Які зміни відбудуться на ринку землі 1 липня. Пояснює міністр аграрної політики Лещенко

Які зміни відбудуться на ринку землі 1 липня. Пояснює міністр аграрної політики Лещенко

З 1 липня набирає чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення", який Верховна Рада ухвалила у березні 2020 року. Він має на меті запустити обіг землі сільськогосподарського призначення в Україні. Про нову земельну реформу, переваги порталу геопросторових даних та створення антирейдерської комісії, яка захистить аграріїв в ефірі Українського радіо розповів міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

0:00 0:00
10
1x

Які зміни відбудуться на ринку землі з 1 липня

Ухвалення законопроекту №2194 — це можливість громад, після 20 років поневірянь, стати повноцінними розпорядниками земель; цивілізований обіг земель сільськогосподарського призначення; перспектива працювати прозоро і відкрито з точки зору геополітичних даних, кожен українець може у відкритому доступі побачити всю інформацію про землю, хто, в який спосіб і коли її отримав; багато інших видозмін, які дадуть можливість детінізувати сотні тисяч гектарів землі. 

Ми бачимо всі необхідні передумови для того, щоб з 1 липня відбувся спокійний запуск консервативного обігу земель. У нас немає поспіху, ми хочемо, щоб суспільство переконалося, що це прозора система, адже земельна реформа має викликати конституційну довіру в наших громадян.

Успіх у тому, що громади стануть повноцінними власниками земель. Це була моя особиста мрія, щоб органи місцевого самоврядування не на папері, а фактично стали господарями своє землі. 

Читати далі: Земельна децентралізація: парламент ухвали ключовий для земельної реформи закон

Чому земельну реформу називають консервативною

Мова йде про дві речі. Концентрація 100 га в одні руки, адже профільні аграрні асоціації просили про те, щоб віддавали одній людині до 500 га. Якщо ми говоримо про середніх товаровиробників в Україні ( від 1000 до 10000 га), то в їхньому розумінні концентрація мала бути більшою. Інше питання полягає у тому, що сільськогосподарські виробники мали амбіцію, щоб юридичні особи, де засновиниками є українці, могли б одразу купувати землю. 

Наш консерватизм полягає у тому, що ми поставили обмеження щодо допуску юридичних осіб, де засновниками є українці, а іноземці у нас взагалі не допущені, лише через механізм референдуму. Ми вирішили, що суспільство має переконатися у тому, що це цивілізовані правила, право власності захищене,держава дає фінансову підтримку, а всі ці механізми є доволі відкритими. Ми підтримали таку консервативну формулу, бо через призму багатьох маніпуляцій, зловживань та процесів, які відбувалися за 30 років у нашій країні по відношенню до землі, безумовно, нам важливо показати суспільству справедливість і прозорість. 

Про створення Міністерством аграрної політики антирейдерської комісії для захисту фермерів

Антирейдерська комісія почне працювати протягом календарного місяця. Логіка її створення дуже проста — для того, щоб аграрії в режимі реального часу мали можливість звертатися до Міністерства щодо захисту їх інтересів, а те, залучаючи правоохоронні органи, оперативно реагувало і захищало людей від будь-якого виду зловживань у земельній сфері. Крім того, зважаючи на ухвалення закону № 2194, Держгеокадастр позбавляють функції розпорядження, штат людей звільняють, а ті фахівці, які залишаться після атестації, будуть займатися консультаційною підтримкою, супроводом, моніторингом. Нам важливо, щоб була така доступність у регіонах, щоб люди мали постійну підтримку у питаннях земельних відносин. 

Про пріоритетні напрямки Міністерства аграрної політики та продовольства

Дерегуляція у сфері землеустрою — мова йде про десятки різних корупційних процедур: земельна експертиза, дозвіл на земельну документацію, довідки, які затягували — це все, що може поліпшити життя українців у питанні земельних відносин.

Забезпечення оприлюднення гео- та метеоданих — це питання, що стосується розуміння інформації про все, що відбувається в Україні з точки зору геопорталу даних, де кожен в режимі реального часу має можливість бачити всю інформацію про землю та інші природні ресурси.

Вплив земельної реформи на розвиток регіонів — так ми хочемо зробити децентралізацію, дати свободу дій регіонам, територіальним громадам, щоб вони контролювали землю, наповнювали бюджети. Громади на своїх сесіях зможуть вирішувати будь-які земельні питання.

Доступ до фінансування та земельні аукціони —  будь-яке відчуження ділянок несільськогосподарського призначення або сільськогосподарського призначення, які знаходяться на балансі об’єднаної громади здійснюватимуться через електронні аукціони, через реєстрацію, щоб все було прозор і без особистих домовленостей. Отримані гроші громада зможе інвестувати в дороги, освіту чи те, що потребує її регіон, а держава в ці процеси не втручатиметься.

Цифровізація земельних відносин і впровадження новітніх технологій — мова йде про систему супутниковий моніторинг, ми будемо показувати суспільству в режимі реального часу власників землі, за які кошти вони це зробили, що вирощують на полях, хто порушує екологічне законодавство. Завдяки цьому все стане відкритим. Держава буде бачити все в режимі реального часу, а суспільство отримує доступ до цих даних. 

Нагадаємо, 24 травня розпочався триденний Всеукраїнський форум "Україна 30. Земля". Організатори заходу зазначили, що до роботи форуму долучаться члени уряду, народні депутати, представники дипломатичних установ, міжнародних організацій та іноземні експерти.

Фото: Роман Лещенко. Всеукраїнський форум "Україна 30"

Останні новини
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Новини по темі
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
"Рамштайн" без США та Євросоюз без Орбана – Дикий про допомогу західних партнерів у 2025 році
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Якщо немає сильних морозів, будинок тримається 2-3 доби — Сергієнко
Інтерес Заходу до відновлення польотів в Україні є, але все залежить від війни — Шевченко