Передачі з архіву Українського радіо

23 червня відзначають Міжнародний Олімпійський день. Цього дня ми поговоримо про сувору та жорстку реальність, а саме про наступне: щонайменше 32 українські спортсмени перебувають у російській неволі або зникли безвісти. Водночас 23 спортсмени вже повернулися додому після звільнення. Чому спортивна статура нерідко стає додатковим фактором ризику під час окупації? Наскільки важко визволяти з полону спортсменів? Що допомагає визволяти таких полонених, а що навпаки ускладнює процес? Гості: Михайло Савва, доктор політичних наук, експерт Центру громадянських свобод; Анастасія Гусєва, дружина Олександра Мальованого, майстра спорту, 10-разового чемпіона України з веслувального слалому, який зараз перебуває у полоні.

Крим — це початок кінця? Радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив: те, що Україна готує для росіян у Криму, вони будуть згадувати із жахом. І порадив виїздити. Яка наразі ситуація на півострові? Що на нього чекає? Чи може стати Крим стимулом для закінчення війни? Гість — Борис Бабін, експерт Асоціації "Реінтеграція Криму".

Бойові санкції від добрих дронів. Куди можуть долітати наші "пташки" та чому не варто недооцінювати ППО противника? Сили оборони України уразили низку військових об'єктів росіян, серед яких центр космічного зв'язку у Москві. Що це за центр і чим важливе це ураження? Гість — Богдан Долінце, авіаційний експерт, член Громадської ради при Державіаслужбі.

Українсько-польська історія має сторінки, про які важко говорити без болю. Російська пропаганда роками намагається перетворити ці теми не на простір для фахової розмови, а на зброю проти сьогоднішнього партнерства між Україною та Польщею. Коли з’являється будь-яка політична чи історична суперечка, Москва намагається підкинути в неї дрова, щоб із дискусії зробити ворожнечу. Цього разу проросійські ресурси розкручують тему довкола рішення польського президента Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського Ордену Білого Орла — через найменування українського військового підрозділу на честь героїв УПА.

Письмо від руки vs друк на клавіатурі: чи витіснять гаджети папір?

22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. В цей день 85 років тому нацистська Німеччина напала на комуністичний СРСР. Ця війна двічі (із заходу на схід і зі сходу на захід) прокотилася всією територією України. Яких жертв зазнала Україна? Який внесок зробила у перемогу над нацизмом?

Скільки українців служили в Червоній армії, скільки в британській і американській арміях, скільки долучилися до УПА, скільки до німецьких військових формувань? Яких цивільних і матеріальних жертв зазнала Україна? Чому сучасна українська пропаганда побудована так, що ми фактично повністю віддали тему перемоги у Другій світовій війні росії? Чому пропаганда і історичні наративи будуються таким чином, що з історії фактично викреслюються мільйони українців, які служили в Червоній армії, у складі якої до того ж було аж чотири фронти з назвою "Український", і які зробили вирішальний внесок у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, без участі яких росія і весь СРСР навряд чи могли перемогти, навіть попри те, що СРСР воював в союзі з Великою Британією і США? Чи можна перебудувати цю пропаганду і ці наративи і не забувати і жертв, і героїв, і катів цієї війни? Гість — Василь Павлов, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії".

Вплив війни на довкілля. Яка із цим ситуація в Україні та про які тренди можна говорити внаслідок змін клімату, війни та діяльності людини? Гість — Олег Листопад, експерт Мережі захисту національних інтересів АНТС.

Уряд планує довести частку переробної промисловості у ВВП України до 20%, зараз вона 8,8%. Наскільки це реально та що потрібно для такого результату? Гість — Ілля Несходовський, військовослужбовець 24 ОМБр, позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів АНТС

Гра в кішки-мишки. Після успішних мідл-страйків України росіяни намагаються адаптуватися. Яка ціна таких зусиль для ворога та що цьому можна протиставити з нашого боку. Гість — Денис Попович, військовий оглядач.

Спецслужби рф продовжують спроби вербування українських підлітків через інтернет, маскують злочинні завдання під "квести" або "місії" і маніпулюють довірою дітей, попереджає Нацполіція. Дитина може думати, що просто грає в онлайн-гру, знайомиться з новими людьми і виконує цікаві ігрові завдання. А по той бік екрана працюють люди, які цілеспрямовано намагаються втягнути дітей і підлітків у небезпечні схеми.

Сучасні онлайн-ігри для багатьох дітей стали місцем спілкування, суперництва й нових знайомств, саме тому цим середовищем користується ворог: незнайомець в ігровому чаті входить у довіру до дитини, переводить розмову в приватне листування і пропонує перейти в месенджер чи чат-бот нібито пов’язаний із грою. Після цього повідомляють про "виграш" або подарунок, а згодом ставлять реальні завдання, від збору інформації до підпалів, диверсій чи інших злочинів, використовуючи тиск, погрози та шантаж.