Наталія Соколенко
Наталія Соколенко

Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики.

Починала працювати в газеті Сил ППО "Вартові неба", потім була спецкореспонденткою програми "Вікна-Новини" телеканалу СТБ. В часи цензури президента Віктора Януковича звільнилася з СТБ і стала співзасновницею Громадського радіо. Лобіювала реформу Державного телебачення і радіомовлення, після створення ПАТ НСТУ отримала запрошення робити власний антикорупційний проєкт "Коло доброчесності" на Українському Радіо. Від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну — ведуча Національного марафону провідних українських телеканалів і радіостанцій "Єдині новини "#UAразом".

Наталія вважає, що радіо — "найкраще медіа для демократичного суспільства, бо саме воно дозволяє швидко та із залученням максимальної кількості зацікавлених осіб обговорювати актуальні проблеми окремої громади і всієї країни".

Захоплюється історією України, любить читати мемуари видатних людей, передовсім, політиків і митців, мріє після Перемоги знову подорожувати Україною та світом.

За життям Наталії можна стежити на її фейсбук-сторінці

Передачі з архіву Українського радіо

Літературознавець Ростислав Семків — про основоположника сучасної української літератури, письменника Івана Котляревського. Що спонукало його перекласти на українську мову Вергілієву "Енеїду"? Чому він обрав комедійний жанр — травестію? Який вплив україномовна "Енеїда" справила на діячів українського національного відродження ХІХ ст.?

17.03.2024 13:07:08 Сьогодні. Вдень

Два роки об'єднання української енергосистеми з європейською (це сталося в середині березня 2022 року). Яке це мало значення для України на початку війни? Що це дало Європі? Як ця історична подія взагалі позначилася на стані нашої енергосистеми за ці два роки. Та про які перспективи і спільне європейське енергомайбутнє можемо говорити сьогодні? Гість — Олександр Харченко, директор Центру дослідження енергетики.

17.03.2024 09:37:34 Сьогодні. Зранку

Українські Масниці або Колодій. Чому ми забули про наші давні традиції, натомість досі святкуємо російську масляницю? В чому відмінність цих свят, традицій і значення? Гостя — Валентина Телеуця, кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка відділу по роботі з міжнародними організаціями ГО "Інститут культури України", експертка Укркультфонду з 2019 року.

17.03.2024 08:07:14 Сьогодні. Зранку

У Білому домі очікують, що країни НАТО збільшать свої оборонні внески. А чи готові на це члени Альянсу? І про що свідчить таке рішення? Наскільки країни НАТО готові збільшити витрати на війну в Україні, аби перемогти путіна? Та чи пропорційна військова допомога, яку виділяють зараз члени Альянсу? І як сам Білий Дім буде виконувати свої обіцянки щодо підтримки і допомоги Україні? Що може змінити хід війни і чи можливо це ще цього року? Гість — Микола Маломуж, генерал армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України.

17.03.2024 00:03:36 На часі

Гостя програми — Лєна Чиченіна, артоглядачка та ведуча  — про враження від коментування церемонії вручення "Оскара", значення отриманої нагороди для України, про два полюси української кіноіндустрії та проблеми державної підтримки кінематографії, а також про запуск нового медіатаблоїда.

Поки парламент дебатує над законопроєктом про мобілізацію, ситуація на фронті загострюється, а рекрутинг до ЗСУ продовжується. Агенція InfoSapiens опублікувала результати опитування щодо ставлення чоловіків до мобілізації. Які проблеми та очікування щодо процесу мобілізації вони проявили, як їх можна вирішити, як підвищити ефективність процесу. Гість — Владислав Грезєв, засновник та генеральний директор Lobby x.

15.03.2024 15:40:17 Сьогодні. Вдень

Ситуація в Одесі.

15.03.2024 15:07:10 Сьогодні. Вдень

В Києві відбувається інтерактивна зустріч для медіа "Сенси, що об'єднують" про нематеріальну спадщину кримських татар, як стали їх "комунікаційною стратегією": кава, орьмек, хайтарма і чіберек. Гість — Олексій Савченко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України, дослідник історії кримських татар, співкуратор виставки "Мірас".

Звернення Президента України Володимира Зеленського.

Дорогі українці, українки!

Звіти з регіонів нашої країни щодо ліквідації наслідків російських ударів та щодо допомоги постраждалим. Суми – удар "шахеда" по житловому будинку, Кривий Ріг – наслідки російської ракетної атаки, Донеччина, зокрема місто Мирноград, – російський удар, пряме влучання авіабомби в житловий будинок. Кожен із цих ударів забрав життя людей. Мої співчуття всім, хто втратив близьких. Була сьогодні й окрема розмова щодо Одеси – щодо допомоги людям після руйнування будинку на проспекті Добровольського. Як і домовлялися, обласна влада та Кабінет Міністрів допомагають із новим житлом та іншими подібними питаннями. Загалом після кожного російського удару всі служби реагують оперативно, всі ресурси залучені, які потрібні: і від ДСНС України, і від влади в областях, і від комунальних служб, Національної поліції.

Я хочу зараз іще раз подякувати всім, хто бере участь у рятувальних операціях, працює на розборі завалів, допомагає, підтримує людей, які втратили рідних. Дуже важливо, щоб після російських ударів наші люди не залишалися наодинці з болем та проблемами. І це – обов’язок місцевої влади, усіх державних і комунальних служб, а якщо потрібно – то і центральної влади, зокрема Кабінету Міністрів України – реагувати та регулювати всі ситуації так, щоб люди справді відчували, що Україна завжди допомагає. І хоч би що сталося – підтримка буде в кожному куточку нашої держави. Саме так, як це й потрібно. Особливо відзначу працівників ДСНС України в Сумській області. Сержанти Олег Сахненко та Іван Ворожко, майстер-сержант Володимир Пономаренко, капітан Олександр Мойсеєнко та полковник Володимир Прокопчук. Також відзначу колектив ДСНС на Дніпровщині, зокрема тих, хто працює у Кривому Розі, допомагає берегти нормальне життя людей. Сержант Максим Залізний, майстер-сержант Олександр Махно, старший лейтенант Ілля Мустяца, капітан Володимир Гаврилюк та працівники Державного гірничорятувального загону ДСНС Павло Дорошенко та Євгеній Коновалов. Дякую вам, хлопці, та всім вашим колегам!

Ще кілька речей. Провів кілька нарад щодо нашої міжнародної роботи. Перше – Євросоюз. Наступні кроки в напрямку повноправного членства. Вчора Єврокомісія схвалила переговорну рамку. Далі очікуємо рішення європейських лідерів щодо затвердження. І буде важливим і для України, і для всієї європейської спільноти – важливим та сильним сигналом – зробити все для початку переговорів уже під час бельгійського головування в першому півріччі цього року. Це має бути нашим спільним темпом – і України, і сторони Євросоюзу. Маємо чіткий порядок кроків та, впевнений, можемо досягти результату. Також провів нараду – більш стратегічну – щодо американського напрямку нашої політики. Про те, як дати більше правильних імпульсів нашій роботі з партнерами та спільному тиску на російську державу протягом усього цього року. Перемогти тут, в Україні, у цьому протистоянні з російським терором – це питання виживання для демократичних систем, це питання взагалі того, на що здатні демократії. Україна здатна захистити себе – за достатньої підтримки. А захистивши себе, ми зможемо гарантувати, що жоден інший міжнародний злочинець не спокуситься агресією, як Путін. Ми можемо захистити життя і мусимо це зробити. Слава кожному й кожній, хто б’ється та працює заради України! Слава нашому народу! Дякую всім, хто з Україною. Слава Україні!

Жодна книжка з історії не справила такого потужного впливу на учасників українського національного руху середини ХІХ ст., як "Історія Русів". Написана на рубежі XVIII - ХІХ сторіч, вона надихала й Тараса Шевченка, й кирило-мефодіївців, й інших будителів. Задовго до Михайла Грушевського невстановлений автор цієї історичної повісті містифікації постулював окремішність та відрубність історії України й її спадкоємність від часів Русі. Гість — доктор історичних наук, доцент кафедри історії Києво-Могилянської академії Володимир Маслійчук намагається вгадати автора "Історії Русів", обговорює ключові ідеї твору та його вплив на національне відродження.