Як вирішили взяти участь у кінофестивалі незалежного кіно "Sundance"?
Марина Ер Горбач: Це не ми вирішили, це рішення фестивалю, він обирає. Цього року програмники говорили, що було 15 тисяч подач, тобто вони віддивилися неймовірну кількість фільмів, а потім зробили таку селекцію. "Sundance" показує кожного року з однієї категорії лише 10 стрічок із усього світу. Тому дійсно, у такий відбір потрапити, у десятку, – це дуже престижно. Далі очікували вже рішення журі, професіоналів з Європи, США, Єгипту. З тієї комунікації, яку фестиваль вів з нами як з авторами, з фідбеку було зрозуміло, що фільм їх вражає.
Думали, що можете перемогти?
Марина Ер Горбач: Ми дуже очікували на реакцію аудиторії, на те, що зможемо свій наратив донести до американського глядача, який вже звик, що Україна котрий тиждень поспіль у топі новин. Хотілося розбавити ці статистичні повідомлення емоціями, зуміти показати людські історії. У день, коли дізналися, що отримали нагороду, ми дуже сильно раділи тому, що фільм не загубився. Знаєте, коли фестиваль переходить в онлайн формат, завжди виникають побоювання, що буде не та атмосфера, яка могла б бути в залі, фільм може не справити враження. Коли є нагорода, стає зрозуміло, що і в онлайні він теж спрацював. Ми дуже сильно раділи й тому, що завдяки перемозі буде трошки більше спілкування з пресою, додаткових показів. До того ж, подальша комунікація з дистриб’юторами й міжнародними фестивалями, коли є нагорода, стає набагато легшою.
Коли український глядач нарешті зможе побачити "Клондайк"?
Марина Ер Горбач: Дуже сподіваємося, що це буде рання осінь. Оскільки фільм дотичний до авіакатастрофи рейсу МН17, плануємо в липні кілька заходів, приурочених до роковин трагедії, а невдовзі після цього хочемо показати сам фільм глядачу.
Кадр із фільму «Клондайк»
