Якою є поточна ситуація з економікою України
На базову економіку ці загрози поки що вплинули мінімально. Наприклад, в Києві стало помітно менше людей, а це означає, що втрачають працівники таксі, втрачають супермаркети, втрачають готелі. Це теж реальні втрати, просто ми їх побачимо пізніше. Але якщо брати річний ВВП, то ці загрози ― десь 0,1% ВВП країни, що немало. Щодо фінансової економіки, то фінанси більш чутливі до різних негативних інформаційних шоків. Є теорія, що на економічні процеси більше впливають не реальні факти, а очікування. Якщо бізнесмени та люди очікують на негативні події, то це дуже сильно впливає не лише на фінанси, але і на базову економіку.
Про ефективність дій Національного банку щодо підтримки курсу гривні
Як це не дивно, для мене в цьому році Національний банк працює більш-менш професійно. На мою думку, Національний банк робить все, щоб згладити фактори, які не є економічними, а є політичними та психологічними. І коли потрібно, він чи продає долари, чи купує їх, і таким чином намагається відсікти неекономічні фактори, які впливають на курс.
Крім того, більш професійно працює навіть Міністерство фінансів. Наприклад, Міністерства фінансів скористалося падінням вартості українських цінних паперів, викупило деякі з них досить професійно і зекономило бюджету, на мою думку, в цьому році десь на 20―30 мільйонів доларів, а у перспективі ще більше. Мова йде про варанти Яреська та Яценюка, які були випущені під феноменальну дохідність, якщо економіка України буде зростати, і треба робити все, щоб позбутися цих варантів, а найкраще їх купувати, коли вони коштують дуже мало. І Мінфін досить професійно викуповує ці неефективні цінні папери і тим самим дає зрозуміти західним інвесторам, що ці страхи навколо України є штучні, неприродні та неекономічні.
Про курс валют
В останні дні Національний банк не продає валюту, а викуповує, тобто не дає гривні сильно посилитись. Тому діє досить професійно. Якщо золотовалютні резерви ― 30 мільярдів і якщо Національний банк виділив 10% від цих резервів на нівелювання цих негативних інформаційних ефектів, то, на мою думку, це правильне рішення. Тобто фінансова влада сьогодні діє більш-менш професійно. Проте зараз я все ще критичний оптиміст чи раціональний песиміст, якщо ви запитаєте, чи зможемо ми вийти з цих катаклізмів без значних втрат, адже ризик втрат є.
Про єврооблігації та державні позики
Якщо раніше ми позичали під гривнями ОВДП під 10%, то зараз важко позичити навіть майже під 12%. А кожен відсоток ― це вилучені кошти з нашого бюджету, тобто менше грошей залишиться пенсіонерам, на дотації, а більше піде іноземним спекулянтам. Але як це не парадоксально, страждає і Росія від цих інформаційних викидів. У неї теж лихорадить фінансовий ринок, причому якщо наш фінансовий ринок ― це в основному лише валютний ринок, бо у нас немає ринку капіталу, то у Росії він досить значний, і там відбуваються досить потужні катаклізми, тобто їх цінні папери суттєво дешевшають, але нам не треба розслаблятися. Тому що це віртуальні втрати. Якщо завтра буде все гаразд, то фондові ринки відіграють назад всі ці втрати і будуть прибутки. Тому нам треба орієнтуватися на більш фундаментальні речі, які теж для нас негативні: ціни на газ та на нафту.
За останній тиждень ми отримали кредитів десь на два мільярди, що дозволить нам пережити декілька тижнів цієї турбулентної ситуації, яка зараз відбувається. Якщо це закінчиться через 2 тижні, то цього цілком достатньо. Якщо ні, то цієї допомоги буде недостатньо. І взагалі нам треба ставити питання більш глобально. Давайте вимагати від Європейського Союзу і не лише від нього безпроцентної допомоги на розвиток української економіки та оборони, тому що ми форпост західної цивілізації. А форпосту треба платити для того, щоб ми утримували цей кордон між не цивілізованим світом чи світом іншої московської православної цивілізації і західної цивілізації. На мою думку, ми маємо розраховувати так, як Польща, яка протягом останніх 20 років отримує не кредитів, а прямої допомоги в бюджет щороку у розмірі більше десяти мільярдів доларів. І нам так треба ставити питання.
Фото: НБУ
