Результат пошуку: Життя в ефірі
Фото: Пресслужба дуету Скажи щось погане
"Ми хочемо презентувати наш новий альбом під назвою "Примари". Основна ідея цього альбому полягала в тому, щоб він відчувався, як нічні думки перед сном, як прогулянка по нічному місту або як бажання боротися зі своїми внутрішніми демонами. Ще одна ідея альбому – акумуляція свого минулого в своє теперішнє. Це той стан речей, який оточував мене впродовж всього мого життя, який я сублімував просто в музику. Саме тому, мабуть, я не люблю викладати пісні із синглами або великими альбомами, тому що на великі альбоми або нема часу і грошей, або просто нема бажання його робити. А сингли – занадто мало для того, щоб передати всі емоції, які я відчуваю під час запису, до запису і після. А також хочемо проанонсувати вам наш великий сольний концерт, який відбудеться в Києві в клубі Atlas 17 травня. Будь ласка, приходьте, підтримуйте молоду українську сцену. Ми будемо дуже вдячні", — розповів вокаліст гурту "Скажи щось погане" Артур Ситніков в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у лютому Shmiska та гурт "Скажи щось погане" випустили трек "Хто ти?".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Вікторія Родько (oneWITCH) і Віктор Чернєв (Witsyk) / Фото @yv.ph і @fedotova.ww з інстаграм-сторінок onewitch__ і witsyk
Віктор Чернєв: "Мені здається, в цьому і заключався наш експірієнс, що ніхто нічого не нав'язував, нічого не вимагав, просто ми як сіли, так і записали"
Привіт! Ми знаємо, що Вікторія з Києва, Віктор з Одеси, але зустрілися ви на музичному інтенсиві від платформи "на її основі", і що у вас були лише вихідні, щоб написати трек. Як ви так швидко порозумілись? Це було ваше перше знайомство чи ви до цього, можливо, знали один одного?
Вікторія Родько: Ми з Вітею познайомились суто на проєкті, в перший день, як зустрілися, так і познайомилися. Це, мабуть, був один із тих моментів, коли стався класний музичний метч, тому що був такий легкий вайб у обох. Вітя сам по собі дуже легкий, а в мене була на той момент емоція і ціль спробувати для себе щось нове і написати якийсь позитивний трек, тому що всі мої треки в основному про те, щоб щось подумати, про якісь трансформації. Але в цей момент у мене був саме такий вайб. І ось так сталось, що на музичному інтенсиві ми з Вітею познайомились і якось з першої хвилини порозумілися. Не задумувались над стратегіями, структурами, якимись правилами. Просто почали писати щось вайбови й легке.
Вікторе, ти чув історію Вікторії, як ви познайомились. Можеш підтвердити або спростувати.
Віктор Чернєв: Я повністю підтверджую, що ми сіли в перший раз за комп'ютер, поговорили 2-3 хвилини і почали писати трек повністю на такому легкому вайбіку.
Розкажіть, хто з вас писав слова, хто керував?
Вікторія Родько: Взагалі я слова завжди пишу на всіх своїх треках, але в цей раз ми разом радились. Я пам'ятаю, як ми намагались знайти рифму на слово дотик, тому що воно таке "заліпатєльне". [Сміється — ред.] Ми просто питали в ChatGPT, але ніхто не керував. Вітя дає якийсь звук, — кажу: "круто, давайте трошки гармонію поміняємо". Він такий: "окей". Ніхто не продавлював якусь свою ідею, це абсолютно був такий тандем, в якому, по суті, трек ми написали вдвох прямо на проєкті і далі просто трошечки його прикрасили.
Слухаючи вас, прям все так ідеально, без конфліктів, ви все вирішили полюбовно, легко й приємно. І не було ніяких "але"?
Віктор Чернєв: "Але" в тому і заключається, що не було "але". Я теж здивувався і Віка, думаю, теж здивувалась. Ми вперше зустрілись і зразу домовились, що просто напишемо класну пісню. Мені здається, в цьому і заключався наш експірієнс, що ніхто нічого не нав'язував, нічого не вимагав, просто ми як сіли, так і записали. "Але" в тому, що ми ні разу не зробили "але".
Вікторія Родько: Вітя правильно кажете, що, скоріш за все, у кожного був конфлікт інтересів у минулому. Якщо чесно, коли йшла на проєкт, я боялась, що не зійдемось, що почнуться сварки. Тому що в мене були такі досвіди, коли ти на якомусь етапі з саундпродюсером або ще з кимось впираєшся в якусь точку. А тут реально вийшло по-іншому, і ми дуже цим пишаємось і плануємо ще написати декілька тречків.
Вікторія Родько: "Це не веселий, але позитивний вайбовий трек. Ми хотіли вийти за рамки й зробити не таке, як завжди. І це досить складно виявилось для мене особисто, тому що моя голова думає в іншу сторону. Але Вітя підтримав і ми на цьому вайбі хочемо продовжувати, тому що вперше сталося щось не таке, як було до цього, у обох при чому"
Бажаю, щоб ви й надалі зберегли цю легкість у вашій співпраці. Розкажіть ще про атмосферу давніх обрядів у вашій композиції. Такий настрій створює відсилка до української гаївки. Давніми обрядами хто з вас більше цікавиться, чия це була ідея?
Віктор Чернєв: Можна я скажу? Це було дуже смішно. Я запам'ятав гаївку на все життя, тому що на другий день з такими палаючими очима зайшла Віка і сказала, що придумала, де там буде гаївка! [Сміється — ред.]
Вікторія Родько: Насправді після першого дня ми з моєю директоркою їхали і я кажу: "блін, чогось не вистачає". А в мене є два треки, які я писала на Євробачення, і вони з вкрапленням такої української історії, як я люблю, а я хотіла від цього відходити. І моя директорка мені каже: "Глянь якісь такі народні штуки". Я кажу: "Ну не знаю, я, мабуть, не хочу. Це знову одне й те саме, знову тільки я з цим асоціююсь”. Але вона мене переконала, я ввечері сіла, почала просто шукати українські народні гаївки, знайшла цю й подумала, що спробую записати. Й воно так класно лягло. І так, я тоді прийшла на другий день з палаючими очима й воно співпало, прям як треба.
Звучить так, ніби ця робота буде продовжуватись і надалі. Я правий чи ні?
Вікторія Родько: Так, 100%! Ми вже це проговорили, в мене є демочка і Вітя вже її чекає. Вітя, скину, обіцяю! Тому що я ж кажу реально, що ні я, ні Вітя не писали до цього чогось веселого. Це не веселий, але позитивний вайбовий трек. Ми хотіли вийти за рамки й зробити не таке, як завжди. І це досить складно виявилось для мене особисто, тому що моя голова думає в іншу сторону. Але якось Вітя так підтримав, тому ми якраз на цьому вайбі й хочемо продовжувати, тому що вперше сталося щось не таке, як було до цього, у обох при чому.
Ну що ж, тоді будемо чекати. Ти ж пообіцяла Віті демочку у нас в ефірі.
Вікторія Родько: В прямому ефірі, так.
Віктор Чернєв: Я вже за комп'ютером сиджу, якщо що.
Чекає, бачиш? Саме для цього і потрібне радіо Промінь, щоб ви дотримувались своїх обіцянок, друзі. Дякуємо, що сьогодні були з нами.
Слухати пісню "Дотик" від oneWITCH і Witsyk, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
Фото: Пресслужба Після Дощу
"Пісня "Втома і сміх" присвячена моєму переїзду до Києва. Я тут живу вже дев'ять місяців майже. Я давно почав відчувати по собі, що я загубив відчуття свого дому. Не дивлячись на те, що мені комфортно в Києві і мені подобається це місто, я повністю до кінця себе не відчуваю вдома. Тому що, напевно, просто минуло ще недостатньо для цього багато часу. Але при цьому, коли я повертаюся у рідний Харків, то я вже не до кінця відчуваю це місто своїм домом також. Бо є відчуття, що воно мені стало якимось менш рідним і менш моїм. Тому ця пісня буде зрозуміла великій кількості людей, які мусили переїхати через війну чи за мрією, як я. Ця пісня про те, що людина хоче відчувати себе вдома, відчувати цю емоцію, коли ти знаєш, що ти знаходишся в правильному місці, яке ти відчуваєш своїм домом. Ця пісня про пошук цього відчуття. Про те, що часом це відчуття знаходити дуже складно. І коли ми переїжджаємо в якесь інше місто, то щоб відчути це місто своїм домом, нам потрібно достатньо багато часу і терпіння. Враховуючи ситуацію в нашій країні, враховуючи те, скільки людей мусили бути переселенцями, шукати свій новий дім в інших містах, то я думаю, що ця пісня буде зрозуміла багатьом людям. Тому бажаю всім приємного прослуховування. В мене за місяць виходить альбом. Я сподіваюся, що цей альбом почує багато людей. Він буде класним – це однозначно, він буде емоційним, бо закінчує певний етап мого життя", — розповів Після Дощу Ян Савченко в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у березні Після Дощу представив сингл "Туман".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 11-18 квітня: Liza Bibikova & BAH.ROMA, YAKTAK, Громадянин Топінамбур, OTOY
Фото: Пресслужба проєкту "Хто така Ана?"
"Сьогодні я хочу презентувати свою нову пісню "Ідеальна". Всі попередні пісні відображають мій внутрішній світ. Але жодна з них не відображає те, що відбувається в мене всередині так сильно, як ця пісня. На перший погляд здається, що я звертаюся до якогось свого партнера. Проте, насправді, це образ для моїх багаторічних діалогів із самою собою. Точніше для мого внутрішнього голосу, який роками мені диктував, якою я мала би бути. Це пісня про те, як мені набридло хотіти всім подобатися. І одночасно трек про те, як це легко і приємно думати, уявляти і з часом йти до того, щоб більше ніколи не чути ці внутрішні безкінечні докори зсередини. Атмосфера треку вийшла дуже ніжна, на мою думку, кінематографічна, але пісня провокує на емоції. Я прослухала її, мабуть, разів 100 на всіх етапах написання і плакала щоразу. І мої подруги, котрим я давала послухати цю пісню, плакали. Короче всі плакали. Я зрозуміла, що пісня актуальна, має багато кому відгукнутись. Не знаю навіть, чи радіти цьому, чи сумувати, що інші люди теж знають, як це – почувати себе таким чином. Робота над треком виявилася найскладнішою з усіх, що в мене колись були. Я сподіваюся, що пісня стане першим треком у майбутньому ЕР-альбомі, але це поки під питанням. Надалі хочеться писати щось більш особисте та інтимне, але життя покаже, не знаю. Я у цій пісні звертаюсь до всіх, хто колись жертвував собою заради інших, хто відчував біль через неприйняття себе і хто мріє звільнитися від тиску, бути хорошим та зручним для всіх: ідеальних не існує! Просто важко в це іноді повірити, а вас, виявляється, вже достатньо. І на цьому я хочу запросити всіх вас послухати цю чудову пісню", — розповіла "Хто така Ана?" Анастасія Кононенко в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у лютому "Хто така Ана?" представила сингл "Маніпулюй".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 11-18 квітня: Liza Bibikova & BAH.ROMA, YAKTAK, Громадянин Топінамбур, OTOY
Анна Заклецька і Денис Денисенко. Автор фото: Валерія Мезенцева для Суспільного
Місія Радіо Промінь
Ви працюєте в тандемі. Що потрібно, аби тандем був органічним? Чи потрібно для цього, щоб збігалися цінності та уподобання?
Анна Заклецька: Має бути хімія. Мені важко сказати, чи існує конкретна формула успішного тандему. Інколи це справді складно пояснити словами. Хімія є, і все.
Денис Денисенко: Коли у нас запитують, як склалася наша пара, ми завжди згадуємо одну історію. Вона відбулася в дуже символічний день – 24 серпня 2003 року, коли ми вийшли в ефір після канікул Радіо Промінь. Ми вперше разом працювали в ефірі і дуже хвилювалися. Я не пам'ятаю, яку ми тему обговорювали, але в процесі діалогу у нас відбулася оця хімічна реакція. Ми почали використовувати спільну мову жестів. І хоча слухачі цього не бачили, одразу з першого разу ми відчули, що повністю розуміємо один одного.
Як ви розумієте місію Радіо Промінь?
Анна Заклецька: Наша місія – це насамперед культура в музичній ретроспективі. Музика – це частина культури. Музика – це зброя. Музика – це ідеологія. Особливо зараз ми добре розуміємо, що культура не буває поза політикою. Вона є відображенням політики. В своїх ефірах ми не говоримо безпосередньо про політику, але наш посил між рядками, що культура і музика – це речі, які стоять на сторожі національних інтересів і національної безпеки.
Денис Денисенко: У нас є окремий проєкт "Промінь рекомендує", в якому ми спілкуємося з молодими артистами, котрі тільки-но починають свій творчий шлях. І ми просто в захваті від того, наскільки у них зрілі думки не лише, як артистів, які реалізовують себе на великій сцені, а й як громадян. Це дуже зворушливо, і зазвичай не хочеться з ними припиняти розмову. Їх хочеться слухати, з ними хочеться спілкуватися, їх хочеться розуміти.
"Справді, нових українських пісень дуже багато"
Я був дуже здивований, дізнавшись, що щотижня Радіо Промінь запускає в ефір 30-35 нових пісень. І я мимоволі пригадую 1990-2000 роки, коли на комерційних радіостанціях українські пісні посідали 2-5 відсотків. Решта – це були російські пісні. І нам розповідали про те, що, мовляв, немає в Україні стільки українських пісень. Але ж Радіо Промінь спростовує цю тезу вже впродовж багатьох-багатьох років.
Анна Заклецька: Так. Це те, чим ми дуже пишаємося. Я теж пам'ятаю себе, як борця за квоти у Верховній Раді, коли всі навколо розповідали, що немає українських пісень. Ну, можливо, в поп-музиці трохи є, але в джазі, в лаунж – точно ні. І ми доводили, що вони є. І Радіо Промінь доводить цю істину багато років. Справді, нових пісень дуже багато. Крім проєкту "Промінь рекомендує" у нас є краща Двадцятка пісень за кожен місяць на платформах Spotify, YouTube і YouTube Music. Всім раджу підписатися на YouTube-канал Радіо Промінь, там є багато цікавих розмов з гостями нашої студії. Серед них і класики, такі як "ВВ", "Танок на майдані Конго" тощо. Це люди, які почали співати українською задовго до того, як це стало мейнстрімом. Коли всіх спокушали російським ринком, вони не перейшли на російську мову, вони залишилися вірними своїм ідеалам. І якщо, приміром, Святослав Вакарчук – родом зі Львова, відповідно, йому було легше сповідувати ці цінності, то ТНМК – це хлопці з Харкова, а Олег Скрипка взагалі народився не в Україні. І це їхній цивілізаційний вибір – бути освіченим, бути культурним, бути відомим, бути активним, бути небайдужим.
"Воплі Відоплясова" вплинули на музичні смаки багатьох із нас.
Анна Заклецька: Й досі впливають. Я працюю бек-вокалісткою у Олег Скрипки. Мені надзвичайно приємно працювати з цією легендарною людиною, який організовує фестиваль "Країна мрій". В своїх виступах, де б ми не були по світу останніми роками, а це і США, і Франція, і Велика Британія, Олег Скрипка часто повторює тезу про те, що якби ми витрачали вартість хоча б одного танку на культуру України з початку Незалежності України, то ймовірно, не треба було б зараз ні від кого захищати свою мову і культуру. Важливо цінувати своє, поки воно є. А не коли воно вже на межі винищення, і ми переживаємо черговий геноцид.
Денис Денисенко: Навіть за два роки роботи на Радіо Промінь я сам переконався, наскільки потужно розвивається ринок української музики. У нас дуже багато цікавих артистів і якісної музики! Вони горять своєю ідеєю, вони її несуть. Хоча через обмеження виїзду і обмеження для реалізації на міжнародній арені ця можливість дещо "провисає". Але в соціальних мережах, на платформах Spotify і YouTube вони дуже потужно несуть українську ідею. Я надзвичайно вражений, що спочатку завдяки квотам, а потім вже і завдяки ідеї українська музика почала такий потужний поступ.
"Ми завжди дуже раді новим слухачам"
Запровадження музичних квот на радіо справді справило просто фантастичне значення для розвитку української музики, адже сотні українських гуртів і виконавців отримали шлях, дорогу на радіостанції. Розкажіть про програму "РанокПРО", яку ви ведете.
Анна Заклецька: Ми завжди дуже раді новим слухачам. Хоча ми тобою, Сергію, працюємо в один час, тому слухачам доведеться обирати, кого слухати – нас чи тебе. Хоча, напевно, все залежить від настрою. От мій тато, наприклад, любить слухати тебе, Коляду. Він слухає Українське Радіо, тому що любить рефлексувати без музики. Йому достатньо просто розмовного жанру. Тому ми не конкуруємо. Ми всі працюємо, б'ючи в одну точку національних інтересів. Крім музичного контенту, у нас є програма "Віра в кіно" з прекрасним оглядом новинок кіноринку. Також у нас є наш улюблений проєкт "Від А до UA", де ми досліджуємо українську мову, вивчаємо фразеологізми, перекладаємо слова іноземного походження на питомі українські терміни.
Денис Денисенко: Цей проєкт існує багато років, і щоразу ми знаходимо щось, чому дивуємося особисто. У нас безліч мовних скарбів! Так само, як ми згадали розвиток популярної музики, так само не менш цікавий розвиток і мовного, лінгвістичного сегменту. З'явилася величезна кількість людей, які присвячують цій темі свій час, ведуть блоги. А ми їх знаходимо, цитуємо і робимо відкриття і для себе, і для слухачів.
Анна Заклецька: Хочу згадати ще один з улюблених проєктів – "Свої". Нам важливо, щоб українці створювали своїх національних героїв і знали тих людей, які важливі для нас. У нас багато авторів, людей, видатних постатей, про яких важливо говорити. І для нас теж було багато відкриттів, коли ми вперше чули про людину, а, виявляється, вона робила просто фантастичні речі. І ми бачимо, що в нашій історії було багато трагічних сторінок, але ми вистояли. Завдяки цьому стоїмо і зараз.
Денис Денисенко: Згаданий нами проєкт "Промінь рекомендує" дуже схожий за контекстом із пошуком талантів серед артистів. Це один з моїх улюблених проєктів. Я просто купаюся в розмовах з цими виконавцями.
"Ми за те, що має бути наша мова, наша культура, наша музика"
Відкриваючи шлях молодим виконавцям, ви фактично формуєте українську культуру.
Анна Заклецька: Я не люблю тезу про те, що ми когось виховуємо чи допомагаємо формувати смак. Але я дуже люблю наводити, як приклад, дослідження генетиків, котрі довели, що наші молекули ДНК мають омонімічну характеристику. Нагадаю, що омоніми – це слова, які однаково звучать, але, залежно від контексту, мають різне значення. Так от залежно від того, в яке середовище нас помістити, такі риси ДНК і активізуються. Тому ми за те, що має бути наша мова, наша культура, наша музика. Мають бути ті люди, які дійсно можуть спонукати до рефлексій, до роздумів наших слухачів і, зрештою, формувати у них активну громадянську позицію. Свідому громадянську позицію. Тому що це – якість нашого життя, це те, в чому ми живемо і народжуємо наших дітей.
Фронтмен гурту "Кімната Гретхен" Антон Кістрін / Фото @egorenkov.photography з інстаграм-сторінки antonkistrin
"Ми з тих артистів, життя котрих кардинально змінилося. Я про себе можу казати. Дуже багато часу йде на інші види діяльності, волонтерську діяльність в тому числі, котра з 2022 року дуже плідно увійшла в наше повсякденне життя"
Привіт. Ми з тобою в нашому ефірі спілкувалися досить давно. І мені здається, за цей з вашим гуртом відбулись трансформації. Ви були бендом, потім, здається, відбулись якісь внутрішні зміни по складу, коли, ніби, ти залишався сам. Можливо, я помиляюсь. Можеш розповісти, в якому стані і складі ви зараз?
Направду "Кімната Гретхен" як була бендом, як ти сказав, так і залишається, тому що зараз є живий склад. Я, а також гітарист і композитор гурту Сашко Алексєєв, ми достатньо давно є незмінними учасниками. Але стосовно трансформації, просто останні пару років такий цікавий період, що критично мало живих виступів у колективу. Можу похизуватися тим унікальним фактом, що у 2024 році в "Кімнати Гретхен" був один, увага, один (!) живий виступ протягом року на великому благодійному фестивалі в Дніпрі. Але в такому складі ми продовжуємо існувати. Написано багато нового матеріалу протягом минулого року, і ми все ж таки сподіваємося, що якесь фізичне матеріальне втілення впродовж 25-го цей матеріал знайде, ми продовжуємо працювати на студії. І, власне, пісня "Крим" — одна з цього доробку, який був написаний за літо-осінь 2024 року.
А чому у вас не було живих виступів?
Ми з тих артистів, життя котрих кардинально змінилось. Я про себе можу казати, про своїх колег, можливо, не зовсім моя справа, бо зустрічаємось ми тільки на студіях і коли займаємось музикою переважно. Дуже багато часу йде на інші види діяльності, волонтерську діяльність в тому числі, котра з 2022 року дуже плідно увійшла в наше повсякденне життя. Тому ось так. Я заспокоюю себе тим, що ми працюємо не на кількість, а на якість.
"Відео, використане в лірик-відео на нашому YouTube-каналі, — це особистий архів мого старшого брата. Ми ще його максимально додатково зіпсували, щоб було абсолютне відчуття під час перегляду, що це архів, знятий на VHS трясучимися руками, але через це кадри ще більш цінні"
Крім треку "Крим" ви презентували також лірик-відео з особистого архіву. Розкажи, коли востаннє ти був у Криму? Й ті місця, які представлені в кліпі, чим вони дорогі для тебе?
Здається, це була весна 2013 року, саме та, про яку йдеться в рядках пісні "Розніжений у несезон весняний Кара-Даг". Чомусь цей топонім мені запам'ятався. А відео, використане в лірик-відео на нашому YouTube-каналі, — це особистий архів мого старшого брата, оскільки він дуже активно займався в різні періоди життя і пішохідним туризмом, і сплавами, і потім уже в дорослому віці придбав мотоцикл. В нього ще багато архівів з "покатушок" мотоциклетних по Криму. Думаю, він знає набагато більше про це. І ми шукали саме таке архівне відео. Ми ще його максимально додатково зіпсували, щоб було абсолютне відчуття під час перегляду, що це архів, знятий на VHS трясучимися руками, але через це кадри ще більш цінні.
Що ти скажеш, важче робити гарну музику чи "погані" відео?
Стосовно "поганих" відео, я тільки вчусь. [Сміється — ред.] Тому що останні пару років весь контент, той, що виходить на YouTube-каналі "Кімнати Гретхен", переважно роблю я особисто, вивчаю моушн-дизайн, монтаж і так далі. Тому інколи буває, можливо, боляче комусь дивитись, але це досвід, яким я хочу ділитись, щоб не тільки мені було боляче.
Відео зайшло слухачами, під ним дуже багато щемких коментарів, люди діляться своїми спогадами про Крим. Фідбек, який до вас прилітає, ви на таке й очікували?
Насправді пісня "Крим" з'явилась на стрімінгах два тижні тому. Розуміючи, що вона не дуже радіодружня, радіофрендлі, ваші музичні редактори люблять ці терміни, бо там присутні дуже відчутні електрогітари, альтернативне звучання, більш притаманне нашій ранній творчості, коли ми тільки починали щось випускати. Тому ми не розраховували на такий фідбек від медіа. По-перше, дуже багато медіа підтримали, згадали, проанонсували у себе на ресурсах. А стосовно коментарів на YouTube під відео, — це поки що, я можу сказати, тягне на рекорд стосовно співвідношення переглядів і коментарів, і не просто коментарів, типу, подобається, забираю в плейліст, а таких розширених на кілька речень і навіть на кілька абзаців, там під сотню вже коментарів, хоча переглядів не так багато. І люди дійсно пишуть, діляться чимось таким сакральним, що їх справді торкнуло і захотілось поділитися після прослуховування пісні. Сподіваюсь, що до всіх слухачів, котрі залишили фідбек, ми таки достукались і викликали якісь у кожного свої, але ті емоції, про котрі не можна мовчати, а, скоріше, треба кричати.
Сто відсотків! Дякуємо вам за творчість!
Слухати пісню "Крим" гурту "Кімната Гретхен", як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify, YouTube і YouTube Music. Для цього достатньо перейти за посиланням.
"Ми почали мовлення у квітні 1965 року, і плануємо звучати Україною завжди. Зараз Радіо Промінь лунає з приймачів завдяки нашим Силам оборони.
Тому 22 квітня ми віддамо ефір тим, хто робить його можливим: військовим, волонтерам, активістам — найважливішим слухачам Променя.
Тож слухайте спецпроєкт "Промінь на зв’язку", приєднуйтесь до найкрутіших гостей сьогодення. Передусім це будуть люди, яких наші слухачі добре знають, чують, дивляться і якими пишаються. Ми хочемо акцентувати цього дня саме на них", — розказав виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
Радіо Промінь — найперше українське музичне радіо, яке має експертність в українській музиці. Саме завдяки Радіо Промінь відбувалося становлення сучасної української музики.
22 квітня запрошуємо долучитися до свята з нагоди дня заснування радіостанції. В цей день слухачі зможуть почути, а пізніше й побачити на ютуб-каналі Радіо Промінь особливих гостей: скелетоніста, учасника двох зимових Олімпійських ігор Владислава Гераскевича; музиканта, військового Мирослава Кувалдіна; філософа, публіциста Вахтанга Кебуладзе; громадську діячку та володарку двох відзнак Президента України "Національна Легенда України" та "Золоте Серце" за вагомий внесок у волонтерський рух — Тату Кеплер; народну артистку України, ведучу "Вікенду Нової Музики" Марію Бурмаку; музиканта, саундпродюсера Сашу Чемерова; музиканта, письменника, лідера гурту "Фіолет", активіста та військовослужбовця Сергія Колоса та музиканта, лідера рок-гурту BAH.ROMA Романа Бахарєва; журналіста, завідувача редакції спортивних програм на Радіо Промінь, військового Олександра Монзолевського; волонтерку, радіоведучу Соню Сотник.
Починаючи з 8 ранку і до обіду в "Ранок Про" ведучі Дмитро Захарченко та Леся Антипенко розмовлятимуть з тими, хто вже з самого ранку на ногах — військовими, волонтерами, митцями й спортсменами, які долучились до оборони країни. Спортивний оглядач і керівник спортивної редакції на Радіо Промінь Костянтин Дульцев також долучиться до ранішнього ефіру. А вже після обіду естафету ефіру підхопить друга пара ведучих — Анна Заклецька й Денис Денисенко.
Креативна продюсерка Радіо Промінь Вікторія Польченко розповідає: "На старті Суспільного Мовлення були важливі не стільки рейтинги, скільки довіра авдиторії. Повномасштабне вторгнення показало, що мовнику довіряють. Мають довіру і до Радіо Промінь, бо ми не маніпулюємо емоціями слухачів, бо кожна пісня, яка з’являється в етері — безпосередньо від музиканта, а не піратське завантаження, бо коментарі музикантів — це інформація з перших вуст, а не зачитування стрічки соцмереж. В час, коли медіаграмотність актуальна як ніколи, довіра до нас є основою для рейтингів і слухабельності".
Всіх слухачів Радіо Промінь у цей особливий день чекає подарунок — запрошені гості-музиканти зіграють наживо та заспівають у прямому ефірі спеціально до дня народження радіо. А також привітають улюблене радіо зі святом такі артисти як: Саша Чемеров, MOLODI, MONATIK, MELOVIN, Катерина Павленко (MONOKATE, Go_A), Ната Жижченко (ONUKA), Євген Галич (O.Torvald), Даніела Заюшкіна (Vivienne Mort), Сергій Жадан (Жадан і Собаки), Гурт Ziferblat, ТНМК, Олександра Ганапольська (Tember Blanche), Саша Кольцова (Крихітка), Сергій "Колос" Мартинюк (гурт Фіолет), Ірина Білик, Lida Lee, MamaRika, FIINKA, ROXOLANA та інші — тож очікуйте відеопривітання у соцмережах Радіо Промінь.
"Вдячність, шана та підтримка Силам оборони України — ось наша головна задача зараз. Тож у день Радіо Промінь ми без пафосу, з гумором, серйозними темами і живими розмовами запрошуємо вас приєднатися.
Радіо Промінь розважає та інформує, пояснює важливі речі простою мовою. Розповідає про найважливіші події в музиці та спорті", — запрошує виконавчий продюсер Радіо Промінь Максим Яковенко.
Сучасна українська музика є пріоритетом для Радіо Промінь, він має найповнішу базу актуальної української музики від 2000-х і до сьогодні. Музично-розважальна радіостанція підтримувала українську музику ще до того, як це стало модним, і таким чином зробила багатьох артистів зірками.
На тиждень виходить понад 50 нових треків, що поповнюють плейлист "Промінь рекомендує" на Youtube, YouTube Music та Spotify.
Радіо Промінь щотижня першими знайомить своїх слухачів із сучасними українськими виконавцями й новими треками актуальної української музики у жанрах: Indie, Pop, Folk, Neo FolkFunk, Hip-Hop, R&B, Rock, Reggae та інші.
Цього дня у програмі "Промінь рекомендує" буде особливий плейлист: пісні артистів і музикантів, які стали на захист України. Також не забувайте заглядати у постійно оновлюваний плейлист "Промінь рекомендує" на Spotify, Youtube, YouTube Music.
Подарунком до дня народження Радіо Промінь від знаного джазмена й радіоведучого Олексія Когана будуть дві години добірного українського джазу. У першій частині програми "Годині меломана з Олексієм Коганом" ведучий презентує альбом "Jazz in Ukraine vol. 1", створений спеціально для представлення на українському стенді фестивалю "Jazzahead 2025" у Бремені. Майже вся музика в альбомі була написана в Україні після початку великої війни.
У другій частині програми звучатиме музика, написана й виконана трубачем, піаністом і композитором Григорієм Немировським.
Нагадаємо, програма "Година меломана з Олексієм Коганом" набрала популярності ще у 1990-х роках, знайомить слухачів з основами джазової культури. Вона існувала сім років, а 2018 року знову повернулася в ефір Радіо Промінь разом з її незмінним зірковим ведучим.
"Новини" традиційно залишатимуться новинами навіть у святковий день, але слухачі також дізнаються більше фактів про роль Радіо Промінь в історії сучасної України у короткій формі. А також в ефірі розкажуть про українських журналістів, які долучились до оборони нашої країни, і обов’язково згадають тих, хто поклав за неї життя.
Більше цікавих фактів про Радіо Промінь шукайте в день народження у соцмережах Суспільного та на сторінках фейсбуку й інстаграму Радіо Промінь. Не забувайте підписуватись на офіційний ютуб-канал Радіо Промінь, якщо хочете не тільки слухати улюблених артистів, а й дивитися з ними інтерв’ю. А для тих, хто любить читати — на сайті Радіо Промінь публікують новини про музику, інтерв’ю зі співаками й музикантами у текстовому вигляді й аудіоверсії, якщо пропустили прямі ефіри. Нові плейлисти слухайте на: YouTube, YouTube music, Spotify, аудіоверсії деяких шоу публікують на SoundCloud.
Нагадаємо, де можна буде слухати спецефір: онлайн, на FM-частотах вашого регіону, або в мобільному застосунку suspilne.radio й на сайті ukr.radio. З усіма частотами в регіонах та лінками на соцмережі Суспільного Мовлення можна ознайомитися тут.
Радіо Промінь — найперша музична радіостанція України. За форматом — музично-інформаційний канал. Має загальнонаціональне покриття, мовить 24 години на добу. З усіма частотами в регіонах та лінками на соцмережі Суспільного можна ознайомитися за посиланням. Радіоканали Суспільного також можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio та на сайті ukr.radio.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс "Бробакс", навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Матеріал підготувала Ірина Моторна
Фото: Пресслужба Liza Bibikova & BAH.ROMA
"Пісня "Київ – Нью-Йорк" містить мою особисту історію. В мене є подруга Стефа. Вона живе в Нью-Йорку вже понад півроку і я неймовірно сумувала і все ще сумую за нею. Тому це почуття і вилилося у рядки пісні. Думаю, головний її меседж в тому, що, не дивлячись на те, що життя часто нас розлучає із людьми, робить дуже боляче, ми все одно продовжуємо любити. І жити далі, не дивлячись на те, що іноді в момент втрати життя зупиняється. Коли я писала цю пісню, я ще не знала, що хочу віддати її на фіт. Вона просто лежала і чекала свого часу. І одного разу, на старт сесії з моїм лейблом Pomitni, мені різко прийшла в голову ідея, що "Київ – Нью-Йорк" має бути фітом. Причому я одразу знала, що це має бути фіт із Ромою. В той же день я написала BAH.ROMA, хоча це було для мене дуже-дуже страшно, бо ми не були знайомі і я абсолютно не знала, яка може бути реакція. І наступного дня ми почали працювати над піснею. Текст написався у мене дуже швидко – буквально за 20 хвилин. Головним викликом у створенні пісні для мене було саме аранжування. Бо коли я відсилала демку Ромі, вона ще була напівсирою і в її музичній частині чогось дуже не вистачало. Я розуміла, що ми маємо дати їй ту емоцію, яку люди відчувають на відстані від коханої людини – той глибокий сум. І аранжування ми робили усією великою командою, кожен приніс у неї щось своє. І, напевно, це найдовша моя робота над музичною складовою треку. Ми працювали над нею з перервами майже три місяці. Коли я писала "Київ – Нью-Йорк", думаю, що я хотіла потрапити прямо в серце. Бо я знаю, наскільки багато людей зараз далеко від своїх близьких та рідних. Я знаю, наскільки слово "відстань" стало для всіх нас просто нестерпним. Ось так і народилася фраза "відстань відстань від мене". Думаю, з Ромою ця пісня безперечно стала дорослою та більш свідомою. І я дуже йому вдячна, що він допоміг мені зібрати все до купи і саме через нього ви чуєте цю пісню зараз такою, якою вона є", — розповіла Liza Bibikova в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
"Мені написала Ліза в Інстаграмі. Я відповів, що із задоволенням послухаю пісню. Вона надіслала мені пісню, я послухав, вона мені дійсно дуже сподобалася і я погодився на цей дует. Але натомість ще запропонував Лізі залучити музикантів. Це квартет Жені Дубовика майже повним складом, але ще додатково з нами зіграв Арсен Горбач – гітарист. І спродюсував це Микита Губанов. На мою думку, одні з найкращих музикантів з фундації FUSION JAMS. Тож одне задоволення було з ними співпрацювати в такій колаборації. Якщо говорити в цілому про пісню, то, напевно, мені сподобався той настрій і той сенс, який закладала Ліза, коли писала її. І я лише вклав туди свою частку, записавши голос і покликавши інших музикантів, які поділилися своєю грою, своєю майстерністю і ми отримали ось такий результат, який сьогодні презентуємо вам. Це, скоріш за все, про співпадіння, про той меч, якого ми очікуємо від інших музикантів, коли говоримо про якісь дуети. Тож тут у нас просто все співпало. В свою чергу, я б хотів запросити всіх слухачів Радіо Промінь на сольний концерт BAH.ROMA, який відбудеться 9 травня в клубі Origin Stage в Києві. Ми разом із Лізою там виконаємо наживо пісню "Київ – Нью-Йорк" розширеним складом, зі струнними. Це буде дійсно культурна подія, яку, я вважаю, не можна пропустити, тому запрошую вас всіх", — розповів BAH.ROMA Роман Бахарєв в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у грудні BAH.ROMA перевидав українською свій хіт "На глибині".
У листопаді Liza Bibikova видала альбом "Можливо, стала доросліша".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 11-18 квітня: Liza Bibikova & BAH.ROMA, YAKTAK, Громадянин Топінамбур, OTOY
Фото: Пресслужба Шершня
"Пісня "Не зараз" для мене, як внутрішній діалог у часи турбулентності. Вона розповідає про моменти, коли довкола відчувається тиск, але ти свідомо відкладаєш зайві емоції і запитання, щоб рухатись далі. Бо є речі, які можна обговорити потім, а зараз треба просто бути, жити і долати. Ідея пісні народилась саме з такого стану, коли навколо багато неспокою, але ти розумієш, що сам повинен визначити, що є першочерговим. Мене надихнула ця думка і захотілося передати її через звук, текст і візуал. Музику написав Олександр Севрюков, а за зведення пісні відповідав Павло Yaski. Ми обрали синтвейв. І це був певний музичний експеримент для мене. Але мені здається, що він дуже добре передав настрій відстороненості і певної втечі від реальності. До речі, ми зняли кліп вже по традиції разом із Віталієм Слодиницьким в ретро стилі 80-х. І в ньому закладено ідею втечі у віртуальний світ, як спосіб захисту, але водночас і пастку. Основний меседж пісні – не відкладати життя на потім, але й не витрачати сили на зайве. Перед обличчям загроз діємо, а про все інше – не зараз. І наостанок хочу сказати, що я продовжую плідно працювати над новою музикою, тому вже в найближчому часі ви можете очікувати від мене нових анонсів", — розповів Шершень в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у лютому Шершень випустив сингл "Вниз".
Також читайте інтервʼю Шершень: "Якщо ти дійсно чогось хочеш, треба поставити на карту все".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 11-18 квітня: Liza Bibikova & BAH.ROMA, YAKTAK, Громадянин Топінамбур, OTOY
Фото: Пресслужба Sexnesc
"Хочу вам розказати про трек "Ангелок", який вийшов, як сингл із майбутнього альбому під назвою "Сила тертя". Ця пісня відображає боротьбу та надію в часи війни. Вона про безсонні ночі, коли звуки дронів не дають спокою, але всередині є непохитне бажання не здаватися. Це про те, як в темряві серед хаосу і болю ти все одно хочеш боротися, захищати того, хто був поруч із тобою увесь цей час. Вона про любов і рішучість зберегти близьку людину, знаходити світло навіть у найбільшій темряві. Кожен крок – це боротьба. Але навіть у найважчі моменти ми не відступаємо. У темряві війни завжди є місце для світла. І цей трек підкреслює те, як важливо не здаватися, навіть коли здається, що весь світ навколо руйнується. Пісня про відчайдушну боротьбу за життя, за любов і за людей, яких ми не готові відпустити. Енергією треку я хотів передати ностальгічну ейфорію, яка пронизує тебе, як постріл пронизує спальний район. Незабаром на цю пісню вийде відеоробота, і ви зможете сповна насолодитися атмосферою, яка була закладена треком. 25 квітня вийде новий альбом під назвою "Сила тертя", на якому буде дуже багато крутого матеріалу, треки, під які хочеться відриватися, плакати і танцювати", — розповів Sexnesc в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у лютому Sexnesc видав трек "Жахи".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 4-11 квітня: Kadnay, Tember Blanche, Monatik, Ingret, Spokusy, oneWITCH, Annei
Фото: Пресслужба гурту Spokusy
"Представляємо нову пісню, що має назву "Атракціон". Взагалі пісня про будні людей. Хтось колупає батон, хтось купує батон. Ну, самі знаєте, хтось ходить околицями, спускається в метро. Кожен перебуває у своїй каруселі. А от що таке ця карусель? Підставте потрібне. Пісня народилася у день, коли навіть сонце жодного разу не показало себе з-за хмар – смуток, страх, безнадійність. Це саме ті почуття, які огортали мене того дня. Наш драмер Паша прислав мені демку і я написав музичний мотив і текст до цієї пісні. Наступного дня ми її знатно відрепали – "ух", і вже через тиждень пішли на запис. Емоції, які ми хотіли передати слухачеві – невизначеність, прагнення губитися у своїх світах, розуміння необхідності любові, циркуляція життя… Можливо, хтось знайде для себе свій атракціон, сенс. І тоді ця пісня вже буде набувати інший колір розуміння", — розповів фронтмен гурту Spokusy Алекс Дарієн в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у червні минулого року гурт Spokusy випустив сингл "Меланхолія".
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 4-11 квітня: Kadnay, Tember Blanche, Monatik, Ingret, Spokusy, oneWITCH, Annei
Фото: Пресслужба Tember Blanche
"Нова пісня "Та сама" — це історія про нав'язливу ідею, яка насправді може зробити людину щасливою. І це може стосуватися як серйозних речей, наприклад, піти з неулюбленої роботи, наважитися на переїзд, так і якогось банального бажання замовити фастфуд пізно ввечері. Бо це рішення, які даються нам непросто, але саме вони можуть змінити наше життя або хоча б день, момент на краще. Хоч я тепер і сольна артистка, чоловік не покинув наш проєкт Tember Blanche і все одно, звісно ж, працює над аранжуваннями пісень. Цього разу до нього ще долучився гітарист і саундпродюсер гурту Renie Cares Саша Мусевич, з яким ми працювали раніше. Він, власне, робив пісню "Я вдома", з якою ми подавалися на Нацвідбір. І головною родзинкою в аранжуванні цієї пісні є хор, бо він складається із 700 людей. Коли ми були на концерті у Львові, ми допрем'єрно зіграли всім присутнім пісню, попросили не викладати відео до дня релізу. І, що цікаво, ніхто дійсно цього не зробив. Крім того, що ми зіграли цю пісню, ми записали хор із всіх слухачів на львівському концерті. Львівським у нас вийшов не тільки хор, а й кліп, адже його ми знімали саме в цьому чудовому місті. І ми навіть жартуємо, що от у нас є кліп про Київ. І багато львів'ян поскаржилися, що у нас немає кліпу про Львів. Так от тепер він є. Режисером став Андрій Саган. Андрій знімав також кліп для NAZVA і Марини Круть "На дно", а ще він засновник креативної агенції PENPEN. Крім нового релізу у мене, як завжди, є для вас приємні новини і анонси: 1 червня ми в Києві на локації "Курені" зіграємо акустичну програму. А у липні ми будемо грати на фестивалі Atlas. Будемо грати full бендом, тому тут все дуже відрізняється. Варто почути і те, і інше. А також, якщо ви підпишетесь на мою сторінку, то вже скоро можете побачити анонс, який не обмежується ні Києвом, ні Львовом", — розповіла Tember Blanche Саша Ганапольська в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у лютому Tember Blanche презентувала сингл "Стрес (i guess)".
Також читайте інтервʼю Саша Ганапольська (Tember Blanche): Ми живемо за таких умов, коли будь-що може вибити з колії.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 4-11 квітня: Kadnay, Tember Blanche, Monatik, Ingret, Spokusy, oneWITCH, Annei
.jpg)
Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Це дуже-дуже-дуже мало"
Ми весь час говоримо як, чим, якими ресурсами, за рахунок чого допомогти безпеково-оборонному сектору, Збройним Силам України. Одним із серйозних резервів є грантова підтримка. Можете прояснити ситуацію, чи передбачена грантова підтримка виробників комплектуючих для військової техніки? Це багато приватних фірм, компаній, які так само включені в цикл виробництва зброї. Уже 40% зброї виробляється в Україні. Це дуже потужний резерв для збільшення виробництва військової техніки, військової розробки. Чи достатньо фінансується цей грантовий напрямок?
Дуже важливо, що днями було ухвалено рішення Кабміну, яким була запущена програма грантів для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Це рішення є недостатнім, воно є половинчастим. Відповідно до програми передбачаються гранти до 8 млн грн за умови співфінансування 50/50. Тобто 50% за рахунок державного бюджету, 50% – за рахунок власних коштів замовника. І загалом на цю програму виділено лише 1 мільярд грн з урахуванням співфінансування – це 2 мільярди. Ми з вами розуміємо з урахуванням вартості військової продукції і обладнання, яке необхідне для виготовлення цієї військової продукції, що це дуже-дуже-дуже мало. І це при тому, що той самий Кабінет Міністрів має ті програми, які, напевно, не є достатньо ефективними і з яких якраз можна було перерозподілити гроші на підтримку нашого оборонно-промислового комплексу. Візьмемо хоча б той самий кешбек, про який так багато говорять, який мало впливає чи зовсім не впливає на розвиток ВВП. А от якраз вкладення грошей в підтримку оборонно-промислового комплексу, такі програми, як гранти, грантові програми – це є розвиток виробництва дронів та іншої техніки сучасної, надсучасної техніки, необхідної фронту. Це могло б мати дуже і дуже значні наслідки, позитивні наслідки для розвитку нашої економіки в цілому. Якщо ми говоримо про розвиток оборонно-промислового комплексу, його не можна розвивати окремо від інших галузей. Безперечно, необхідні програми, відповідно до яких буде розвиватися і електронна, і радіоелектронна, і оптична, і навіть окремі види хімічної промисловості. Бо насправді одне виробництво зброї може надати життя десяткам інших галузей. І тут дуже важливо, аби Кабінет Міністрів, економічний блок уряду працював над створенням спільних підприємств з провідними концернами світу, щоби створювалися нові підприємства, які б могли розвивати сучасну зброю.
Також пов'язане із цим питанням – підготовка кадрів. Дуже важливо, щоби ми мали сучасних розумних людей, які могли б виконувати відповідні завдання. Бо насправді сьогодні у світі розпочинається цикл переозброєння. Ви бачите, що війна ведеться абсолютно по-новому і способи ведення бойових дій абсолютно нові. Тому весь світ буде переозброюватися і бюджети будуть перерозподілятися саме на оборонно-промисловий комплекс. І це шанс для України посісти цю нішу і відповідним чином перерозподілити ці замовлення на нашу користь, навіть якщо ми будемо постачати не кінцеві пристрої, а якщо будемо брати участь в ланцюгах із виробництва. Це також величезний ринок, який нам варто розподілити на свою користь. Тому, очевидно, точкових рішень недостатньо і цим питанням треба займатися більш системно.
Данило Гетманцев. Фото: сайт партії "Слуга Народу"
Можливість і відкриття експорту для українських виробників
Якщо дивитися на цю ситуацію в сфері військового оборонно-безпекового конкурсу трошки ширше, то ми повинні мати на увазі, що головне питання стратегічне – локалізація вітчизняного оборонно-промислового комплексу. На державному рівні ваш аналіз що засвідчує? Потрібно зробити, що зроблено, аби реалізувати це стратегічне завдання?
Насправді у нас вже є на сьогодні певні вимоги навіть для державних закупівель щодо локалізації. Це все треба втілювати. Водночас я би не концентрувався лише на локалізацію, я би розглянув можливість і відкриття експорту для наших виробників. Бо насправді дійсно є такі позиції, по яких у нас не вистачає зброї і наші виробники повністю завантажені. А є такі позиції, де є переробництво. І якраз оборонно-промислові підприємства звертаються з тим, щоб дати можливість якраз і працювати на експорт. Тому ці питання з одного боку забезпечення експорту, з іншого боку забезпечення локалізації для державного замовлення є дуже взаємопов'язані і в системі загальної державної підтримки вони повинні бути використані.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ЧЛЕНИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ТАК САМО, ЯК І ГОЛОВА КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ, ЧЛЕН ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ" ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ В ЕФІРІ СВОЮ ДУМКУ СТОСОВНО ПРОГРАМИ ГРАНТІВ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ.
КОНТЕКСТ
Президент України Володимир Зеленський повідомив сьогодні, 16 квітня, що більше 40% зброї, яка застосовується Силами оборони на фронті, вироблено в Україні. Про це глава держави заявив під час відзначення працівників оборонно-промислового комплексу до дня працівника ОПК. " Сьогодні відзначив нагородами працівників нашого оборонно-промислового комплексу. Більш ніж 40% усієї зброї, яка застосовується на фронті для оборони України, вироблено в Україні. І тенденція незмінна: Україна буде робити більше й більше, щоб гарантувати свою безпеку – самостійно та разом із партнерами. Дякую всім працівникам наших оборонних виробництв за вашу роботу. Україні завжди буде потрібна своя сильна зброя, щоб була в нас своя сильна Українська держава. Україні завжди буде потрібна власна технологічна перевага, щоб у Росії знали: ми відповімо на кожен удар", – наголосив Володимир Зеленський.
Фото: Пресслужба INGRET
"Чесно зізнаюся, що "Квітка" – одна із найулюбленіших моїх пісень, які я створювала. Адже вона дуже мелодійна, для мене вона дуже красива і поєднує декілька моїх сфер, як творчу, пісенну, так і духовну. Що таке пісня "Квітка"? Однозначно для мене – це про сповідь коханню. В моєму баченні квіти – це одне із дивовижних творінь, що є в цьому світі, які безперечно символізують життя. Вони можуть бути абсолютно різними: темними, світлими, гладкими, різнокольоровими, із шипами, але дуже і дуже красивими. Уявіть свою улюблену квітку прямо зараз в усіх її барвах. І вона вже ідеальна. І ніщо її не доповнить, окрім вашої любові до неї, яка теж ідеальна. От і пісня про те. Якщо послухати слова з кожного куплету, там йдеться про любов у чистому вигляді. І неважливо, яка вона: вона вміщує в себе щось приємне чи, навпаки, біль – все це про любов по своїй суті уже ідеальну. Пісню я написала в перші місяці війни, а згодом разом зі своїм саундпродюсером Дмитром Циганенком, з яким ми створювали багато моїх пісень, зокрема і пісню на Євробачення-2024, ми її огорнули в повний музичний красивий супровід, який ви можете послухати прямо зараз. До речі вокал для цієї пісні я записала прямо в себе вдома, без жодної шумоізоляції, просто в звичайний мікрофон. І, як на мене, вийшло дуже прикольно. Нічим не відрізняється, аніж би ми записували в якісній студії. Також ми зняли кліп із режисером Богданом Рибкою і, правда, цей кліп варто подивитися. Він вартий вашої окремої уваги, адже там я розкриваю тему духовної практики, завдяки якій ми взагалі можемо згадати, хто ми є. Зовсім скоро я випущу для вас свій перший акустичний фортепіанний альбом, в якому буде ще більше відкритого серця від мене. Тож незабаром на вас чекає багато пісень", — розповіла INGRET в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у жовтні INGRET випустила сингл "Зорі".
Також читайте інтервʼю INGRET: Я не картаю себе й не згадую, що щось робила неправильно, я знаю, куди мені треба рухатися.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 4-11 квітня: Kadnay, Tember Blanche, Monatik, Ingret, Spokusy, oneWITCH, Annei
Ілюстративне фото: facebook/Генеральний штаб ЗСУ
Українські інженерні війська та сапери ― це "невидима сила"
Які основні завдання станом на сьогодні виконують військові інженери та сапери ОСУВ "Хортиця"?
Щодо українських інженерних військ та саперів, можна додати, що це зараз "невидима сила". Тому що мало хто із пересічних громадян бачить роботу саме інженерних підрозділів. Ми часто бачимо в мережі знищення російської техніки, бої піхоти, але ніхто не бачить роботу українських інженерів, яка є досить важливою. Першим напрямом роботи інженерів-саперів є обладнання оборонних позицій. Вони укріплюють передові рубежі, створюють складні системи окопів, бліндажів, інших фортифікаційних споруд. Не менш важливим є мінування і створення інженерних загороджень. Це мінні поля, різного роду перешкоди, і все це ускладнює наступ противника на тих чи інших напрямках.
Третина успіху у відбитті атак противника ― завдяки інженерам і саперам
Щодо роботи є конкретні приклади. Днями в одному зі зведень ОСУВ "Хортиця" йшлося про те, що противник не полишає спроб атакувати наші оборонні укріплення на Покровському напрямку. І під час серії штурмів нашим захисникам вдалося не допустити втрат позицій ― за рахунок, зокрема, якісно зроблених оборонних укріплень. Які тут були особливості?
Стосовно Покровського напрямку. Якщо іде накат російської техніки, рухається колона, то ми бачимо на відео, що колона зупиняється. Іде враження по ній FPV-дронами, скидами, артилерійським вогнем, але у 35% зупинок таких механізованих російських колон відіграють свою роль саме інженери. Тому що ворожа техніка просто підривається, чим зупиняє колону, якщо це перша-друга машини. І далі вже відбувається вогневе ураження по колоні. Це достатньо великий відсоток, бо становить третину ураження техніки противника. І це заслуга саме інженерів. Йдеться про дистанційне мінування, взагалі мінування. Те ж саме можна говорити і про піхоту, тому що піхотні штурмові дії противника часто попадають на різного роду рубежі ― колючий дріт, різні загородження, пастки. Усе це стримує ворога і дає шанс піхоті виконати завдання зі знищення противника.
Лише навколо Покровська близько 120 км протитанкових ровів, понад 35 тисяч "зубів дракона"
А чи маєте якісь цифри?
Навколо Покровська створена вже ціла мережа невибухових загороджень. Це 151 тисяча метрів малопомітних перешкод. Є також бар’єрні рубежі типу "Єгоза" ― це 295 тисяч метрів колючого дроту, тобто майже 300 км. І це тільки навколо Покровська, а по всій лінії фронту ― вже тисячі кілометрів. Далі ― протитанкові піраміди, "зуби дракона" ― більше 35 тисяч одиниць. Саме "зуби дракона" не дають проходити ворожій техніці. Колючий дріт – це більше 5 км своєрідних пасток для піхоти. І основа ― протитанкові рови, їх нарито близько 120 км, і це лише навколо Покровська. Також нашими інженерами облаштовано так звані кілл-зони (kill zone). Це близько 120 ділянок. Ми знаємо про посадки, лісосмуги, зараз вони зазеленіють. У такій посадці створюється плацдарм ― вирубуються дерева на площі 200 на 200, наприклад. У цій зоні робиться колючий дріт та різні пастки. Коли ворог іде посадкою, то потрапляє у цю кілл-зону, де просто заплутується та зупиняється, а наші безпілотники або мінометники завдають туди вогневе ураження. Таких кілл-зон навколо Покровська ― 120.
"Зараз наша розвідка перейшла у повітря"
Яким чином організовується інженерна й саперна розвідка? Яку техніку для цього використовують? Адже треба наперед проаналізувати, де проходитиме ворог та яка перепона може спрацювати, тобто досліджувати територію і планувати відповідні роботи.
З метою збереження життя і здоров’я саперів нарощування на утримування інженерних загороджень на передньому краї здійснюють за допомогою БПЛА. Упроваджується застосування повітряного загону загороджень, силами якого здійснюється мінування ймовірних маршрутів, котрі противник буде використовувати для наступу. І все це робиться безпосередньо перед початком руху колони. Інженери постійно займаються дистанційним мінуванням, це робиться на глибину до 20 км. Картинку з БПЛА усі бачать. Коли ти робиш роботу з мінування, але бачиш рух противника, то FPV-дрон може просто "прилягти" і не вражати техніку. Тому що може їхати броньовик або машина розмінування спереду колони, і щоб це зупинити, потрібно використати 20 FPV. Але якщо цей FPV просто сяде, а інженерна техніка на нього наїде, то станеться підрив ― і колону можна буде зупинити. Тобто зараз наша розвідка перейшла у повітря.
Для пророблення проходів на мінних полях противника ми використовуємо американську техніку, надану в рамках допомоги ще у 2022 році. Це установка розмінування M58 MICLIC. Також для піхоти є переносні комплекси розмінування типу ЗРП-2 "Тропа". Це такий собі рюкзак зі спорядженням, тобто це може бути одиночний постріл, як із установки розмінування. Є одноразові "джавеліни" і так само є одноразові системи розмінування.
Денис Гойко (ліворуч) і генерал-лейтенант Сергій Наєв. Фото: facebook/Denis Hoiko
"Навколо Покровська встановлено 29 тисяч протитанкових мін та 47 тисяч протипіхотних вибухових пристроїв"
Де інженерні підрозділи суттєво вплинули на перебіг боїв, якщо можете назвати?
Основним є Покровський напрямок і тут можна просто подивитися на перебіг бойових дій. По лінії Лисівка-Котлине-Андріївка бої тривають вже пів року. Лисівку окупанти брали вже кілька разів, але ніяк не можуть просунутися далі. Саме тому, що там створена система інженерних загороджень. Навколо Покровська встановлено 29 тисяч протитанкових мін, майже 47 тисяч протипіхотних вибухових пристроїв. Усе це систематично зупиняє ворога. Кількість техніки, яку там ворог втратив, я не кажу навіть про піхоту, просто вражає. На початку року, в січні надходила інформація, що росіяни начебто зайшли у Покровськ. Але це неправда, вони зупинилися ― завдяки саме цій системі інженерних загороджень та завдяки усім нашим захисникам усіх підрозділів. Із недавнього ― був величенький накат російської техніки у Часовому Ярі на початку березня. Там окупанти застосували близько двох десятків бронемашин. Коли йшла колона, 17 одиниць техніки було знищено. Перша машина просто підірвалась ― і зупинила рух усієї колони, а далі наші безпілотники та хлопці з протитанкових комплексів знищили цю колону.
"Ворог робить те ж саме, плюс-мінус"
Хочу поцікавитися вашим баченням щодо якості роботи ворожих інженерних військ, адже росіяни після захоплення якоїсь території одразу починають там будувати. Як зараз працює інженерне забезпечення противника та як ми можемо протидіяти?
Ворог робить те ж саме, плюс-мінус. Нещодавно почали з’являтися відео, що на лінії від Бахмута до Соледара є коридор із сітки, зроблений навколо дороги. Це для того, щоб забезпечити живучість своїх логістичних шляхів. Сітку ворог дедалі більше застосовує, такого досить багато було на Курському напрямку, і зараз застосування такої сітки потихеньку переходить на схід. Для розмінування ворог застосовує бронетехніку з ножовими або катковими пилами. Це звичайна практика роботи інженерних військ. Із особливостей ― це лише сітка. Ми знаємо, як цьому протистояти, як це знищувати, але в ефірі цього говорити не будемо.
Противник дуже переживає за логістику і сильно панікує, коли наші підрозділи знищують їхні логістичні маршрути, перетворюють їх у непридатність. Логістика ― це один із головних аспектів, хоча на війні немає нічого другорядного. Але забезпечення підрозділів ― це дуже важливо. І коли воно знищується, то це просто унеможливлює подальше ведення бойових дій.
"Потрібні люди, техніка, боєприпаси ― як у всіх"
Чого найбільше зараз потребують інженери і сапери ОСУВ "Хортиця"? Які стоять виклики?
Як і всі підрозділи. Це техніка, людський ресурс, потрібні фахівці. Треба нарощувати інженерні загородження, а для цього потрібно більше техніки. Для дистанційного мінування потрібно більше БПЛА ― "Вампір", "Баба Яга" та ін. Отже, потрібні люди, техніка, боєприпаси ― як у всіх. Нічого нового тут не скажу. Крім того, ми використовуємо різного роду сітки для збереження життя особового складу ― і рибальські, і металеві. Вони дуже потрібні для обладнання позицій. І бетон. Бетон ― це основа.