"Відповідно до українського законодавства, ринок підакцизних товарів – це нафтогазова, тютюнова групи й алкоголь. До підакцизних товарів відносяться саме ці групи, тому що зазвичай йдеться про товари, які завдають громадянам певну шкоду. У інших європейських країн до підакцизних товарів відносяться, наприклад, ті, які містять цукор. Проте в нас поки що такого немає", – розповів Олег Гетман.
За його словами, держава застосовує певні стимули у вигляді оподаткування для того, щоб мінімізувати вживання певних категорій товарів: "У певних випадках це стимулює відмовитись від цих товарів або переходити до менш шкідливих замінників. Наприклад, не використовувати пальне, а переходити на споживання газу, який коштує менше".
"Багато років акцизи підвищувалися, а останні роки ми взяли на себе зобов’язання гармонізувати наше законодавство з європейським, що зумовило ще швидше підвищення акцизів. Акцизи досягли певної межі, коли "тінь" стає більш цікавою. Крім того, сусідні з нам країни – Білорусь та Молдова – не взяли на себе таких зобов’язань, тому в них, наприклад, сигарети коштують значно дешевше. Тобто різниця досягла такого рівня, що продавати "в чорну" стало вигідніше", – пояснив експерт.
Разом з тим, як додав Гетман, Україна досі залишається експортером, наприклад, "чорних" сигарет: як тих, що виготовляються в Україні, так і тих, що провозяться транзитом з Білорусі чи Молдови до європейських країн: "В той же час почалися тенденції й до імпорту "чорних" безподаткових сигарет та виготовлення аналогічної продукції в Україні. Адже є підпільні фабрики, є фабрики, які дві зміни працюють легально, а третю – нелегально. Є фабрики, які виготовляють сигарети для магазинів duty-free, для яких не передбачений акциз та ПДВ, але на шляху до таких магазинів фури з товаром "розчиняються".
"Кришують" це все різні напрямки правоохоронних органів, проте є й випадки, коли фабрики намагаються працювати майже самі, без системного "даху", надаючи інколи хабарі. В цьому напрямку відкрито багато карних справ, всі пам’ятають захоплення нелегального заводу в Жовтих Водах. Одним словом, єдиної вертикалі прикриття нелегального виготовлення підакцизних товарів немає", – зазначив координатор експертних груп "Економічної експертної платформа".
Олег Гетман додав, що нелегальні товари потрапляють в Україні, а згодом і в Європу не лише з Білорусі та Молдови: "Кілька великих виробництв сигарет є в ОРДЛО, вони й зараз працюють та контрабандою завозять товар в Україну та поставляють в Європу. Молдова, Білорусь та квазі-республіки усі разом складають 80-90 % нашого контрабандного імпорту".
"ЄС вимагає від нас більш жорсткого контролю та кращої роботи правоохоронних органів. Крім того, в нас є кілька зобов’язань відповідно до євродиректив, які ми також маємо виконати. Вони стосуються прослідковуваності ланцюжка постачання підакцизних товарів, кращого контролю і таке інше. Але ми виконуємо ці директиви досить мляво, тому маємо зростання замість зменшення по алкоголю та тютюну нелегальної частки в торгівлі", – зазначив експерт.
Наостанок Гетман додав, що через великі обсяги нелегальних підакцизних товарів існує й безліч способів переправляти їх через кордони: "Є контрабанда лісами, полями, трубопроводами, проте вона займає не більше 10 % від всіх схем. Набагато більш поширеними є так звана поштова контрабанда, пересорт, заниження вартості, "піджаки", які носять через кордон".
Фото: Pixabay