"Ми й раніше були частиною європейської енергетичної системи, єдиним моментом було те, що Бурштинський енергоострів з 90-х років працював на експорт електроенергії. Всі інші об’єкти, в тому числі й лінія "Хмельницька АЕС-Жешув", не використовувалися. Тому по факту сьогодні ми констатуємо наші можливості експорту електроенергії. Перші поставки заявлені до Румунії, куди ми й раніше поставляли електроенергію. Просто зараз це відбуватиметься формалізовано в рамках договорів України та ЄС. Обсяг поставок — 100 МВт, що не є великим обсягом. Не можна сказати, що це — прорив, який дає можливість забезпечувати значну кількість споживачів Румунії чи Польщі, куди могли би здійснюватися поставки в також обсязі. Йдеться про перший крок", — пояснив Юрій Корольчук.
За його словами, більші очікування покладають на лінію "Хмельницька АЕС-Жешув", яка була спроєктована ще за часів Радянського Союзу та мала постачати електроенергію в сторону Польщі: "Й тут ключове питання не в тому, що ми можемо постачати туди багато електроенергії, хоча там є потенціал й можна говорити й про 20 млрд кВт/год електроенергії. Тут йдеться про ціну електроенергії. Адже в питанні з Румунією ціна з нашого боку буде 70-80 євро за МВт/год, водночас на ринку Румунії на вчора-сьогодні складає 300 євро. Наша ціна більш як втричі дешевша. Тому, як на мене, варто дивитися на це питання не просто з позиції, що Україна продає електроенергію і її підтримує Європейський Союз. Питання ціни має бути більш актуалізованим, ціна мала би бути вищою. Звичайно, мова йде не про 300 євро, але ми могли би претендувати на 200 євро або трішки більше".
"Ціну буде встановлювати Енергоатом, адже за кордон буде йти в основному електроенергія, яку вироблятиме Енергоатом. Також були задекларовані наміри, що, можливо, буде створена окрема компанія, яка буде займатися цим питанням", — додав Корольчук.
Друге питання, за словами експерта, — для кого ми будемо постачати заявлені обсяги електроенергії: "З боку України була пропозиція, щоб обсяги електроенергії купувала Німеччина й тут буде йти мова про заміщення цих обсягів. Відтак йдеться про те, аби ми не опинилися в ситуації, коли ми можемо постачати електроенергію, але, наприклад, Польща не буде готова прийняти електроенергію з жешувської лінії, тому що не буде споживача".
Фото: pixabay
