Про оновлену Атлантичну хартію між США та Великобританією
Перед своїм великим турне, Джо Байден разом із британським прем'єром Борисом Джонсоном підписали оновлену Атлантичну хартію. В повідомленнях медіа вказується, що це — підкреслення значення США і Великобританії як світових лідерів, які беруть на себе найбільші глобальні виклики. На мою думку, підписання і першого документу (ред. — мається на увазі підписання Атлантичної хартії президентом США Рузвельтом і прем'єр-міністром Великої Британії Черчиллем від 14 серпня 1941 року), і оновленого певною мірою виходить за рамки американо-британських відносин. Це лягло в основу атлантичної доктрини, яка стала підґрунтям для заснування НАТО, ООН, для зближення країн з обох боків Атлантики різних країн у години холодної війни.
Чи зможе Джо Байден використати саміт Великої сімки, щоб сформулювати глобальний антикитайський фронт?
Зустріч Великої 7-ки назвали першим самітом антикитайської коаліції. Насправді, Джо Байден намагається це зробити, але швидко цього не станеться,адже є різні підходи до китайської проблеми та оцінювання ролі Китаю в сучасному світі. Не всі погоджуються з президентом США. Ангела Меркель традиційно вважає, що з Китаєм треба співпрацювати. Коли потрібно, вона критикує його, але при цьому, наголошує на тому що не потрібно вести холодну війну, адже Китай – важливий економічний партнер. Тому всередині Великої сімки є велике розмаїття поглядів на те, що потрібно робити з Китаєм. ЄС нещодавно навіть запропонував підписання нової торговельної угоди з Китаєм, а Європейський Парламент заблокував цю пропозицію. Тому є серйозна дискусія в середині західного світу; країн, які будуються навколо ліберальних цінностей.
Про здатність США імплементувати ідею так званого тихоокеанського НАТО, спрямованого проти агресивної політики Китаю в регіоні
В цьому напрямку США давно працюють. Президент Обама вважав, що треба переносити акценти і пріоритети в американській глобальній політиці на Китай, тихоокеанський регіон. І потім було ясно, що багато країн побоюються збільшення впливу Китаю і пристають до природної протикитайської сили,такої як США. Чи стане це офіційно другим НАТО – побачимо. Насправді, багато країн зацікавлені в тому, щоб разом із США робити таке стримування Китаю і його ролі в регіоні.
Чи стане саміт Великої сімки поворотною точкою в міжнародній політиці?
Великих змін, принаймні одразу, ми не побачимо. Поки що головна мета цього з'їзду — привітати Байдена, попрощатися з Меркель і видихнути, після того, як пішов з посади Дональд Трамп. Загалом, усі дії Байдена — цілеспрямовані. Під час великого турне поспілкуватися із союзниками, поговорити про відродження довіри. А потім — поспілкуватися з країною, до якої є багато запитань та критичних зауважень. Бажання Байдена зустрітися з Путіним наодинці викликала велику критику у США, серед тих, хто вважає, що такий формат додає статусу Путіну, легітимізує його, як нормального цивілізованого лідера. Але є багато тих, хто вважає, що треба зустрічатися і говорити напряму, а не через дипломатичні кабелі. Краще сказати в обличчя, що Байден і планує зробити.
Фото: Володимир Дубовик, Одеська національна наукова бібліотека, веб-сайт
