Навіщо закривати небо над Україною
Від початку російського вторгнення в Україну окупанти завдають ракетних та авіаційних ударів як по військовій, так і цивільній інфраструктурі. Станом на 6 березня від таких обстрілів загинуло щонайменше 38 дітей. Президент Володимир Зеленський вважає, що зберегти життя українців зможе зокрема і закрите небо над Україною: "Провина за кожну смерть кожної людини в Україні від авіаударів та у заблокованих містах — безумовно на російській державі. Але відповідальність за це — і на тих, хто вже 13 днів не може ухвалити десь там на Заході, десь там у кабінетах очевидно необхідне рішення. На тих, хто досі не убезпечив українське небо. Від російських вбивць. Хто не врятував наші міста від авіаударів. Від цих бомб, ракет. Хоча може", — заявив президент України.
Закриття неба — це заборона перельоту будь-якого повітряного об'єкта над певною територією, зокрема і ракет — пояснює полковник запасу, учасник миротворчих операцій, військовий експерт Сергій Грабський. Під час закритого неба всі об'єкти у визначеній зоні знищуються. Безпольотну зону вже створювали раніше — в Боснії та Герцеговині (1993–1995), Лівії (2011, 2018-2019), Сирії (2016). Під час війни в Перській затоці у 1990-х безпольотна зона допомогла зупинити іракську авіацію.
"Це спрацювало на "відмінно", адже союзники зосереджували війська, а потому унеможливлювали польоти іракської авіації або доставку вантажів, що серйозно обмежує проведення будь-якої військової операції", — каже Сергій Грабський.
Які ризики для НАТО
Повноцінно зробити небо над Україною безпольотним може тільки НАТО або США. Для цього потрібно буде використовувати території країн-сусідів України — Польщі, Угорщини, Словаччини чи Румунії. Там мають розмістити зокрема засоби протиповітряної оборони (ППО), стартові позиції для ракет, радіолокаційні станції, аеродроми для винищувачів-перехоплювачів, пояснює Сергій Грабський. Окрім того, що розгортання таких сил займе чимало часу та ресурсів, закриття неба над Україною може призвести до прямого зіткнення Росії та країн НАТО, додає експерт.
"Існує певний відсоток непередбачуваності, і ми як люди нормальні покладаємось на здоровий глузд, а наш противник дуже далекий від цього поняття. Нині в повітряному просторі Білорусії патрулюють російські Ту-22М — стратегічні носії ядерної зброї. Жодним чином не тільки ми, але і НАТО не відкидають можливості використання тактичної ядерної зброї по об'єктах не тільки на території України, а і на території суміжних держав", — говорить Грабський.
Схожої думки і Олексій Мельник — співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
"На сьогодні закриття повітря над Україною виглядає надзвичайно малоймовірним. Це — пряме військове зіткнення між Росією та НАТО. Чим це може завершитись — вам ніхто не може сказати. Росія це може просто проковтнути, але скоріш за все відповідь буде. Окрім збільшення ударів по Україні цілком можливо, що Росія нанесе удар не по Сполучених Штатах, а по країнах Балтії чи Польщі", — вважає Олексій Мельник.
Президент Росії Володимир Путін в принципі це підтвердив — заявив, що якщо війська НАТО закриють небо над територією України, він буде вважати це вступом альянсу у війну: "Будь-які рухи у цьому напрямку (закриття повітря, — ред.) будуть розглядатися нами як участь у збройному конфлікті тією стороною, з якої будуть створюватися загрози для наших військовослужбовців. Ми в ту ж секунду вважатимемо їх учасниками конфлікту. І вже байдуже, учасниками яких організацій вони є".
Відповідно до статті 5 договору НАТО напад будь-якого члена альянсу вважається нападом на весь блок. І тоді весь Північноатлантичний альянс має вступити у війну проти агресора. Вперше цей пункт запровадили у відповідь на терористичні напади 11 вересня проти США. Зараз, попри звернення України, НАТО не хоче закривати небо. "НАТО — не сторона цього конфлікту. НАТО не планує вступати у війну з Росією. Ми хочемо залишити шанс для дипломатії. Щодо зони без польотів було вирішено натепер, що ми не маємо вводити літаки чи війська НАТО на територію України", — заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Як Україні убезпечитись від російської авіації та ракет
В перші години вторгнення РФ почала наносити ракетні удари, зокрема і по ключових українських аеродромах. Проте, зі слів журналіста інформаційного агентства Міноборони України Сергія Місюри, головні сили нашої авіації вціліли, адже ЗСУ знали про час ракетних ударів і підняли літаки у повітря. Схожі дані оприлюднило і британське агентство Reuters із посиланням на посадовця Пентагону. За його словами, станом на 4 березня Україна зуміла зберегти більшу частину Повітряних сил та систем протиповітряної оборони.
Окрім цього, в НАТО йдуть перемовини для того, щоб передати Україні літаки радянського виробництва МіГ-29 та Су-25, які є у альянсу, каже Олексій Мельник. Бо українські пілоти вміють керувати саме ними. "Є певні схеми, як це можна зробити. У цьому випадку ризиків для самих країн-членів НАТО немає", — вважає Мельник.
Нині кількість атак Росією крилатими ракетами буде зменшуватись, каже військовий експерт Сергій Грабський, адже РФ не здатна так швидко робити нові: "Росія вже випустила багато ракет, а спроможність по їхньому будуванню — 10-15 штук в рік. Ми говоримо про "Іскандери" Вони відстріляли вже на 10 років вперед".
Поліпшити ситуацію із відбиттям авіанальотів та ракетних ударів доможе і передача країнами-партнерами засобів ППО, додає Грабський. Проте вивчення іноземних систем, навчання військових, вміння обслуговувати та ремонтувати техніку, зокрема зенітно ракетний комплекс "Patriot" може зайняти багато часу, вважає експерт. Нині актуальніше використовувати ПЗРК "Stinger", каже Грабський.
"Коли кожне наше місто наїжачиться "Стінгерами" і коли російським льотчикам буде боляче літати на будь-якому літальному апараті, який опускається на висоту менше 3 км, адже купа "Стінгерів" буде атакувати кожну повітряну ціль, — тоді ситуація докорінно зміниться", — вважає Грабський.
Фото: Українська правда
