В Україні відбулися марші жінок за рівні права й проти дискримінації

В Україні відбулися марші жінок за рівні права й проти дискримінації

Про те, які проблеми найбільше хвилюють українське жіноцтво та чому в нашій державі досі не ратифікована Стамбульська конвенція в ефірі Українського радіо розповідає організаторка Маршу жінок Олена Шевченко.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Вечірній формат

З нагоди восьмого березня в Україні пройшов Марш жінок. Олена Шевченко розповідає про акції, які відбулися сьогодні по всій країні: "Сьогодні у 14 містах України в регіонах пройшли жіночі марші або акції. Основна наша вимога – це ратифікація Стамбульської конвенції, яку нам обіцяли ратифікувати ще минулого року. У Києві сьогодні вийшло близько 4 тисяч людей. Опоненти завжди виходять і виходять із дуже дивними закликами. Наприклад, на їхніх банерах були заклики повертатися жінкам на кухню. Крім того, вони оголосили в своїх пабліках полювання на феміністок після маршу. Сьогодні їх було кілька десятків. Це дуже мало. Проте і на них мають звернути увагу правоохоронні органи. Ми плануємо продовжувати вимагати ратифікації Стамбульської конвенції, проводити широку інформаційну кампанію. Усі притомні люди виступають за рівні права. В цьому немає нічого дивного. Ми не будемо зупинятися, тому що жінки потребують дієвого захисту від насильства".

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, або Стамбульська конвенція – це міжнародна угода Ради Європи щодо насильства проти жінок та домашнього насильства, відкрита для підписання 11 травня 2011 у Стамбулі. На січень 2018 року її підписали 45 країн та Європейський Союз. 12 березня 2012 року Туреччина стала першою країною, що ратифікувала Конвенцію. ЇЇ метою є запобігання насильству, захист постраждалих і покінчення з безкарністю злочинців. На запитання, чому Стамбульська Конвенція досі не ратифікована в Україні та які ще проблеми непокоять українське жіноцтво експертка зазначає: "Це очевидні дані, які свідчать про великий розрив у середній заробітній платні. Крім того, пандемія дуже поглибила наші кризи і особливо це стосується соціальних сфер, де жінки зайняті найбільше. Соціальні виплати скорочуються, жінки закриті дома з насильниками. Вони не можуть зупинити насильство, тому що механізми не працюють. Якби була Стамбульська конвенція, то ми хоча би отримали ті шелтери, які потрібні і навчання у поліції, коли приїхавши на виклик щодо домашнього насильства, поліціянти не кажуть, що це сімейні справи, а знають, як діяти у такій ситуації, забирають кривдника і не звинувачують жертву в тому, що вона сама напросилася. Причина нератифікації Стамбульської конвенції дуже проста. Рада церков України дуже активно лобіює депутатів, аби вони не ратифікували цю конвенцію. На їхню думку вона ніби то суперечить традиційним цінностям. Але слід нагадати, що насильство – це не традиційна цінність. Ми потребуємо цього захисту і це стосується як жінок так і чоловіків. Наше суспільство повинно нарешті зрозуміти, що насильство в сім’ї – то не приватна справа і що це не є традицією. Традиціями мають бути підтримка, взаємодопомога партнерські стосунки, а не насильство".

Фото: Фейсбук