"Звички харчування формуються в сім'ї. Більше того, стандарти харчування, які дитина для себе визначає — набір продуктів, порцію, час, коли вона їсть — формуються до двох років. Останні дослідження в дитячому харчуванні стверджують, що якщо дитина до двох років в сім'ї познайомилась з якомога ширшим раціоном, то з цим багажем вона піде далі", — розповіла Анна Бойко.
Разом з тим, як зауважила дієтологиня, харчові смаки формуються впродовж життя, тож їх можна міняти: "До двох років — це чутливий період в житті дитини, потрібний для того, щоб пробувати їжу, експериментувати, вибирати нові страви, форми й кольори. Після двох років вже є ефект вимкненого рубильника, коли дитина не готова пробувати нове, бо її мозок зайнятий зовсім іншими справами".
"Сформовані до двох років смаки можна буде змінити, скоріш за все, аж в дорослому віці, коли людина перестане боятися їжі, почуватиметься в безпеці, адже в дитинстві вона залежить від дорослих, які поряд. Як показує практика, звичайні принципи здорового життя, які батьки вкладають своїм дітям, дають свої плоди в дорослому віці", — пояснила експертка.
Відповідно до дослідження Unicef, улюбленими стравами дітей на сніданках і обідах в шкільних їдальнях є випічка та здоба (14%), картопляне пюре (13%), м’ясні страви, крім котлет (12%), котлети (19%). А не подобаються малюкам та підліткам найчастіше каші (24%), супи (16%) та овочі (9%).
"Діти надають перевагу тому, чого надзвичайно багато в їхньому раціоні і воно є швидкодоступним. На кожному кроці ми бачимо багато випічки, печива, солодкого. Також надзвичайно часто тренуються рецептори саме солодкого, тоді як інші — кислого, гіркого, солоного та високобілкової їжі — не тренуються", — зазначила дієтологиня.
Незбалансоване харчування, як пояснила вона далі, призводить до того, що дитина отримує багато вуглеводів: "Різко піднімається рівень глюкози в крові, який згодом точно так само різко падає. Дитині треба “підзарядитися” і дитина знову йде по випічку, печиво, солодке, мучне. А каші, овочі —- це як трава, якщо порівняти з добавками, підсилювачами смаків, розпушувачами здоби, яка є в доступі всюди".
Проте Анна Бойко налаштована оптимістично та переконана, що поєднати корисне і смачне в шкільній їдальні можливо: "Слід додавати природні спеції та приправи, таким чином забарвлюючи їжу не лише на смак, але й кольорами. Діти, коли звикають до білого чи жовтого кольору на тарілці, відчувають, що це безпечно їсти щодня, бо це знайомо. Також працювати з харчовими звичками треба й вдома, адже сімейні трапези є важливими".
Наостанок експертка торкнулась й питання того, чи варто дозволяти дітям купувати їжу самостійно, коли вони перебувають на навчанні. За даними Unicef, 1% дітей купує в шкільний час на перекус сухофрукти, 16% — горішки, 58% — кондитерські вироби без крему, 31% — цукерки, 46% — морозиво, 33% — газовані солодкі напої, 46% — шоколад та батончики, 36% — снеки, попкорн та чіпси й 19% — свіжі фрукти.
"Нездорова їжа — це дуже серйозна спокуса, адже вона має яскраві смаки, те, що нам дає емоції. Тому в школі перш за все треба покращувати не раціон, бо він досить непоганий. Треба прибрати спокусу — можливість купувати їжу. Й думаю, що це буде наступний крок в дитячому харчуванні", — резюмувала Анна Бойко.
Фото: BBC
