Як минула перша чверть "воєнного" навчального року ― коментує Юрій Кононенко

Як минула перша чверть "воєнного" навчального року ― коментує Юрій Кононенко

Завершилася перша чверть навчального року 2022/23. Які висновки можемо зробити за підсумками двох місяців навчання ― в ефірі Українського радіо прокоментував Юрій Кононенко, начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

0:00 0:00
10
1x

Яким чином коригуватиметься навчальний процес у школах?

"Відповідно до нашого освітнього законодавства, школа самостійно вирішує, коли організовувати канікули. І дуже багато залежить від рішень, які ухвалюють військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, це пов’язано також з опалювальним сезоном. Як сказав міністр Шкарлет, зараз близько 30% шкіл канікули продовжують, значна частина шкіл почне канікули на наступному тижні. І є багато таких регіонів, де вирішили поки що продовжувати освітній процес, враховуючи те, що взимку ситуація з опаленням може бути складною, відповідно тоді й оголосять канікули. Таке вже було у практиці, коли оголошувались карантинні обмеження у зв’язку з коронавірусом. Але це не повинно впливати на саму організацію та якість освітнього процесу, тому що кількість навчальних годин залишається сталою, а кількість канікулярного часу, окрім літніх канікул, не може перевищувати 30 днів".

Про переваги та недоліки форматів навчання офлайн та онлайн

"Державні стандарти освіти мають бути виконані. Вони стосуються кожного рівня освіти ― початкової, базової освіти 5-9 класи і старшої профільної освіти 10-11 класи. Там виписано, якими знаннями повинні володіти учні. Тому стандарти мають бути дотримані, в якій би формі навчання не відбувалося. Ми бачимо, наскільки самовіддано і дуже творчо працюють вчителі, вони роблять усе можливе, щоб у цій ситуації знайти індивідуальний підхід до кожної дитини. Якщо говорити загалом, то дистанційна або ж онлайн-форма навчання для системи середньої освіти ― це не те, на що треба постійно орієнтуватися. Особливо маленькі діти не можуть постійно перебувати в онлайн-режимі. Є питання соціалізації, взаємодії між учнями та вчителями. Але ми розуміємо, ситуацію, в якій перебуваємо. Тож якщо вчитель бачить, що дитині треба допомогти, щось повторити, надолужити, то в цій ситуації це робити надзвичайно важливо".

Читати також: Укриття в школах, освіта за кордоном та вчителі-колаборанти: освітній омбудсмен розповів, як почався навчальний рік в Україні

Про велику кількість домашніх завдань, на яку нарікають батьки

"Не думаю, що це так страшно. Тут скоріше треба говорити, що завжди є вчителі, які більш віддано та відповідально ставляться до своєї роботи, а є такі, котрі вважають, що достатньо написати у вайбері завдання ― і дитина повинна його зробити. Це неправильно. Ми все ж таки звертаємо увагу керівників шкіл на те, що в цій ситуації треба шукати індивідуальний підхід до кожної дитини. З іншого боку, питання безпосередньої роботи самої дитини також дуже важливе, це актуально для старшокласників. Тобто ми маємо виховувати певну культуру самоосвіти, коли діти повинні розуміти, що частину знань вони мусять набувати за рахунок самостійного вивчення предметів. Треба шукати золоту середину".

Про алгоритми дій у школі під час повітряної тривоги

"Є стандартні процедури. Але ми вважаємо, що кожна школа має врахувати свої нюанси, які є специфічними саме для цієї місцевості. У Рівному, Києві, на Житомирщині є школи, які дуже ретельно до цього питання підійшли. Школи можуть створювати свої пам’ятки, але в основі мають лежати інтереси та безпека дитини і батьків".

Про ситуацію, коли в області постійні повітряні тривоги, а вчителі мають викласти матеріал відповідно до планів

"Якщо хтось думає, що можна виписати якийсь рецепт, то це помилково. Україна вперше переживає таку ситуацію, і не дай Боже, щоб це повторювалося. Слід використовувати ті можливості, які ми маємо. Якщо можемо працювати офлайн ― працюємо офлайн. Можемо частину матеріалу викладати онлайн ― викладаємо. Робимо все, що можемо, інформуємо дітей, проводимо психологічну підготовку. До речі, зараз з’явилося дуже багато тренінгів для вчителів та учнів. Ми не переживаємо ситуацію як трагедію, бо це реалії нашого життя, на жаль. З’явилося знову світло ― продовжуємо процес. Тобто в кожній індивідуальній ситуації працюємо так, як можемо".

Про можливість забезпечення шкіл генераторами

"Гадаю, до цього треба йти. Це завдання органів місцевого самоврядування. Наскільки це реально для кожної школи, не думаю, що сьогодні це можливо. Але маємо багато прикладів, коли про це думають і поступово оснащують школи таким обладнанням".

Про Всеукраїнську онлайн-школу

"У нас кожна школа може організовувати дистанційне навчання. Вже третій рік працює Всеукраїнська онлайн-школа. Це такий інструмент, коли дитина або вчитель можуть зайти на певну платформу і надолужити пробіли у засвоєнні навчального матеріалу. Ми розглядаємо цей ресурс як великий допоміжний фактор для навчання. Там є уроки з усіх предметів для базової і старшої школи".

Про забезпечення підручниками, матеріалами, технічними засобами для навчання

"На жаль, самі заклади освіти не можуть забезпечити кожну дитину. Ми зараз серйозно працюємо над тим, щоб наші вчителі мали ноутбуки і планшети. Хоча для категорії переселенців зараз розглядатимуться певні програми, коли можна буде допомогу від міжнародних партнерів, в тому числі планшети, видати таким школярам. Але поки що це не має масового характеру".

Насамкінець Юрій Кононенко зазначив: "Навіть тоді, коли зовсім немає світла, недоступний інтернет і немає можливості користуватися комп’ютерами, але є мобільний зв’язок, то ми можемо скористатися месенджерами. Вчитель може давати певні завдання і проводити консультації. Звісно, це не є хорошим прикладом роботи, але в ситуації блекауту будемо його використовувати".

Фото: depositphotos