Храпчинський: "Основний пріоритет ворога – енергетика і виробничі потужності"

Храпчинський: "Основний пріоритет ворога – енергетика і виробничі потужності"

Основним пріоритетом ракетних атак ворога є українська енергетика і виробничі потужності, зокрема безпілотників, вважає виробник засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський. В ефірі Українського Радіо він нагадав, що українські ударні БПЛА завдають значної шкоди по всій території РФ на глибину до 2 тис км. Тому росіяни намагаються вразити наші виробничі потужності. Завдяки ешелонованій системі ППО нашим Силам оборони останнім часом вдається перехоплювати практично 86-90% цілей під час таких атак, зауважує експерт. При цьому наголошує: "25-й рік є вирішальний для України для того, щоби перемогти ворога за рахунок власної зброї, яку ми можемо виробляти, і за рахунок тої допомоги, яку можуть нам надати західні партнери". Відповідно необхідні умови, щоб західні компанії могли інвестувати в українських виробників і максимальний обсяг продукції для ЗСУ вироблявся безпосередньо в Україні, переконаний фахівець. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook/PvkZahid

"Основним пріоритетом ворога є енергетика і наші виробничі потужності"

Росіяни вчергове атакували Україну ракетами. Які основні цілі можуть бути цього удару ворога і що відбувається в українському небі зараз?

Основним пріоритетом ворога є енергетика і наші виробничі потужності, тому що ми завдаємо значної шкоди нашими ударними БПЛА по всій території РФ на глибину до 2 тис км. Тому головна задача ворога зараз – якомога більше завдати шкоди. На жаль, завдяки деяким "корисним" людям для РФ, є витоки інформації українських виробників і ми бачимо те, що Росія намагається бити ще безпосередньо по виробничих українських потужностях. Але тим не менш, слушно зауважити, що завдяки сформованій ешелонованій системі протиповітряної оборони, ми останнім часом бачили практично 86-90% збиття під час таких атак. Це вказує на те, що Сили оборони, по-перше, за останній час посилилися деякими видами систем ППО. Впроваджуються власні розробки для перехоплення тих же дронів. Тому, в принципі, перспективи є, але акцентую увагу на тому, що треба допомагати українським виробникам. 

Перешкоди для навігації або підміна координат

В ніч проти вівторка ворог випустив по Україні 188 ударних "шахедів" та безпілотників невстановленого типу. Наша ППО збила 76 цілей, ще 95 були локаційно втрачені завдяки роботі РЕБ, а 5 безпілотників полетіли в бік Білорусі. Завдяки яким діям нам вдається так впливати на російські "шахеди" і що таке спуфінг? 

Почнемо з того, що є 2 інструменти протидії таким типам БПЛА, які не керуються, а отримують певну інформацію за рахунок супутникової навігації – це або створення суцільних перешкод для отримання навігаційних даних, або підміна координат, тобто створення імітації знаходження в іншому місці. Це називається спуфінг. Але треба розуміти, що масштабування виробництва ударних безпілотників відбулось не тільки за рахунок збільшення виробничих потужностей у ворога, щоб виробляти ті ж "шахеди", а й додатково виробляти дрони-імітатори ("пародії" їх називають), або ті ж "Гербери". Тобто це більш дешевий спрощений варіант, без систем захисту від радіоелектронної боротьби. Вони в основному і підпадають під статистику "локаційно втрачених". Частково вони не несуть загрози поки що. Але не виключно, що в цих дронах-пародіях, в яких зараз знаходиться надрукована на 3D принтері куля, згодом ворог може використовувати, наприклад, вибуховий матеріал. Тому тут слушно зауважити, що за рахунок спроможності засобів радіоелектронної боротьби практично 100% цих імітаційних цілей або підробок потрапляють у статистику "локаційно втрачених" або тих, що вилетіли за кордони України. 

А як реагує Білорусь на зальоти до них тих же російських "шахедів"?

Вони свого часу підіймали авіацію, намагалися щось перехоплювати. Але я думаю, що цим ми менше всього повинні перейматися. Це може веселити. Але мене, наприклад, веселить, коли держава переймається виробниками і створює всі умови для того, щоб ми могли масштабувати власні потужності для того, щоб завалювати великою кількістю дронів територію РФ. 

"Українські виробники БПЛА можуть повністю забезпечити Сили оборони своєю продукцією"

Ми з вами вже говорили про те, що виробники потребують певних законодавчих змін, наприклад, відкриття можливості для експорту зброї. Чи є в цьому плані якісь зрушення і чи заплановані в бюджеті якісь державні інвестиції у виробництво РЕБів? 

Держава, по-перше, намагається робити певні інвестиції. Зараз за рахунок приватних комерційних банків пропонуються дешеві кредити для виробників. Але це не закриває ті питання, які могли би закрити законодавчі норми щодо створення, наприклад, субсидій, зменшення податкового тиску. Насправді, болючі питання є щодо контрактування на наступний рік, тому що більшість компаній зараз завантажені всього на 20-30% по контрактах на наступний рік. А виробничі потужності зараз максимальні і насправді, українські виробники БПЛА можуть повністю забезпечити Сили оборони своєю продукцією. І не треба буде, наприклад, просити у Німеччини "міні-Taurus" або інші засоби ударних безпілотників, які пропонують нам наші західні партнери. 

"Треба позбавляти очей РФ"

Forbes порахував, що кількість застосування росіянами дронів "Ланцет" впала на 75%. Вони перестали бути ефективними чи тут інші причини?

У нас є гарний такий вислів – "русоріз". Це така ініціатива, яка допомагає нам збирати гроші і закуповувати зенітні дрони, які займаються перехопленням саме розвідувальних, ударних дронів, і безпосередньо самих ретрансляторів, наприклад, типу ZALA. Це безпілотник, який допомагає збільшити дистанцію керування, наприклад, "Ланцетом", наводитися і шукати цілі. І за рахунок відпрацювання по таких типах дронів, росіянам складніше використовувати "Ланцети". Тому ми бачимо такі результати. 

Це стосується і "Орланів", так? 

Безумовно. "Орлан" теж розвідувальний, який допомагає наводитися не тільки ударним дронам, а й артилерії та іншим засобами ураження. Це важливий елемент в протидії, тому що все-таки треба позбавляти очей Російську Федерацію.

Анатолій Храпчинський. Фото: facebook/anatolii.khrapchynskyi

"25-й рік вирішальний для України"

Видання The Guardian пише, що РФ збирається впровадити в "шахеди" штучний інтелект, щоб спробувати створити рої БПЛА і так придушити українську ППО. Яка ваша думку щодо цього? 

Давайте почнемо з того, що українські інженери і інженерки насправді давно займаються цією темою і є вже певні напрацювання, які дозволяють нам виконувати задачі, наприклад, за рахунок того ж самого штучного інтелекту на глибині до 2 тис км на території РФ. Це теж штучний інтелект, який допомагає нам координувати себе на певній території, бути непомітним для засобів ППО. Тобто, Україна давно вже використовує цю технологію. Але ми не любимо розповідати про тонкощі, тому що це допомагає ворогу отримувати певну інформацію. Тому що більшість того, що ми бачимо у зброї, яку використовує РФ, а саме в більш технологічних рішеннях, перейнято або вкрадено українських технологій, українських рішень. Так само, як і в засобах радіоелектронної боротьби останнім часом. Якщо ми кажемо про засоби індивідуального захисту, то це теж активно переймається з боку РФ. А те, що Росія намагається зазначати про це, це вчергове показує, що Росія розуміє, що без високотехнологічної зброї вона цю війну не виграє. Саме про це казав диктатор Путін, зазначивши, що буде потужне збільшення технологічних парків на території РФ. Куди, до речі, прийде російська молодь, яка не  бачила жодного президента, крім Путіна. Тобто промита пропагандою і вони будуть намагатися щось робити. А у них, до речі, є доступ до певної інформації, до відкритих джерел тих же західних ЗМІ, які займаються описом деяких технологій. І це є проблемою. Тому я постійно наголошую, що 25-й рік є вирішальний для України для того, щоби перемогти ворога за рахунок власної зброї, яку ми можемо виробляти, і за рахунок тої допомоги, яку можуть нам надати західні партнери. 

"Це безумовно круто, але…"

Ви кажете, що наші виробничі потужності зараз перевищують державне замовлення. Але є Міжнародна коаліція безпілотників, яка цього року має виділити 1,8 млрд євро для підтримки ЗСУ. Як ця західна допомога може посприяти посиленню виробництва дронів в Україні?

Є ініціатива і від Великої Британії, і від Данії щодо закупівлі вироблених в Україні дронів. І насправді це може врятувати в деякому сенсі виробничі потужності України. Слушно було би зауважити, що до цієї коаліції можуть входити й інші держави, тобто пропонувати свої рішення. І в даному випадку, коли ви мене запитали, а завдяки чому перестали літати "Ланцети", я зазначив, що це за рахунок українських зенітних дронів, які перехоплюють, наприклад, російські розвідувальні або ударні дрони. І навіть вже є перше застосування зенітного дрону проти ударного дрону типу "Гербера". Тобто є позитивні моменти в цьому питанні. Але зараз ми бачимо в інформаційному полі заяву з боку американців, які пропонують свої дрони для перехоплення ударних безпілотників в повітряному просторі України. Це безумовно круто, але знову таки треба зрозуміти, що те, що зараз є у інженерів західних партнерів – здебільшого інформація, яку вони отримали завдяки тому, що активно спілкуються з нашими інженерами і можуть отримати певну інформацію безпосередньо з лінії бойового зіткнення. І це проблема. Я постійно наголошую на тому, що певний час йде збір інформації, а таких умови, щоб, наприклад, створювати сумісне підприємство, тобто щоб західні компанії заходили на територію України і безпосередньо з українськими компаніями виробляли ці безпілотники на території України, зараз в державі немає. 

Це через те, що є заборона на експорт? 

Це і заборона на експорт, це і не зацікавленість в інструментах, наприклад, тих же інвестицій в Україну, бо західні компанії не бачать себе в безпеці. Тобто їм цікавіше витягнути цю технологію на свою територію, розробляти її, а потім вже нам їм повернути. 

"Зараз на ринку понад 200 компаній – тільки виробників безпілотників"

Рішення тоді яке, є пропозиції?

Рішення наше – це створення таких умов, щоб українські виробники могли забезпечувати Сили оборони, а також фінансувалися і створювалися умови для того, щоб західні партнери могли інвестувати в українських виробників. Це можна зробити за рахунок певних законодавчих ініціатив з боку держави, які дозволять гарантувати західним інвесторам, що, наприклад, у випадку втрати якихось виробничих спроможностей через бойові дії, це буде компенсуватися за рахунок держави. Тобто державне правове партнерство може допомогти. Тут ще можна казати про субсидії для виробників, тому що приватні компанії стали рушієм створення допомоги державі. Треба змінювати цю ситуацію, тому що у нас зараз на ринку понад 200 компаній – тільки виробників безпілотників, які вже стали компаніями і насправді вимагають "дорослих" правил. 

Будемо сподіватися, що і ця розмова в ефірі Українського Радіо буде спонукати посадовців, які відповідальні за ці рішення, діяти. Бо це справді проблема, коли наші партнери просто користаються мізками і талантами українських інженерів. 

Тому що у західних партнерів є далекобійні ракети, є артилерія, є інші системи, якими вони можуть допомагати. Розумієте? Тобто ми зайшли в цю нішу, Україна зробила революцію в цій ніші. Тому що деякі навіть типи безпілотників, які використовуються нашими західними партнерами, зараз неконкурентні. Бо вони великі, вони помітні для засобів ППО і вони не можуть виконувати функції в такій війні, яка відбувається зараз між Україною і Росією. Тому тут є їм чим допомагати. Але давайте казати про розвиток своєї власної системи. Це ж в подальшому буде допомагати нам. Буде допомагати створити ефективну економіку держави за рахунок створення того ж мілітарного сектору.