Передачі з архіву Українського радіо

Про спілкування Президента України В. Зеленського з українськими медіа щодо можливості виборів, корупційний скандал в Офісі президента.

Фізично та психологічно росія знущається не лише над українськими полоненими, а й тими, хто чекає їх з полону. Про тиск з боку росіян на українських військовополонених та їхні родини, далі розкаже Вікторія Марченко. Також вона розкаже про ситуацію на тимчасово окупованих територіях.

Чому ми обираємо свій шлях: 30 років виборювання незалежності в документальній стрічці від ОПОРИ. Гостя — керівниця комунікаційного департаменту Громадянської мережі ОПОРА Євгенія Гончарук.

Дві тоталітарні системи: націонал-соціалістична і комуністична, що спільного і що відмінного. Як тоталітарні системи впливають на маси людей, перетворюючи їх на покірне стадо. Наскільки тоталітарні системи взагалі відповідають людській природі, адже вони заявляють, що спираються саме на широкі верстви народу? Як сучасний досвід Росії показав можливість переростання одного тоталітаризму (комуністичного) в інший (нацистський)? Чому в 21-му столітті тоталітарні режими відродилися і набирають силу, а свобода і демократія відступають? Гість — Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Перепоховання Євгена Коновальця та Андрія Мельника, чому створення Пантеону Героїв важливе саме зараз і як повернення визначних українців додому стає частиною сучасної культури пам’яті. Гість — Вахтанг Кіпіані, військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія", історик, журналіст.

Чому місто Дніпро змінило дату заснування? Рішення було ухвалено Дніпровською міською радою цього тижня. Поговоримо про те, скільки насправді років місту і хто його заснував? Чого ми не знаємо про минувщину міста на Дніпрі та людей, які його будували. Та як і чому росія намагалася переписати історію українських міст? Гість — Антон Кістол, науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Ситуація в Івано-Франківську.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів, як у місті відзначатимуть День Незалежності України.

Обвуглені зерна гороху та пшениці доби неоліту знайшли поблизу Тустані на Івано-Франківщині.

В Івано-Франківську відкрили 2 виставки врятованих колекцій: експонують етноколекцію майстрині з Приазов’я та вивезені з-під обстрілів старожитності Слобожанщини.

На зв'язку — журналістка регіональної редакції УР в Івано-Франківську Наталія Асатурян.

Банани замість помідорів: як спека і посуха змінюють сільське господарство на півдні Франції.

Відтворено легендарний Прапор Незалежності в одній тисячі копій, щоб він знову об’єднував, а ще — рятував життя. 35 років тому група народних депутатів внесла до зали Верховної Ради прапор. Нестандартного кольору і розміру, він став головним свідком проголошення незалежності України. До проєкту відтворення долучилися Агенція з поуляризації Української культури Ukraine WOW і фонд "Повернись живим", за підтримки Верховної Ради. Про мету проєкту, хто долучився, хто давав історичні консультації, як відтворювали прапор та інші деталі. Гість — Мар'ян Пусак, менеджер з партнерств фонду "Повернись живим".

І знову людей заблокувало в укритті чи в тому, що називається укриттям. Які укриття будувалися в СРСР? На удари якою зброєю вони були розраховані? Чи було їх формально достатньо? Що з ними сталося за 30 років чи навіть більше? Де і як будувалися укриття на випадок ядерної війни або які були заздалегідь на це розраховані? Які матеріали були тоді і зараз для будівництва? Що зараз з укриттями і чи було щось зроблено за більш як чотири роки, щоб будувати реальні укриття і під які удари? Як можна це взагалі розрахувати. Який міжнародний досвід, зокрема в Ізраїлі, як там будують укриття, від чого вони захищають. Чи можна реально побудувати безпечні укриття для всього населення країни, який досвід Фінляндії. Які варіанти є в України, щоб посилити захист цивільних і чи задтна держава цим займатися? Гості: Іван Перегінець, віце-президент, директор науково-технічного центру Академії будівництва України; Андрій Харук, доктор історичних наук, професор кафедри історії Національної академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного.