ФОПи знову вимагають скасування касових апаратів і фіскалізації. Наскільки ці вимоги реальні?

ФОПи знову вимагають скасування касових апаратів і фіскалізації. Наскільки ці вимоги реальні?

Вчора, 25 січня під стінами Верховної Ради зібрався мітинг фізичних осіб-підприємців, які вимагали скасування касових апаратів РРО, які з 1 січня є обов'язковими для 2 та 3 груп ФОПів, що працюють з готівкою, та фіскалізації. Дійшло навіть до сутичок між протестувальниками — активістами "SAVEФОП" — та правоохоронцями. За результатами мітингу, Верховна Рада має намір скасувати штрафи для ФОПів за відсутність касових апаратів до кінця 2022 року. Відповідний законопроєкт подадуть до парламенту вже сьогодні, про що повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук. Чи є таке відтермінування поступкою влади та чи вирішить воно всі проблеми ФОПів, Українське радіо дізнавалось в економічного експерта Любомира Шавалюка.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

"Дії влади це скоріше компроміс між підприємцями і владою, який підприємців, мабуть, не задовольнить. Ключова проблема, яку підприємці й озвучують,  фіскалізація  залишається. Вона полягає не лише у вимогах, які почали діяти з 1 січня. За свідченнями самих ФОПів, фіскалізація триває від зміни влади, вже більше двох років. Відбувається відкат дерегуляції, яка була до цієї влади. Відповідно, касові апарати  це лише одна точка в загальному сюжеті і я не думаю, що поступка у вигляді відтермінування штрафів вирішить проблему",  зазначив Любомир Шавалюк.

Він додав, що, на його думку, ініціатива влади щодо відтермінування штрафів за відсутність касових апаратів у підприємців є логічною та очікуваною: "Більшій частині ФОПів з 1 січня треба було встановити РРО, а це велике інфраструктурне навантаження. Не у всіх є банальний доступ  до інтернету, це все потребує часу".

"ФОПи до останнього надіялися, що цю норму скасують, тому ніхто нічого не робив. Після 1 січня норма почала діяти, відповідно, виникли проблеми. З точки зору держави було логічно відтермінувати штрафи, але це  тактична поступка. Стратегічна проблема ФОПів  фіскалізація, тобто "вбивство" владою спрощеної системи оподаткування, має місце. Тому питання  чи розвиватиметься сектор малого і середнього бізнесу в таких умовах",  наголосив Шавалюк.

Експерт вважає, що найближчим часом ми можемо побачити певне зростання доходів державного бюджету як наслідок виведення з тіні грошових потоків ФОПів. Проте, оскільки в цілому цей сектор не є надто конкурентоспроможним, багато хто з підприємців почне закриватися: "В підсумку ми побачимо різке зниження кількості ФОПів та зростання безробіття".

"Проте не штрафуватимуть ФОПів за відсутність РРО, мабуть, до кінця 2022 року, як і зазначив спікер Руслан Стефанчук",  резюмував Любомир Шавалюк.

Також він розповів і про таку категорію підприємців, як "зарплатні" ФОПи, тобто наймані працівники, які отримують підприємницьке посвідчення для того, аби легально отримувати зарплату та мінімізувати відрахування з неї. 

"ФОПи платять менше відрахувань зі свого доходу  з обороту виходить, умовно кажучи, до 5 %. Тому багато хто отримує підприємницьке посвідчення, аби зменшити навантаження на зарплату. Це вважається напів тіньовою зайнятістю і держава хоче з цим боротися",  пояснив експерт.

Голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пропонує обмежити можливості компаній наймати на роботу ФОПів 3 групи: "Скоріш за все, держава може штрафувати за перевищення певної кількості ФОПів в компанії".

"Проте треба вивчати, які наслідки це матиме, адже в багатьох галузях економіки рівень зарплат настільки низький, що якщо забрати в них можливість працювати через ФОП, то багато хто закриється. Це, знову ж таки, збільшить безробіття, якого держава б не хотіла отримати",  підсумував Любомир Шавалюк.

Фото: Вікторія Хорошун, Суспільне