Про життя регіонів України, про проблеми, які найбільше турбують міста, містечка, громади або села, про те, як місцева влада та громадськість, представники бізнесу або певної галузі, намагаються знайти можливості розв’язання проблеми. У програмі проаналізовані шляхи подолання викликів і варіанти рішень. Слухачі отримають ґрунтовну інформацію про життя свого або іншого регіону, а також про потреби людей, які проживають у сусідній області або за сотні кілометрів, дізнаються, що те, що турбує їх, часто непокоїть і їхніх сусідів і на прикладі успішного досвіду інших можуть знайти рішення викликів для їхнього регіону.
Передачі з архіву Українського радіо
У Луцькій громаді з кінця вересня минулого року працює Центр підтримки сім’ї. Це простір, де батьки, які виховують дітей з інвалідністю, можуть на кілька годин залишити їх із соціальними педагогами, за той час вирішити побутові питання або просто відпочити. Як працює цей механізм допомоги і довіри? Розповідає журналістка регіональної редакції Українського радіо у Луцьку Оксана Кривцун.
У Хмельницькому на Майдані Незалежності відкрили "Алею надії" з портретами безвісти зниклих та полонених військових. Як виникла ця ініціатива, що відчувають родини, чому ця алея важлива для всієї громади — дізнавалась журналістка Хмельницької регіональної редакції УР Інна Ніколаєва.
Нові статути громад. Як у громадах Чернігівщини працюють над підготовкою своїх статутів та які можливості відкриває цей документ? Детальніше про це розповість журналіст Чернігівської регіональної редакції Українського радіо Анатолій Тютюнник.
На Петровському відвалі у Кривому Розі щовесни розцвітають сотні різнобарвних тюльпанів. Їх висадили ентузіасти рекультивації. Нині квітне близько 15 тисяч тюльпанів разом із рідкісними рослинами, занесеними до Червоної книги України. Як і хто формує унікальний квітковий масив розповідає журналістка УР із Кривого Рогу Мальвіна Карпенко.
Як працює фермерське господарство у Краснопіллі, що за 10 кілометрів від кордону з Росією? Ще кілька років тому його голова працювала лаборанткою, а нині керує господарством під обстрілами. Після загибелі батька, жінка взяла на себе відповідальність за справу його життя. Як працює аграрне підприємство на прикордонні та з якими викликами стикається — розповідає журналістка УР із Сум Валентина Москвіна.
Як сформовані тарифи на послуги комунальних підприємств у Полтаві? Нині є дилема: продовжувати компенсовувати збитки з міського бюджету чи підвищити вартість надання послуг? Чи відповідально платять полтавці за розцінками, які розраховані ще кілька років тому? Програму підготувала журналістка УР із Полтави Світлана Ісаєнко.
Ветерани російсько-української війни та їхні родини підготували виставу у Вінницькому академічному муздрам театрі ім. М. Садовського. Про учасників, новоспечених акторів проєкту, працю на сцені, прем'єрну виставу та актуальність “Терапії мистецтвом” розповідає журналістка Українського Радіо у Вінниці Світлана Кравінська.
У напружених умовах і кризових ситуаціях працює багато жінок у Дніпрі. Які важливі напрями життєзабезпечення міста, регіону вони підтримують? Про жінок, які опанували "чоловічі" професії, розповідає журналістка УР у Дніпрі Світлана Угнівенко.
Півтора роки не вдавалося знайти ні серед живих, ні серед загиблих ім’я військовослужбовця з Одещини Анатолія Костюченка, який зник безвісти на полі бою. Дружина Катерина передивлялася фото полонених, сподіваючись одного разу впізнати серед них свого чоловіка. Аж поки ДНК-аналіз підтвердив загибель. Тіло Анатолія Костюченка репатріювали до України у грудні 2025 року. Підтвердження генетичної експертизи родина отримала за два місяці. Рідні також упізнали особисті речі: хрестик, браслет та жетон. Однак, за словами судмедекспертів, документи чи речі можуть лише доповнювати картину, яку дала генетична експертиза. Чому особисті речі та тіла загиблих насамперед оглядають сапери? Що ускладнює проведення ДНК-аналізу? Як відбувається ідентифікація загиблих? Про роботу Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи з репатрійованими тілами загиблих військових розповість журналістка Одеської редакції Українського радіо Діана Попкова.
Будинок з грифонами у Черкасах, отримав статус пам’ятки архітектури та історії місцевого значення. Міністерство культури та інформаційної політики України внесло цю архітектурну цінність до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Це перший випадок у Черкасах, коли громадський рух ініціював процес створення облікової документації для архітектурної пам’ятки і довів його до офіційного рішення міністерства. Про це розповіла черкаська мисткиня Дар'я Соколенко. Як громада може впливати на захист історичних будівель та які юридичні і практичні наслідки отримання такого статусу — дізнавалася журналістка Черкаської регіональної редакції Українського радіо Альона Ніколенко.
