Що означає кредитний рейтинг міста?
"По-перше, це оцінка ефективності роботи муніципальної влади. По-друге, це сигнал інвесторам щодо співпраці на території цього міста. І по-третє, це можливість залучення дешевих кредитних ресурсів. Тобто якщо у вас є так звані "чорні списки", то кредитних ресурсів від міжнародних фінансових організацій ваш муніципалітет не отримає. Або ж відсоток по кредиту може бути вищим ― не 3%, а 6-7%, для страхування ризиків, тобто гроші можуть дати, але на невигідних умовах. Для Києва ця оцінка дуже важлива, тому що це так звані "довгі" гроші, які будуть працювати на економіку".
Завдяки чому столиця має доволі оптимістичний прогноз кредитного рейтингу?
"Перший момент ― це попередні запаси міцності, а другий ― низка ухвалених муніципальною владою рішень, що стосувалися підтримки місцевого бізнесу, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, а також безпосередньо політичної діяльності самого мера у взаєминах із зовнішніми партнерами. Усе це вплинуло на показники рейтингу. Столиці надавали допомогу великі муніципалітети країн Європи, безпосередньо перші політики Німеччини, Франції, Великої Британії, Сполучених Штатів. Щодо запасу міцності, то в минулі роки було проведено децентралізацію, а також Київ зміг виконати зобов’язання перед зовнішніми партнерами, це дуже вдалий показник. Крім того, у Києві було ухвалено низку економічних рішень, які в період ковіду та після широкомасштабного вторгнення були спрямовані безпосередньо на підтримку місцевого бізнесу".
Про роботу місцевих влад та джерела наповнення бюджетів інших великих міст України
"Я б виніс за дужки місто Харків, тому що воно зараз у дуже особливих умовах. Але навіть у цих умовах місцева економіка працює. Показником доброї роботи муніципальної влади є те, що вони братимуть участь у кількох проєктах Європейського інвестиційного банку, це вкладання грантових коштів у комунальну інфраструктуру. Другий момент ― враховуючи постійні обстріли, їм де-факто вдалося знайти комунікацію з місцевим бізнесом. Зрозуміло, що зараз заміщенням закритих бізнесів є так званий військовий ПДФО (податок на доходи фізичних осіб — ред.), це певним чином компенсує втрати від уповільнення місцевого економічного розвитку. Якщо ми говоримо про Одесу, Дніпро, Львів, то тут також ухвалені рішення на підтримку малого та середнього бізнесу, що дуже позитивно вплинуло на надходження до місцевих бюджетів.
Чомусь вважається, що найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб перебувають на заході України. А насправді, за показниками статистики, найбільша кількість таких осіб перебувають у Дніпрі та області. З одного боку, це серйозне навантаження на місцевий бюджет, тому що це додаткові соціальні видатки у сфері освіти, медицини, житлово-комунального господарства. Але з іншого боку, це додаткові надходження до фінансового ресурсу міста. Ситуація щодо Львова набагато ліпша. Єдиний негативний момент, який буде впливати на економіку міста Львова, — це фактор внутрішньо переміщених осіб.
Поясню. Є таке поняття, як базова реверсна дотація. Реверс ― це вилучення з місцевих бюджетів певних коштів на користь держбюджету, а потім перерозподіл цих коштів серед менш спроможних громад. На наступний рік Одеса, Дніпро і Львів розраховані з величезними показниками вилучення ― 300-500 млн гривень. Замість того, щоб ці кошти були спрямовані на інтенсифікацію роботи бізнесу, надання певних податкових пільг, запровадження житлових програм.
Пропозиція нашої асоціації дуже проста. Ці кошти містам необхідно залишити з цільовим використанням ― на програми для внутрішньо переміщених осіб, соціальні або житлові, програми інфраструктурного характеру щодо проходження опалювального сезону. Це закупівля необхідного обладнання, модернізація котелень, що дозволить зменшити споживання дорогих енергоносіїв та забезпечити комфорт громадян навіть в умовах постійних ракетних ударів. Тут працює ефект мультиплікатора. Щойно місцева влада приймає якусь житлову програму, будівельники отримують кошти. Кожна гривня, вкладена в будівництво, дає чотири додаткові гривні. Усі соціальні видатки, спрямовані на внутрішньо переміщених осіб, збільшують їхню купівельну спроможність. З цього всього сплачуються відповідні податки. Або якщо ми у місцевого виробника замовляємо генератори чи наймаємо ремонтні бригади для термомодернізації, то це знову ж таки податки. Залишені на місцевому рівні 300-500 млн гривень повертаються у два-три рази більшими сумами".
Чи продовжують діяти довоєнні програми міжнародної підтримки українських міст?
"Окремі програми продовжують діяти. Щодо категорії великих міст, їм вдалося домовитися стосовно певних пільгових періодів. До того ж Європейський інвестиційний банк запропонував певні грантові програми майже для всіх обласних центрів. Крім того, в держбюджеті на наступний рік закладено 26 млрд гривень коштів за різноманітними програмами, які будуть іти на відновлення".
Які можливості залучення міжнародної допомоги мають вітчизняні муніципалітети?
"Можливості є. Ми пропонували декілька механізмів змін до законодавства, які б ці можливості ще збільшили. Маємо приклади, коли не тільки великі муніципалітети, а й зовсім невеличкі залучають значні фінансові ресурси. Діє платформа "City for City", коли європейські міста надають допомогу українським містам, це пряма фінансова безповоротна допомога".
Читати також: Бюджет-2023 можуть ухвалити у першій декаді листопада — Гетманцев
Чи передбачена у держбюджеті на наступний рік допомога українським містам?
"26 млрд гривень спеціального фонду передбачено на відновлення. Ми вважаємо, що механізм потребує доопрацювання ― прибирання зайвих посередників і фінансування напряму за проєктним принципом. Сподіваюсь, на наступному тижні буде розглядатися цей проєкт. Єдине, що нас не влаштовує, — це показники базової реверсної дотації щодо включення внутрішньо переміщених осіб у ці розрахунки.
Скажу відверто, з державного бюджету українські міста значних коштів ще не отримали. Виділені суми є недостатніми, і ми вважаємо, що механізм має бути справедливішим, за проєктним принципом, з урахуванням кількості населення, напряму, а не через обласні військові адміністрації".
Фото: Асоціація міст України
