Елена Шарпанская - Автор и ведущая программ «Русские украинцы» и «Життя без лінії розмежування» русской редакции Главной редакции вещания на иностранных языках и Первого канала Украинского радио. Закончила факультет журналистики Киевского национального университета имени Т.Г.Шевченко в 1986 году. Училась на вечернем отделении и работала в «Спортивной газете» (газета, к сожалению, уже не существует). В 1992 году перешла работать на Первый канал Украинского радио, в редакцию общественно-политического вещания. Несколько лет была автором и ведущей программы «Обратная связь» («Зворотній зв’язок») о социальных и медицинских проблемах в обществе. Вместе с Республиканским управлением ГАИ МВД Украины, готовила и вела в прямом эфире 50-минутную программу «Автомобиль, дорога, мы». Когда в 1995 году возобновилось молодежное вещание, и была создана молодежная редакция «Европа-Центр», то присоединилась к новосозданному коллективу, и вернулась к спорту. В предверии Олимпийских игр 1996 года в Атланте, создала и вела программу «Олимпийское восхождение», позже – «Планета Спорт». Работала на Олимпиаде в Атланте и как специальный кореспондент Украинского радио, и телекомментатор соревнований по академической гребле и гребле на байдарках и каноэ. Олимпийский цикл был пройден и спорт остался как прекрасное воспоминание и уникальный опыт. На Первом канале УР выходили мои программы «Кто я?» -о поисках себя в этом мире, «Неповторимость» («Неповторність») – о выдающихся современниках, «Крупный план» - короткая версия «Неповторимости». Когда молодежная редакция стала частью второго канала Украинского радио «Проминь», то в прямом эфире вела программы «Культ личности», «Азбука реальности», «Радиопресс. Портрет». В записи выходила программа «Музыка на кону. Музыка зарубіжного кино». С 2017 года сотрудничаю с русской редакцией вещания на иностранных языках. Сначала была одна 20-минутная программа «Русские украинцы» по субботам, но с апреля 2018 года, - это прямой эфир по понедельникам, вторникам и средам. По пятницам выходит программа «Жизнь без линии разграничения» («Життя без лінії розмежування»), которая звучит и на Первом канале УР по субботам. За почти 40-летнюю журналистскую карьеру занималась и погружалась в разные темы, но любимые назвать сложно. Меня интересуют люди, их истории, жизненный опыт, умение преодолевать непреодолимое, их творчество и взгляды на жизнь. Пытаюсь быть молодой мамой и бабушкой. Главное хобби – моя большая дружная семья.
Українського радіо
За прогнозом ООН, число громадян до 2050 року скоротиться у 38 країнах, серед яких росія, білорусь, Польща, Італія, Японія і Китай. Найбільші втрати понесуть Болгарія, Румунія і Україна. Цей прогноз був до повномасштабного вторгнення, і свідчить він про те, що населення в світі старіє. Про демографічні виклики, їхні впливи на світову економіку, про перспективи України — Олександр Гладун, доктор економічних наук, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи.
Буркіна-Фасо, Малі і Нігер – колишні французькі колонії після державних переворотів домовилися про створення конфедерації Альянсу держав Сахеля. Ці військові хунти відмовилися від співпраці з США та Францією, скасували контроль над військовими витратами, і почали активну співпрацю у військовій сфері з росією. Говоримо про це з кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.
Колоніальна та геноцидальна політика росії не змінюється впродовж століть. Згадуємо столітню геноцидальну війну росії ХІХ століття — Кавказьку, коли було майже повністю винищено черкеський народ. Історичні паралелі ми проводимо разом із кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Національного музею Голодомору-геноциду Андрієм Іванцем.
Сьогодні ми знову поговоримо про Грузію від 2003 року і до наших днів. Через 21 рік від тих подій можемо сьогодні говорити про успіх і провал президента Саакашвілі. 2023 року 20-річчя революції троянд в Грузії не відзначали. Сьогоднішню грузинську владу вважають відверто проросійською. Країну охопили протести. З якими планами йдуть на парламентські вибори в жовтні владна партія та опозиція? Гостя — Манана Абашидзе, кандидатка юридичних наук, журналістка грузинського медіа "Formula".
Як живуть і борються за свої громадянські та політичні права сучасні жінки в ісламських країнах. Чи можуть вони реалізувати своє бажання вчитися, працювати, водити машину або виходити чи не виходити заміж, обиратися до місцевих чи вищих органів влади. Гостя — Наталя Малиновська, кандидатка політичних наук, доцентка кафедри національної безпеки та політології Національного університету "Острозька академія".
Що таке "політика Ватикану"? Як впливає вона на світовий порядок? Про політику Ватикану в кількох часових вимірах - Друга світова війна, часи, так званої, Остполітік, тобто існування СРСР, коли було звільнено з радянського заслання митрополита УГКЦ Йосипа Сліпого, й, звісно, нинішня позиція Ватикану, папи Франциска щодо війни, яку росія веде проти України — гість з Риму — голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький.
Греція. Країна, що практично впала в глибоку економічну кризу 2009, і як встояла. Країна, що пережила чимало диктатур, і якою й досі керують представники трьох могутніх політичних родин. Хто вони і як будуються наші відносини зараз. Гостя — Надія Коваль, завідувачка інформаційно-аналітичного відділу Українського інституту.
Пакистан і його прем'єр-міністерка, єдина допоки жінка в мусульманському світі, яка двічі очолювала уряд країни, Беназір Бгутто. Гостя — індологиня, докторка політичних наук, провідна наукова співробітниця Національного Інституту стратегічних досліджень Олена Борділовська.
Італія від 40-х до 90-х років ХХ століття. Бурхливий економічний розвиток у 50-60 роках, потім майже два десятиліття тероризму ультраправих і ультралівих, ріст мафіозних угруповань і корупції. У 90-ті прихід у велику політику Сильвіо Берлусконі, його дружба і просування Путіна в ЄС і НАТО. Про все говоримо з Вікторією Вдовиченко, програмною директоркою безпекових студій Центру оборонних стратегій, викладачкою Болонського університету та співголовою Української програми Центру геополітики Кембриджського університету.
Згадаємо разом із львівською історикинею Богданою Сипко єдиного українця — прем'єр-міністра Франції П'єра Берговуа, а також останнього президента УНР в екзилі Миколу Плав'юка, про знайомство з яким розповідає український історик, офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров.
