екологічного законодавства. Крім того, експертка зауважила, що у розвинутих країнах влада розуміє, що викиди, які можна спостерігати в Китаї або країнах третього світу, так чи інакше впливають на зміну клімату і повертаються бумерангом у ті самі країни, які страждають від змін клімату.
У 2015 року на Саміті ООН було прийнято Цілі сталого розвитку, які за п’ять років, активно почали комунікуватися у всьому світі. Відтак, можна спостерігати певні зміни у суспільній свідомості, вважає Олена Маслюківська-Самберг:
“Було зареєстровано закон “Про обмеження використання поліетиленових пакетів”. Якби цей закон запропонували років п’ять-десять тому, він був би непопулярним. Але оскільки перед цим було дуже багато громадської активності, були організовані “День без пластику” третього липня, різні акції, активізувався рух “Україна БЕЗ сміття”, люди почали розуміти, що поліетиленові пакети – не дуже добре для довкілля, і стало модно мати торби. Розвився бізнес пошиття всіляких класних торб з полотна або з перероблених речей – тобто, вся ця сфера починає розвиватися. І коли вже було внесено законопроєкт, суспільство сказало: “Так, це дуже класно”.
Операційна директорка мережі “23 Ресторани” громадського простору “Urban Space 100” Оксана Камінська зазначила, що нині бізнес може успішно розвиватися маючи соціальну складову.
“Для нас, як для бізнесу, важливо, щоб простір, в якому ми працюємо кожного дня, був комфортним, як для нас, так і для наших гостей та наших працівників. І тільки разом ми можемо зробити щось хороше і важливе. Управління проєктом “Громадський ресторан “Urban Space 100” показує хороші результати. За 5 років існування було підтримано проєкти на суму понад 2,5 мільйона гривень. Це більше 106 проєктів за 5 років. Було досить багато ініціатив, пов'язаних з екологією, з адаптацією різних верств населення в суспільстві, зокрема дітей з аутизмом, дітей з порушенням мовлення, з порушеннями слуху. Кожного разу, коли до нас звертаються з такими запитами, ми розуміємо, що наша робота важлива і ми дійсно сприяємо зміні цього світу та України на краще”, – вважає Операційна директорка мережі “23 Ресторани” громадського простору “Urban Space 100” Оксана Камінська.
Аналітикиня з розвитку програм та інновацій ПРООН в Україні Олена Маслюківська-Самберг вважає, що важливими є насамперед дії, а не лише думка або критика, тому люди разом створюють попит на потрібні товари та послуги, які менше руйнують довкілля, менше споживають ресурсів.
“Ми створюємо попит саме на те майбутнє, в якому ми хочемо жити. І важливо цей попит створювати не стільки фейсбучними постами, скільки нашими конкретними вчинками”, – підкреслює експертка ПРООН Олена Маслюківська-Самберг.
Громадська організація “Україна БЕЗ сміття” вже 5 років впроваджує культуру сортування побутових відходів в Україні та поширює ідеї соціального підприємництва. Керівниця організації Євгенія Аратовська вважає, що за цей час можна помітити істотні зміни у свідомості людей щодо сортування сміття і збереження планети в цілому.
“Зрушення величезні, і це відбулося лише завдяки тому, що сфера поводження з відходами стала більш зрозумілою для звичайних людей. Вони почали розбиратися у цьому. Ми надавали інформацію простою мовою і пояснювали, що робити, не маючи ніяких державних інструментів для сортування. І наші поради виявилися корисними. Люди почали робити перші кроки. І коли робиш ці перші кроки, з'являється бажання рухатися далі”, – запевнює Євгенія Аратовська.
Також експертка ПРООН Олена Маслюківська-Самберг відмітила, що навесні стартує онлайн-курс “Онлайн-освіта задля сталого розвитку” спеціально для представників малого і середнього бізнесу. У курсі будуть наведені приклади тих компаній і бізнес-лідерів, що вже успішно трансформують свій сектор і отримують від цього переваги.
На фото:
Аналітикиня з розвитку програм та інновацій ПРООН в Україні Олена Маслюківська-Самберг
