"Для українського водія з 1 травня нічого не зміниться. Тому що коли у 2015 році проводили всю реформу, передбачили такі штрафні бали, якими можна було б розрахуватися за порушення правил дорожнього руху, які зафіксовані в автоматичному режимі камерами. Оскільки їх скасували ще до того, як запрацювала система автоматичної фіксації, то тепер ними скористатися точно ніхто не зможе. Тобто ними як раніше не користувалися, так і тепер не зможуть скористатися", ─ зазначив Богдан Глядик.
На думку автоюриста, "безумовно, це позитивне рішення. В Європі це зовсім інша система. І якщо там бали застосовуються поряд зі штрафами за порушення правил дорожнього руху, і за накопичення певної кількості цих балів, водія позбавляють права керувати транспортними засобами, то в Україні ─ навпаки: бали дозволяли безкарно порушувати правила дорожнього руху, що негативно впливало на аварійність та безпеку на дорогах".
За словами Глядика, "є інформація, що з 1 травня система автоматичної фіксації може не запрацювати у зв’язку з карантинними заходами".
Він також зазначив, що "у столиці камери будуть ставити у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод. Якщо правильно прорахувати ці місця, то 50 камер, ймовірно, буде достатньо і це сприятиме покращенню безпеки на дорозі. Наразі не можу сказати, скільки таких засобів автоматичної фіксації буде по Україні".
Автоюрист наголосив, про присутні прогалини у механізмі притягнення до відповідальності за порушення ПДР: "проблема з відеокамерами полягає у тому, якщо їх паралельно поставити у правильних місцях, на моє переконання, 100% усіх штрафів, які будуть виписуватися за допомогою цих камер, можна буде скасовувати у судах. Тому що механізм притягнення до відповідальності, який передбачений сьогодні законом, є неконституційним. І неконституційність цього механізму було визнано ще у 2010 році. Водії, які мають тривалий досвід керування транспортним засобом, пам'ятають, що до 2010 діяла система автоматичної фіксації порушення правил дорожнього руху. Тоді власники транспортних засобів притягали до відповідальності за допомогою таких технічних засобів, але Конституційний суд сказав, що неправильно притягати власника транспортного засобу до відповідальності тільки через те, що він є власником. Тоді КСУ визнав, що така процедура порушує сім норм Конституції України. І сьогодні ми маємо практично той самий механізм. Ми притягуємо до відповідальності не особу, яка вчинила конкретне правопорушення, а власника транспортного засобу, на якому вчиняється правопорушення", ─ сказав він.
Глядик пояснив, що "навіть якщо за кермом був не власник авто, юридично відповідальність несе він. І змусити когось іншого визнати свою вину мало ймовірно. Єдиний механізм, яким можна скасувати постанову про накладення штрафу на власника, це коли порушник, який перебував за кермом, сам з'явиться в управління Патрульної поліції і напише заяву, що це саме він, а не власник транспортного засобу, перебував за кермом. Окрім цього, він обов’язково повинен принести квитанцію про те, що він сплатив цей штраф. У такому випадку постанова про накладення штрафу на власника автомобіля скасовується і автоматично переноситься на іншого водія, який вчинив правопорушення".
Зазначимо, штрафні бали існували з 7 листопада 2015 року. На початку року кожен водій отримував 150 балів. Їх стягують "за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі". Якщо бали закінчувалися, водія штрафували.
Ініціатором законопроекту про скасування штрафних балів став народний депутат від "Слуги народу" Владлен Неклюдов, який зазначив, що застосування більш суворого виду відповідальності відбувається після набрання водієм певної кількості штрафних балів, а не зняття, як передбачено законодавством України.
Фото: pexels.com
