Про життя регіонів України, про проблеми, які найбільше турбують міста, містечка, громади або села, про те, як місцева влада та громадськість, представники бізнесу або певної галузі, намагаються знайти можливості розв’язання проблеми. У програмі проаналізовані шляхи подолання викликів і варіанти рішень. Слухачі отримають ґрунтовну інформацію про життя свого або іншого регіону, а також про потреби людей, які проживають у сусідній області або за сотні кілометрів, дізнаються, що те, що турбує їх, часто непокоїть і їхніх сусідів і на прикладі успішного досвіду інших можуть знайти рішення викликів для їхнього регіону.
До Міжнародного дня ромів говоримо про ромську мову як частину ідентичності та культурної спадщини. Разом із мовознавцем Михайлом Ослоном і журналісткою Сімоною Горняк досліджуємо її походження, діалектне розмаїття в Україні та сучасні виклики збереження. Про те, як звучить ромське слово сьогодні і що потрібно, аби воно не зникло розповідає журналістка УР в Ужгороді Катерина Лазаревич.
Після деокупації правобережжя Херсонської області, громади, віддалені від лінії фронту, поступово повертаються до життя. Місцеві жителі відбудовують зруйновані оселі, відновлюють роботу й намагаються почати все спочатку після пережитої окупації. Як після повернення розпочати життя з нуля та відкрити власну справу мешканці Високопілля розповіли журналістці Українського радіо Маргариті Лазник.
У Житомирі розпочали навчання в межах безоплатного навчального курсу для ветеранів війни, які планують започаткувати власну справу. Успішні підприємці громади на волонтерських засадах діляться із підприємцями-початківцями досвідом щодо всіх етапів створення, розвитку та просування власної справи в рамках освітньої ініціативи "Академія підприємництва ветеранів". Про те, як навчання допомогло відкрити родині ветерана нове СТО під Житомиром та як на практиці працює освітня ініціатива, розповідає журналістка Українського радіо в Житомирі Наталя Кулініч.
У школах Кривого Рогу посилюють заходи безпеки. Окрім тривожних кнопок та перепусток для учнів, тепер батьки можуть потрапити всередину лише з паспортом та за попередньою домовленістю з вчителями. Докладніше про нові заходи безпеки — розповість журналістка УР Дніпра Світлана Угнівенко.
У Харкові розширили освітній простір для жителів, які евакуювалися з прифронтової Курилівської громади і тепер мешкають у Харкові. Наразі у хабі зареєстровані 2700 людей.
Як і чим у Курилівському хабі допомагають переселенцям із громади — розповідають журналісти Харківської редакції Українського Радіо Роман Кривко і Тетяна Кривоніс.
На території Дніпропетровської області в долині Дніпра і річки Оріль розташований Дніпровсько-Орільський природний заповідник. У ньому налічують тисячі тварин, сотні видів птахів та десятки видів риб, а також 800 різновидів рослин. Як нині зберігають природу в заповіднику та як війна вплинула на нього — розповідає журналістка регіональної редакції УР у Дніпрі Мальвіна Карпенко.
На Вінниччині активно розвивається адаптивний спорт для ветеранів та ветеранок війни. Чому він є важливою складовою в процесі фізичного відновлення, психологічної реабілітації, соціальної інтеграції та самореалізації людей, які прийшли з війни? Що сприяє розвитку адаптивного спорту для великої спільноти ветеранів війни в регіоні? Наскільки підтримують цей процес обласна та міська влада — дізнавалась журналістка Вінницької регіональної редакції Українського радіо Наталя Тукало.
Водопілля на Полтавщині. Які переваги, ризики і наслідки великої води в області для природи і людини розповідає журналістка регіональної редакції УР у Полтаві Світлана Ісаєнко.
Затримання 18-річної харків’янки, причетної до теракту у Львові 22 лютого, стало черговим нагадуванням, що війна трансформується і переходить у цифровий простір. У зоні ризику — підлітки, які шукають роботу, а знаходять кураторів із російських спецслужб. Про те, як працюють вербувальники та як розпізнати небезпеку дізнавалася журналістка Львівської регіональної редакції Українського радіо Юлія Буричка.
У Черкасах в приміщенні колишнього дитсадка відкрили тимчасовий прихисток для переселенців. Цей новий простір став третім у громаді. Він розрахований на понад сотню мешканців, про це розповіла заступниця міського голови Марина Гаркава. Для кого цей прихисток і яку потребу в житлі він покриває — дізнавалася журналістка Черкаської регіональної редакції Українського радіо Альона Ніколенко.