Вже більше як пів року Україна і світ борються з пандемією коронавірусу. Офіційні відомства повідомляють, що показники останніх двох тижнів перевищують три тисячі хворих на день. Регулярне споживання новин про коронавірус іноді може сформувати відчуття контролю при небезпеці. Чи це так, пояснює психологиня.
"Є два захисні механізми, які нам допомагають, коли ми кожен день чуємо щось страшне. Перший – це коли людина намагається витіснити цю інформацію. Тобто сама інформація почута правильно, але потім відбувається інтерпретація, вона фактично викривляється таким чином, як людині легше. А інший напрям – це коли людина повністю поглинається інформаційним потоком, тобто намагається все більше й більше знаходити якихось загрозливих факторів", – говорить голова ГО "Психічне здоров’я" Людмила Айвазян.
Втрата впевненості і стабільності під час карантину призвела до утворення низки страхів, які існують впливають на ментальне здоров’я громадян.
"Стрес – це наша реакція на щось незвичне. Економічна криза, несподівана нагальна потреба зміни фаху – найбільші проблеми, з якими зіткнулися громадяни. Одна сторона тривога за фінансову стабільність. Друга – зміна спеціальності чи роботи допомагає людині позбавитися якихось страхів, зробити те, чого боялася, але хотіла", – зазначає голова громадської організації "Психічне здоров'я" Людмила Айвазян.
Лікарі одні з перших віч-на-віч стикаються з хворими на коронавірус. Іноді від стресу їхнє психічне здоров’я страждає, а часу на відновлення немає. Аби морально підтримати лікарів у такій складній ситуації громадська організація "Молода Просвіта Прикарпаття" організувала кімнати відпочинку для лікарів та тренінги з психологічної допомоги.
"Медиків хвилює питання як не піддатися професійному вигоранню. Лікар, який працює з хворими на COVID-19, отримує великі стреси через високу відповідальність. Під час тренінгів лікарі запитували про те, як тримати баланс між особистим життям і роботою, як розмежовувати й не брати власні переживання з робочого місця додому, адже зазвичай цього не вдається зробити, тому що лікар, він цілодобово медик, навіть якщо він вдома, він думає за своїх пацієнтів, переживає за них”, – зазначає голова ГО "Молода Просвіта Прикарпаття" Євгенія Бардяк.
Як медикам потурбуватися про своє психічне здоров’я, а також допомогти пацієнтам бути стресостійкими радили експерти та активісти.
"По-перше, треба вміти розмежовувати роботу й особисте, тобто вміти говорити "ні", коли ти вже закінчив свій робочий день. Треба вміти розслаблятися. Це можуть бути прогулянки парком чи проведений час із сім’єю, але без мобільних телефонів, або читання книжок, катання на велосипеді. У таких лікарнях мають бути психологи, які працюють з медичним персоналом. В Україні потрібно вводити культуру спілкування з психологами для того, щоб не вигорати”, – підкреслює голова ГО "Молода Просвіта Прикарпаття" Євгенія Бардяк.
Психологиня Людмила Айвазян радить, як варто себе поводити і що робити, щоб потурбуватися про своє психічне здоров’я та рідних.
"Перше, що варто зробити, це чітко визначені рекомендації, які необхідно собі нагадувати. Контролювати я можу лише маску на своєму обличчі, дезінфекцію рук, дистанцію. Друге – варто підтримувати своє ментальне здоров’я через різні техніки релаксації диханням. І третє – якщо ви відчуваєте постійний стан страху, то варто звернутися до спеціаліста. Зараз є дуже багато гарячих ліній, наприклад, "tell me" або "Стоп паніка", там де абсолютно безоплатно ви можете отримати підтримку професійних психологів для того, щоб зорієнтуватися як вам рухатись далі і не втрачати оптимізму й можливості робити свою роботу, і жити своїм життям", – зазначає кандидатка психологічних наук Людмила Айвазян.
Основними рекомендаціями, як попіклуватися про своє психічне здоров'я є такі правила: добрий сон, смачна і корисна їжа, достатня кількість спілкування, улюблена діяльність.
На фото: голова громадської організації "Психічне здоров'я" Людмила Аяйвазян
