Lama: Коли все добре – не пишеться, потрібна якась драма

Lama: Коли все добре – не пишеться, потрібна якась драма

Після дворічної перерви співачка Lama (Наталія Дзеньків) випустила сингл "Діаманти". В ефірі "Вікенду Нової Музики"на "Радіо Промінь" Lama презентувала свою нову пісню, розповіла про зміну фокусу діяльності, трансформації у музиці і про те, чому вона ніколи повністю не занурювалась у східні філософії.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь

"Діаманти" – це історія двох людей, які знаходяться на різних планетах

Ірина Саннікова: Зараз вийшов сингл "Діаманти", а попередньою роботою була "Дим" у 2019 році. Розкажи своїм фанам, чому вони так довго чекали?

Lama: Важко пояснити, тому що це, напевно, залежить від наших відчуттів, наших бажань. Тим більше зараз такі непрості часи. Людство переходить на інший рівень, я також перейшла цю трансформацію. Я зараз роблю акцент на продюсуванні, на написанні пісень для інших виконавців. Тобто зараз я дуже захотіла поділитися своїми вміннями і знаннями.

Я продюсую вокал і навчаю співати інших виконавців або просто студентів. Цей період мені дуже подобається. І з часом я зрозуміла, що мене більше приваблювала не сцена, а студійний процес. Мені подобалася студія, процес виробництва музики, коли робиться аранжування, коли це все продюсується, коли йде зведення, мастеринг. Це мене більше притягує і зараз, під час нокдаунів, я приділила цьому свій час. Тому пісні ми випускаємо так: є пісня і ми її випускаємо; немає графіка, за яким у нас вийде альбом чи нова пісня. От є вона – є, живемо – живемо, будемо радіти тому, що є.   

Ірина Саннікова: Як тобі спала на думку ідея пісні "Діаманти"? Кажуть, що найкращі друзі дівчат – діаманти, але у твоїй пісні все зовсім інакше.

Lama: Ця пісня має зовсім інший смисл, тому що тут відкривається питання духовних, моральних і матеріальних цінностей. В ній історія двох людей, чоловіка і жінки, які знаходяться на двох різних планетах. Для неї на першому місці є сім’я, духовні цінності, а для чоловіка – матеріальні цінності, кар’єра. Він сам у себе на першому місці.

У процесі люди розуміють, що вони не можуть існувати в одній площині і це призводить до розпаду стосунків. Оскільки жінка була з міцним душевним стрижнем, вона не розчарувалася, тобто вона не зруйнувала свій внутрішній світ після цих стосунків. Це її зробило тільки набагато сильнішою, впевненішою в собі. І дало справжній урок. Тому що ми, люди, дуже часто не розуміємо, що всі стосунки в нашому житті – це наші уроки, завдяки яким ми потім розвивалися духовно і переходили на інші рівні, а не зупинялися на одному. Як то кажуть в народі, не наступали на одні й ті ж самі граблі.

Ірина Саннікова: У пісні втілений збірний образ чи це історія з твого минулого?

Lama: Це перша пісня, де історія – не моя. Я завжди писала про свої відчуття, про своє життя. А тут я споглядала історію моїх знайомих. Я бачила, як це відбувалося і розуміла, як це має закінчитись. Можна сказати людині: "Слухай, пора це все закінчувати". Але коли ти в стосунках, тобі важко з них вийти, тому що є почуття, любов. І це дуже велика помилка, тому що ми часто закохуємося п’ятою чакрою і не думаємо, перша просто відсутня. Присутній біохімічний процес, наприклад, і ти не думаєш чи підходить тобі ця людина. А про це треба думати наперед, щоб задати собі питання: "Чи буду я з цією людиною, коли закінчиться закоханість, чи зможемо ми бути разом в подальшому житті?".

Ірина Саннікова: Як записували пісню "Діаманти", хто відповідав за саунд-дизайн? Ти когось залучала чи самотужки все контролюєш?

Lama: Lama – це проєкт двох людей: мене і Віталія Телезіна, він мій продюсер, з яким ми починали. Ми випустили всі наші альбоми, і я не можу цей проєкт робити сама, бо мені цього не хочеться. Мені хочеться працювати разом з ним. Я розумію, що так, як він це робить – ніхто інший не зробить. Зараз ми робимо інший проєкт: я написала пісню для Тоні Матвієнко. І я розумію, що почала аранжування, але завершити треба все ж з Віталієм. Я йому переслала свою сесію, і він далі чаклує над цією піснею. Я розумію, що це буде суперпродукт.

Ірина Саннікова: Пісня "Діаманти" увійде у твій прийдешній альбом, над яким ти зараз працюєш?

Lama: Я вже обіцяю цей альбом дуже довго. Такий час, що не виходить зараз його випустити. Декілька пісень вже записано, але не до кінця зроблено. Я думаю, що з часом ми його випустимо.

Ірина Саннікова: Ти обмовилася про те, що пережила певні метаморфози. Але зовні за роки твоєї музичної кар'єри ти не змінилася. В чому твій секрет?

Lama: Я над цим задумуюся. Я не знаю, можливо, через гени. Але мені здається, що я просто класно, гармонійно почуваюсь, а коли людина щаслива і в її житті все правильно відбувається, то це впливає на зовнішній вигляд. Особливого секрету немає – я не робила пластику чи щось таке.

Ірина Саннікова: Можливо, особливе харчування?

Lama: Я намагаюсь тримати все в балансі, стараюся їсти більш-менш органічну їжу, щоб нормально почуватись.

Ірина Саннікова: Що змінилося у твоєму житті і твоїй музиці? Якщо порівнювати музику 2013 року і ту, яку ти зараз пишеш, що в ній інакшого? 

Lama: А ви відчуваєте, що вона інакша? Ви особисто відчули? 

Ірина Саннікова: Я відчуваю деяку стриману емоційність, раніше ж була суперемоційна музика. Можливо, я змінилася, малювала собі зображення розбитого серця, а зараз, в "Діамантах", я цього не відчуваю.

Lama: Тому що в цій пісні серце не поранене. Я розповідала історію жінки, яка вийшла з неї "було й було, і минуло", і на цьому все закінчилося. Тобто вона не в тому контексті, що серце розбите і все, кінець.

Щодо музики, то колись ми дуже багато записували оркестрів. В нашій музиці були присутні симфонічний, камерний оркестр, скрипки, віолончелі, і це додавало емоційності. Плюс тексти. Зараз пісня "Діаманти" більш прозора, більш електронна. Оркестру там немає. Словом, мінімалізм.  

Ірина Саннікова: А чому так відбулося? Це данина сучасній музиці?

Lama: Ні, не в цьому справа. Це продакшн Віталія Телезіна, а він також росте, розуміє, трансформується в цій музиці. Тим більше це зазначила не тільки ти. Музика дійсно стала трохи інакша, але це справа нашого з ним розвитку.

Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь

Кохання - це моя рушійна творча сила

Ірина Саннікова: Раніше ти писала музику здебільшого про себе, зараз "Діаманти" – це чужа історія. Чи можна зробити висновок, що раніше тобі боліло, а тепер все добре?

Lama: Зараз все окей. Тоді період був інший, насиченіший: стосунки, кохання, провокації стосунків. Інколи я сама провокувала їх для того, щоб створити отаку суперечність, бо мені дуже подобалися стосунки на відстані. Але не в тому плані, що тобі хтось серце розбив. Навіть в пісні "Знаєш, як болить" все круто, просто ці люди не можуть бути разом. І це мене надихало, від цього в мене мурашки йшли по тілу. Отакі я тексти любила писати та, в принципі, і зараз люблю. 

Ірина Саннікова: Кажуть, щоб музикант писав пісні, які чіпляють, він має трохи страждати. Як гадаєш, це правда?

Lama: Це треба, бо коли все добре, то не пишеться. Потрібна якась драма. Але це суто для мене, тому що я пишу тільки про кохання, про любов. Це моя рушійна творча сила. Мені нецікаво писати про якісь інші речі, тому що вони мене не будуть торкати, не буде екшна.

Ірина Саннікова: А коли ти пишеш для інших артистів? Розкажи, до речі, над чим зараз працюєш?

Lama: Я пишу для Тоні Матвієнко, але тут теж особлива ситуація – колись в дитинстві мої батьки і Тоніна мама, Ніна Матвієнко, дуже часто виступали разом у збірних концертах. Я була в цій атмосфері, чула Ніну Матвієнко, і мені подобалися її пісні. На цих концертах також виступали Гуцульський ансамбль пісні і танцю, ансамбль імені П. Вірського, хор імені Г. Вірьовки. І в мене з дитинства на слуху всі ці пісні, воно таке органічне мені. І тут Тоня Матвієнко, розумієте? У нас настільки все зійшлося.

Я працювала над трьома піснями: "Мій милий", це був наш з Тонею дует; "Душа"; "Вітер", яку написав Віталій Телезін, а я частково брала участь в написанні тексту. І зараз буде нова пісня "Жива вода".

Ірина Саннікова: Це буде дует чи сольна пісня Тоні Матвієнко?

Lama: Це буде суто вона, ця пісня суто для Тоні. Я дуже добре відчуваю її, тому мені дуже по кайфу писати такі пісні. 

Ірина Саннікова: Ти ще обмовилася про продюсування і про педагогічну діяльність. Ти займаєшся з дітьми чи допомагаєш дорослим?

Lama: Є дорослі, які планують розпочинати свою кар’єру. Ми в процесі виробляємо голос – це продюсування вокалу. Для мене важлива не тільки техніка, поставити голос, а щоб цей голос відрізнявся, щоб мав своє "лице", манірність. Щоб коли пісня звучала, наприклад, по радіо, відчувалось, що це звучить саме той чи та виконавиця. Я водночас і вчу, і продюсую.

Ірина Саннікова: Існує думка, що немає людей, які не можуть співати, хіба якщо вони мають проблеми із голосовими зв’язками. Як ти гадаєш, чи є люди, яким просто не дано співати або будь-хто може цьому навчитися?

Lama: Я думаю, що все це можливо, але є важливі фактори. Необхідно, щоб людина мала відчуття ритму, відчуття слуху. Якщо брати розмовний резонатор грудний, то в цьому резонаторі можна навчитися співати. Але це дуже тяжка робота. Потрібно, щоб людина дуже цього хотіла і щоб вона це відчувала, саме виконання. Тому якось навчити співати можна, але має бути ще й талант, щоб це було дуже круто.

Я шукала себе у східних філософіях, але не занурювалася в них повністю

Ірина Саннікова: Я знайшла інформацію, що ти цікавишся індуїзмом і зауважуєш, що саме він допоміг тобі стати стовідсотковою жінкою. Поділишся якимись інсайтами?

Lama: Це вже час пройшов. На той період я дуже багато цікавилася різними східними філософіями. Я шукала себе.

Ірина Саннікова: А, до речі, ти вже не ходиш із бінді?

Lama: Вона в мені є, але внутрішньо, просто зараз я вже не наголошую на ньому, як на аксесуарі. Коли ти формуєшся як особистість, як людина, присутні внутрішні проблеми, впевненості й невпевненості. В процесі ти шукаєш те, що зробить тебе щасливою, довершенішою, те, що буде розвивати. Тому я і шукала себе у східних філософіях. Але я повністю не занурювалася в них ніколи. Я брала тільки те, що мені підходить, тому що все ж таки духовні практики – це дуже непроста річ.

Ми живемо тут, в реальному житті, в матеріальному світі, нам потрібно бути тут людьми і правильно себе розвивати, щоб не вийти за рамки в духовному світі. Коли ти розвиваєшся, виходиш на певний рівень, треба правильно збалансувати матеріальний і духовний світи. Тому що чим далі заходиш в духовний світ, тим більше будеш нещаслива тут. Люди дуже часто відходять в інший світ, тому що тут вони вже все зробили. Їм більше немає чого робити в цьому світі і вони тут почуваються некомфортно. 

Ірина Саннікова: Судячи з нашої розмови, ключове у твоєму житті слово – баланс?

Lama: Баланс! Я вам хочу сказати, чому в мене все так змінилося: тому що в мене помінялися пріоритети в житті. Я теж духовно розвивалася і зрозуміла, що шоу-бізнес перестав бути для мене на першому місці. Я почувалася некомфортно, наприклад, на шоу-програмах. Я думала, для чого мені це все, воно мене щасливою не робило. Мене робила щасливою лише сім’я, правильна сім’я.

Я, наприклад, живу в лісі зараз, далеко від цивілізації, це мене робить по-справжньому гармонійною і щасливою. Тому я зараз дуже ретельно обираю, що мені робити і як далі йти. Я собі ставлю запитання чи хочу я їхати в тури і розумію, що не хочу. Мені подобається давати концерти, бути з людьми, але щоб цього було в міру.

Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь