Ілюстративне фото АрміяInform
Санкції передбачені не лише для осіб, які депортують дітей, а й для тих, хто причетних до формування політики
Скільки часу тривала робота, щоб тема депортації дітей була винесена в окремий пункт американського санкційного закону? Чому для BRING KIDS BACK UA це фундаментальне досягнення?
Робота відносно привернення уваги міжнародної спільноти до злочинних дій РФ по депортації і примусовому переміщенні дітей триває буквально від перших місяців повномасштабного вторгнення. Проте робота щодо цього санкційного закону активувалася в 2025 році. У вересні 2025 року група сенаторів на чолі з Гремом внесли окремий законопроєкт, який пов’язував неповернення українських дітей з тим, щоб визнати РФ державою-спонсором тероризму. Проте він залишився неприйнятим. У грудні 2025 року питання депортації стало предметом окремих слухань у Сенаті США. У цей час в грудні 2025 року ця тема отримала сильне міжнародне закріплення, оскільки була прийнята резолюція Генасамблеї ООН, яка стосувалася виключно повернення українських дітей. Резолюція не містила окремого пункту по санкціях, але вона говорила про тиск і вимагала від Росії негайного і безумовного повернення наших дітей та припинення практики депортації. Фактично відбувався перехід від політичної підтримки до закріпленої законом США санкційної підстави. Для нас це дуже важливо. Дії РФ привертають увагу великого інструментарію міжнародного тиску на Росію. Цей закон є одним з великих поштовхів і визнанням того, що за такі дії слід застосовувати комплексну політику.
Закон має цікаву конструкцію. Йдеться про санкції не лише для осіб, які переміщують фізично дітей, а й для тих, хто причетний до формування політики. Це дуже важливо, оскільки випадки депортації не є ізольованими. Це політика, яка пов’язана зі зміною документів, нав’язування громадянства, усиновлення тощо. Тому на це явище слід дивитися ширше, ніж просто як на фізичне переміщення дітей.
Закон прямо закріплює примусову депортацію в законодавчу санкційну підставу
Під санкції потрапляють не лише ті, хто вивозить дітей, а й посередники – структури опіки. Як це може зупинити систему?
Закон передбачає санкції проти людей, які прямо чи опосередково беруть участь у депортації дітей. Це дозволяє нам досліджувати увесь ланцюг. Людина може бути фізично не причетна до переміщень дитини, але ухвалює рішення, формує списки, організовує транспортування, яке зокрема відбувається військовим транспортом. Люди, які ухвалюють ці рішення також причетні до депортації дітей. Хтось далі забезпечує їхнє розміщення, хтось готує документи на опіку в російські сім’ї, хтось організовує програми перевиховання для дітей. Таким чином ця система функціонує, що дозволяє РФ масштабувати ці дії в межах підконтрольних їй територій.
США і раніше застосовувала санкції і не лише проти високопосадовців. Це були регіональні уповноважені, керівники дитячих установ, таборів, молодіжних організацій. Новий закон робить принципово важливий крок, який прямо закріплює примусову депортацію в законодавчу санкційну підставу. Це дає чітку основу для подальшого документування цього ланцюга осіб та організацій.
Юлія Усенко. Фото: ФБ-сторінка
Мета санкцій – підвищити персональну ціну участі в депортації дітей
Що цей закон змінює для рядових російських чиновників, вчителів, опікунів, які беруть участь у вивезенні українських дітей?
Якщо говорити про нижчу ланку виконавців цих дій, то їх ці санкції не хвилюють. Проте новини зараз читають всі. Якщо цю санкційну політику масштабувати це може подіяти. Санкції – це не покарання. Тут ефект більш спрямований на обмеження можливостей осіб і структур, які забезпечують функціонування системи депортації. Мета санкцій – підвищити персональну ціну участі в депортації дітей. Коли це битиме по фінансовій складовій РФ це матиме значно більший ефект, ніж коли ми спрямовуватимемо ресурси партнерів на пошук майна та активів російських чиновників та вчителів. Я би не фокусувалася на вчителях. Санкції – це певні обмеження, зокрема майнові. Малоймовірно, що в російського вчителя є майно в США чи інших країнах.
Очікуємо синхронізації санкційних підходів
Якого наступного кроку ваша команда очікує від інших партнерів України?
Ми очікуємо синхронізації санкційних підходів. ЄС, Канада, Великобританія та інші партнери вже застосовували санкції не лише за депортацію. Важливо, щоб такі рішення були максимально узгодженими між партнерами. Санкції мають бути інструментом практичного досягнення результату.
