Передачі з архіву Українського радіо

У польському Гданську відбувається Міжнародна конференція з питань відновлення України. На зв'язку — Світлана Мялик, журналістка Українського радіо.

Екоцид у Чорному морі — ситуація на початок літа? Що стало причиною загибелі десятків морських ссавців? Що наразі відбувається із екосистемою Чорного моря та заповідних зон у лиманах, які є зміни через спеку в Європі і підвищення температури? Та які найбільші проблеми і зміни фіксують природоохоронці на п'ятому році війни? Гість — Іван Русєв, доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу парку "Тузлівські лимани".

"Кухонна" революція в росії: які зміни фіксують у настроях росіян після результативних українських атак на москву, петербург та Крим? Чим наразі незадоволені пересічні росіяни і чи може така турбулентність призвести до серйозних наслідків для влади? Яку стратегію оберуть в кремлі в разі загострення економічної ситуації та посилення тиску від бізнес еліт? Гість — Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту Конфліктології та Аналізу Росії.

Гуманітарна ситуація на Донеччині: обстріли цивільної інфраструктури, евакуація людей. Гість — Сергій Горбатенко, кореспондент Радіо Свобода.

Відбувся захід, присвячений реінтеграції дітей, які пережили депортацію, окупацію, вимушене переміщення або перебування в інституційному закладі. Гостя — Ірина Жданова, журналістка Українського радіо.

Учасники: Дівчина, яка виїхала з тимчасово окупованої території України;

Олександра Дворецька, керівниця з питань політик ініціативи Президента України Bring Kids Back UA;

Роман Грищук, народний депутат України, голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти і адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій;

Алла Перфецька, керівниця напрямку адвокації БО "БФ “Голоси дітей".

В Україні віддалений формат роботи досі залишається дефіцитом: лише 5–6% вакансій передбачають повністю дистанційну зайнятість. Водночас майже половина шукачів хочуть працювати саме так, і ця частка суттєво зросла після початку повномасштабної війни. Чому український ринок праці не встигає за цим запитом? Хто насправді отримує віддалену роботу і чому конкуренція за неї лише посилюється? І чи є гібридний формат реальним компромісом, чи радше вимушеним рішенням бізнесу в умовах війни? Гостя — Євгенія Кузенкова, редакторка аналітичних матеріалів Work.ua.

За кілька років великої війни Україна перетворилася з імпортера зброї на одного з найдинамічніших виробників військових технологій у світі. Українські оборонні підприємства вже залучили майже 10 млрд грн пільгових кредитів, і держава готова надавати до 500 млн грн на розвиток виробництва. Водночас Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс назвав український ОПК найінноваційнішим у світі та закликав інтегрувати його в оборонну систему ЄС. Чи стає українська оборонна промисловість новим драйвером економічного зростання? Яку частку у ВВП України потенційно може зайняти ОПК? Чи здатні державні кредити перетворити військові розробки на масштабне виробництво, а Україну на ключового постачальника оборонних технологій для Європи? І що для цього важливіше: гроші, кадри чи політичні рішення? Гостя — Олена Білан, директорка аналітичного департаменту та головна економістка ІК "Dragon Capital".

Поки українці отримують прихисток у ЄС, іноземні біженці в Україні залишаються сам на сам із проблемами адаптації: обговорюємо відсутність державної системи інтеграції, захист прав та готовність нашого суспільства до нових міграційних викликів. Гостя — керівниця напряму допомоги біженцям, шукачам захисту та особам без громадянства БФ "Право на захист" Софія Кордонець.

Про відомого українського тенісиста, майстра спорту Сергія Стаховського, нині військовослужбовця "Альфи".

НБУ ввів у обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень з гаслом "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!". Введення в обіг таких банкнот номіналом 100 гривень завершує модифікацію усього банкнотного ряду національної валюти, розпочату Нацбанком у серпні 2024 року. Нагадаймо, з якою метою було розпочато модифікацію банкнот? Чому було вирішено розмістити на банкнотах патріотичне гасло? Як часто модифікують гроші в Україні та світі (приміром, долари США та євро) та навіщо це робиться? Наскільки нові модифікації захищені від підробок? Які банкноти гривень найчастіше підробляють останніми роками? Чи складно розпізнати фальшивку? Гість — Валерій Строчков, начальник управління організації виготовлення і захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ.