Закінчила Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.
Ще студенткою почала співпрацювати з Українським Радіо: від кореспондентки до музичної ведучої, від авторки програм до продюсерки. На сьогодні суміщає творчі та менеджерські функції, працює в ефірі, очолює редакцію, координує різні проєкти.
Про рішення працювати на радіо Олена розповідає: "Ще під час навчання в університеті мене майстерно скоординував професор Віктор Якович Миронченко, гуру вітчизняної радіожурналістики, творчий "батько" багатьох сучасних радіо- і тележурналістів. Саме він навчив і прищепив любов до радіо. Тут у студіях панує особлива атмосфера, тут багато простору для індивідуального: від технічної до творчої складових. Тут можливість оперативно фіксувати й висвітлювати час і події, постійно вчитися, змінюватися, зростати професійно. Це той унікальний випадок, коли оптимально можуть поєднуватися професійне й позаробоче життя і коли поради на кшталт "не дозволяйте роботі поглинути вас" не мають сенсу".
Відзначена грамотами Держкомітету телебачення і радіомовлення, Верховної Ради, а також вищою Урядовою нагородою — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Крім роботи, Олена любить подорожувати, самостійно прокладаючи маршрут (різними містами та країнами), організовуючи все так, щоб, наприклад, у 3 дні вмістити одразу кілька країн, подбавши заздалегідь про квитки, житло й культурну програму.
Окрім ефірів на радіохвилях, стежити за Оленою можна, підписавшись на її сторінку у фейсбуці.
Передачі з архіву Українського радіо
Проблеми, які одразу виникнуть в разі ухвалення нового Цивільного кодексу, особливо у сфері майнових відносин, крім того, після ухвалення автоматично буде скасована вся судова практика у сфері цивільно-правових відносин і судам доведеться все напрацьовувати наново, чи на часі це в умовах війни? Гостя — Ірина Федорів, голова ГО "Голка", громадська активістка.
День Хрещення Київської Русі. Поговоримо чи справді князь Володимир зробив геополітичний вибір, який визначив майбутнє Русі? Наскільки правдивою є літописна історія про те, що Володимир нібито "обирав віру" серед кількох релігій? Як прийняття християнства змінило Київську Русь як державу? Гість — Вадим Арістов, історик.
Рік уряду Юлії Свириденко, яку оцінку можна поставити? Чого можна очікувати від нового уряду?
Корупція під час підготовки до зими. СБУ викрила схему розкрадання коштів державної компанії "Центренерго", які були призначені для забезпечення стабільної роботи енергетичної інфраструктури Київської та Харківської областей. Чи витримає українська енергосистема російські атаки і розкрадання? Чи достатньо сьогодні ресурсів для ремонту та захисту енергетичних об'єктів, які ризики залишаються перед початком опалювального сезону та чи можна гарантувати, що кошти, виділені на підготовку до зими, справді працюють на енергетичну безпеку країни? Гість — Олексій Кучеренко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, член фракції партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".
Лиманський і Куп'янський напрямки: чому саме тут РФ зосередила головні зусилля і чи вистачить у неї ресурсів для розвитку наступу? Що відбувається зараз? Гість — Віктор Трегубов, підполковник, речник Угруповання об'єднаних сил.
Війна давно вийшла за межі новинних стрічок, телеефірів і телеграм-каналів. Російська пропаганда заходить туди, де люди розважаються, спілкуються, проводять багато часу і дещо послаблюють власний рівень критичного сприйняття. Один із таких майданчиків — відеоігри та онлайн-спільноти навколо ігор. На розповсюдженій ігровій платформі "Стім" ("Steam") помітили черговий російський пропагандистський продукт — гра "93, Куїнджі" ("93, Kuindzhi"). Її сюжет побудований навколо 18-річного героя з Донбасу, який начебто "добровільно" вирушає до Маріуполя під час найінтенсивніших боїв. За такою ігровою оболонкою ховається знайомий набір кремлівських прийомів: виправдання агресії, романтизація війни, підміна причин і наслідків та спроба показати трагедію зруйнованого міста через окупаційну оптику.
Рідні люди загиблих воїнів можуть розраховувати на підтримку від держави. Зокрема і цивільні дружини. Виплати не компенсують втрату, але принаймні допомагають подбати про освіту для дітей, дають фінансове підґрунтя, щоб жити далі. Та спершу потрібно довести, що пара жила як сім’я. Як це зробити? На що може претендувати цивільна дружина полеглого воїна? Які труднощі виникають і як їх долати?
Як за 5 років в Україні змінився ринок землі. Гість — Валентин Літвінов, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.
Ситуація в Ужгороді.
З вікна третього поверху Ужгородського районного центру комплектування та соцпідтримки вистрибнув чоловік. Про це повідомили у поліції Закарпатської області у середу, 8 липня. Наступного дня від отриманих травм він помер у лікарні. Ця подія викликала резонанс у суспільстві.
Випускник Хустського багатопрофільного ліцею №1 ім. Івана Магули Андрій Мадяр отримав найвищі бали після проходження національного мультипредметного тесту з трьох предметів — математики, хімії та історії (єдиний на Закарпатті). Його результат сьогодні — це не випадковість? Які плани на мйбутнє у хлопця із такими результатами НМТ?
На зв'язку — журналістка регіональної редакції Українського радіо в Ужгороді Марʼяна Лошак.
Вгору до ескалації. На тлі українських ударів Росія відповідає новими жорсткими заявами та пострілами. Який ще в Кремля є простір для маневру, особливо, після позитивних для України сигналів в ході зустрічі Зеленського і Трампа та саміту НАТО? Гість — Андрій Рудик, доктор філософії з галузі соціальних та поведінкових наук, політолог.
11 липня 1920 року Джордж Керзон запропонував демаркаційну лінію як можливий кордон перемир’я між Польщею і Радянською Росією.
