Всі пісні для мене – окремі Всесвіти
Дмитро Захарченко: Твоя творчість як співачки триває вже понад десять років. Але офіційний дебютний сингл був представлений аудиторії лише в березні 2020 року. Чому так відбулося?
Христина Халімонова: Річ у тім, що мої пісні у більшості випадків випереджали мене по часу. І я знала, що треба готуватися, щоб вони прозвучали якомога краще. Зрештою для першого синглу обрали пісню "Не сьогодні". Але як корабель назвеш, так він і попливе – а "Не сьогодні" все ніяк не міг виплисти з гавані. Ми шукали звукорежисерів, шукали звучання. Знайшли й ось воно сталося тоді, коли сталося.
Дмитро Захарченко: Ти відчувала ризик? Усе ж 2020 рік був складний для творчості: гурти розпадалися, колективи переживали кризи.
Христина Халімонова: Я такими категоріями не мислила на той момент. Воно дозріло, воно сформувалося, я була готова. Все було готово. І це сталося.
Дмитро Захарченко: Прем'єра першого синглу в березні 2020 року – це для тебе було офіційним запуском, до якого ти готувалась так довго, чи ти всю роботу, яка була раніше, залишила позаду і розпочала все по-новому?
Христина Халімонова: Це не по-новому. Я просто була готова. Розумієте, студійний запис – це таке, на що потім не можна вплинути. Його випускаєш і ти потім не можеш вже відредагувати. І через перфекціонізм це все тривало дуже довго. Я знаю, що зараз я готова записувати студійки та оприлюднювати їх. Це продовження історії, а не початок нової.
Дмитро Захарченко: В тебе дуже самобутній стиль у музиці й у творчості. Що або хто тебе формував?
Христина Халімонова: В далекому дитинстві я навчилася висловлюватися, виражатися саме через музику. І не впевнена, що це були якісь конкретні речі, які я вкладаю. Повторюсь, пісні часто випереджають мене. Музиканти часто про це говорять, це зв'язок із чимось вищим, Всесвітом. Воно тобі надсилає, а тобі вже нема куди діватись, ти не можеш цього не робити.
Дмитро Захарченко: Прем’єра "Снігопади Дощі Снігопади", як на мене, абсолютно поєднується з трьома попередніми синглами. Це дійсно щонайменше одна тема й один стиль. Розкажи більше про цю пісню?
Христина Халімонова: Стосовно того, що це продовження стилю – це вийшло випадково. Всі ці пісні для мене – якісь окремі Всесвіти. Мені важко їх для себе поєднати. Кожна пісня – як стан. Про "Снігопади Дощі Снігопади" що я можу сказати? Я написала її доволі давно і грала її на концертах дуже часто. Це просто одна із пісень, з якою я прийшла до людей.
Фото Валентин Кузан, фейсбук-сторінка Христини Халімонової
В мене враження, що тільки на сцені я по-справжньому живу
Дмитро Захарченко: В тебе величезний досвід роботи з музикою. Коли це розпочалося?
Христина Халімонова: Все почалося стандартно, як в багатьох людей: мама захотіла, щоб я займалася грою на фортепіано і я почала це робити. Не впевнена, що з самого початку я розуміла для чого це і куди це веде. Та одного разу я відкривала концерт в місцевому Будинку культури, побувала на сцені. Я пам’ятаю відкриття куліс і прожектори, я розповідаю віршик якийсь, мені років п’ять чи шість. Я зовсім не боялася. Я відчула, як там класно. Я так тоді не формувала думки, але я була в захваті від дійства.
Дмитро Захарченко: Коли зараз виходиш на сцену, в тебе ті ж відчуття? Або є хвилювання?
Христина Халімонова: Жодних хвилювань! Коли я виходжу на сцену, в мене враження, що тільки на сцені я по-справжньому живу. На сцені в тебе немає ніяких обмежень. В музику я вкладаю багато того, що не можу сказати словами. І ось у мене така можливість з’являється. І люди відкривають серця, і ви єднаєтеся. Це щось надзвичайне.
Дмитро Захарченко: Коли ти робиш запис своїх пісень, ти приходиш з кимось конкретним настроєм чи він виникає тільки тоді, коли вмикається кнопка запису?
Христина Халімонова: Якщо чесно, я в будь-яку секунду входжу в цей настрій. Мені здається, я в ньому завжди. Інколи я від нього тікаю, тому що відомо який буває настрій у моєї музики: дуже довго це витримати важко. Проте будь-яка секунда – і я співаю пісню, повністю включаюся в неї.
Дмитро Захарченко: Коли ми побачимо твій повноформатний альбом або EР?
Христина Халімонова: Я постараюся зробити це протягом цього року, не втрачаючи темпу. Перед тим ще буде кілька синглів. Тому слідкуйте за сторінкою Христини Халімонової в інтернеті. Ця дівчина по-справжньому вас любить і постарається вас не підвести.
Дмитро Захарченко: Коли зможемо побачити відеороботи на сингли? Вони будуть?
Христина Халімонова: Планується перша відеоробота на червень. Буде дуже тематично. Поки що не відкриватиму таємницю, на яку пісню. Це буде відеокліп-маніфест.
Дмитро Захарченко: Твій попередній сингл "Осінь" дуже припав до душі слухачам. Цю пісню глядачі окремо просять виконати на концертах. Ти розумієш, чому виникає у твоїх піснях така особлива енергетика?
Христина Халімонова: Можливо так співпало. "Осінь" написана не однією мною. Це був вірш Зази Пауалішвілі. Пісня вийшла хороша і я не знаю, чесно кажучи, чому вона так припала до душі. Я особисто її дуже люблю, але чому саме її полюбили, я не знаю. Мабуть, це магічні вірші Зази Пауалішвілі так подіяли.
Дмитро Захарченко: Український поет Заза Пауалішвілі часто з’являється у твоїй творчості. Ти маєш понад десять пісень на його вірші, він робить обкладинки для твоїх синглів. В який момент з’явився ваш тандем?
Христина Халімонова: Років дев’ять тому я потрапила у середовище письменників-двохтисячників. Вже тепер двітисячадесятників. Там ми зустрілися із Зазою, почали спілкуватися, потім мені до рук потрапив його вірш, потім пішло-поїхало. Магніти притягнулися. Як люди знаходять одне одного, так і митці.
Дмитро Захарченко: Ти ж амбідекстер? Що означає?
Христина Халімонова: Амбідекстер – це для мене самої дуже таємнича історія. Мені батько розповідав, що коли ми гуляли в дитинстві, я запитувала назви вулиць, а потім йому говорила якісь незрозумілі слова у відповідь. І потім він зрозумів, що я перевертаю їх навпаки. Потім я почала цікавитися, що таке амбідекстрія, адже думала, що це перевертання слів задом наперед. Але з’ясувалося, що насправді це коли людина може писати обома руками, наприклад, дзеркально. Я спробувала і виявилося, що я ще й амбідекстер. А я про це навіть і не здогадувалася.
Фото фейсбук-сторінка Христини Халімонової
