Законопроєкт про корінні народи: чому Росія знову лютує? Пояснюють експерти

Законопроєкт про корінні народи: чому Росія знову лютує? Пояснюють експерти

Про те, чому законопроєкт про корінні народи, внесений до Верховної Ради президентом Зеленським ще 18 травня спричинив вчора, 8 червня хвилю негативу у Держдумі Російської Федерації, в ефірі Українського радіо аналізують експертка Національного інституту стратегічних досліджень Юлія Тищенко та професор, експерт Асоціації "Реінтеграція Криму" Борис Бабін.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Депутати Держдуми Російської Федерації на пленарному засіданні вчора, 8-го червня ухвалили заяву про ініціативу влади України по виключенню російського та інших народів з числа корінних народів України. 

Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня 2021 року зазначив, що затверджена ним у березні 2021 року стратегія деокупації Криму визначає як пріоритет відновлення і забезпечення прав кримських татар як корінного народу. Законопроєкт про корінні народи України внесено до Верховної Ради як невідкладний:

"Впевнений, що у стислі терміни депутати розглянуть і закріплять статус корінних народів України, зокрема кримських татар і нарешті зроблять те, що відкладали 30 років 8 скликань Верховної Ради України", — заявив Володимир Зеленський.

Про запізнілу реакцію Росії на український законопроєкт про корінні народи

Юлія Тищенко вважає таку реакцію РФ свідомим тролінгом (ред. — кепкуванням), або маніпуляцією:

"Звичайно, будь-які законодавчі ініціативи України стосовно забезпечення прав для корінних народів не будуть вітатися РФ, тому що вона сама не в змозі забезпечити бодай якісь права корінних народів. Дивно чути таку їхню фейкову істерику, адже в Росії є низка законів, присвячених корінним народам. Чому там немає тих народів, про які так печуться, стосовно України, російські депутати? Це абсолютно з іншої сфери. Корінні народи — це ті народи, які не мають історичної Батьківщини. 

 Самі росіяни неодноразово критикували РФ за обмеження можливостей корінних народів, навіть стосовно їхнього визнання. Зокрема у них є закон про малочисельні корінні народи, де вказано, що представників цих народів має бути не більше 50 тисяч. І це суттєво звужує можливості дотримання прав різних народів, які проживають на території Росії".

Відновлення та забезпечення прав кримських татар як корінного народу — найбільший подразник для Росії в українському законопроєкті

"Законопроєкт, який внесений президентом Зеленським абсолютно корелюється і спирається на декларацію ООН про права корінних народів. Сама Російська Федерація не підтримала цей документ 2007 року, а Україна приєдналася до нього у 2014 році", — зауважила Юлія Тищенко. — "В українській Конституції чітко прописано, що права корінних народів в Україні визначаються законом. І ті етнічні групи, національні меншини, про які так раптово почала турбуватися Російська Федерація, всеціло захищені в Україні цим законодавством".

Борис Бабін вважає, що російські депутати болісно сприйняли цей законопроєкт, через те, що він вкотре демонструє, хто насправді має вирішувати права цих народів:

"І це — не Російська Федерація. Варто сказати, що з 2014 року РФ тільки й веде розмову про свій захист корінних народів, але не визнала відповідні права ані для кримських татар, ані для кримчаків. Відповідно, сама держава-агресор жодних позитивних дій не вчиняла. Насправді, їхня моторошна агресивність пов'язана з тим, що сама Росія є тюрмою народів. На її території багато етносів борються за свою самовизначеність та відповідні права. Я не скажу, що закон, який ми схвалюємо є проривним, але ті права, які він стверджує, їх позбавлені корінні народи самої РФ. І це, звісно, для них дуже болісно.

А їхня нинішня риторика про те, що і росіяни, і українці, і молдавани є корінними народами — є підміною тез. Адже за міжнародними стандартами, корінні народи не мають власної держави і державності. Якщо держава сьогодні відмовляє етнічним росіянам у існуванні власної держави, то це — проблема державної думи Російської Федерації. Але вони, звісно, не мають жодного права відмовляти в етнічній державності молдаванам, українцям, вірменам, грекам чи іншим національним меншинам. А національні меншини мають власну державу, етнічно-споріднену, за межами держави в якій проживають. Це — аксіома для юристів, але тут російські депутати вирішили склеїти дурня, ніби вони нічого не знають і не розуміють".

Про заочний кримський суд над Рефатом Чубаровим за участь у масових заворушеннях 2014 року

"У них дійсно є категорія політичних справ. Це — справа 26 лютого, де головною метою є довести, що відбулися певні масові заворушення за стінами Ради Криму", — прокоментував Борис Бабін. — "А пан Чубаров став тією особою, яку вони вибрали для цього політичного впровадження. Є також інші провадження, де фігурують прізвища Чубарова, Джемілєва, моє та інших. Там нас звинувачують у міжнародному тероризмі у так званій блокаді Криму. Зрозуміло, що це також є суто пропагандистським заходом в стилі політичних репресій. На щастя, поки вони заочні і держава-агресор їх реалізувати не може, але, вочевидь, дуже хоче". 

Прогнози щодо швидкості прийняття цього законопроєкту

"Оскільки цей законопроєкт визначений президентом Зеленським як невідкладний, я сподіваюся, що за нього проголосують, підпишуть і він стане законом. Якщо ж якісь депутати чи їхні помічники спробують вносити туди правки, то нічого доброго з цього не вийде", — пояснив Борис Бабін.

Фото: "Українське Радіо"