Передачі з архіву Українського радіо
Чи можна засудити президента? Чи можна його покарати? Так. У 20 столітті навіть було страчено 11 президентів і прем’єр-міністрів у різних країнах світу. Як довго може ховатися за імунітетом той чи інший очільник держави? І чи можна чекати на справедливий суд над російським диктатором? Як працює міжнародне право, Міжнародний кримінальний суд? Чи можна уникнути політично-правових вироків для перших осіб держав, які постають перед судом?
Відповіді на ці непрості питання шукали разом із юристом-міжнародником, доцентом кафедри міжнародного права КНУ імені Тараса Шевченка Романом Єделєвим.
Це транснаціональна проблема – торгівля наркотиками. Скільки б світ не боровся з наркобаронами в Латинській Америці, США чи Європі, на місці одної відрубаної голови дракона, виростають дві інші. То що ж робити? Закривати очі на проблеми наркозалежних і незаконний обіг заборонених речовин? Чи лікувати? Чи забороняти? Чи легалізувати? Чи як Трамп, іти війною на Венесуелу? До повномасштабного вторгнення Україна була великим транзитним вузлом для потоків наркотиків у Західну Європу, а також героїну, що надходив з Росії. Війна калічить і тіла, і душі, і ми маємо готуватися до збільшення кількості наркозалежних людей зараз і після закінчення війни. Говоримо про це з координатором консорціуму "DRUGPOLICY.UA", консультантом з розвитку регіонів VОLNa, Всеукраїнського об’єднання людей із наркозалежністю Ігорем Козаком.
Сьогодні ми пригадаємо останню осінь і зиму Другої світової війни, коли Гітлер наважився на контрнаступ, який, на його думку, міг би зрештою призвести до перелому ситуації на фронтах і навіть перемоги у війні. План полягав у перехопленні ініціативи, розділенні американської армії і можливості німцям рухатися до Антверпена, щоб заблокувати для військ союзників головний порт постачання в Антверпені. 16 грудня 1944 року почалася Арденська операція. Про її перебіг і поразку Гітлера згадуємо із українським істориком, економістом, автором низки статей Енциклопедії історії України Андрієм Галушкою.
5 грудня 1994 року Україна підписала Будапештський меморандум. Ми віддали ядерну зброю Росії під гарантії міжнародних партнерів. Щороку ми згадуємо ті події, намагаємося їх проаналізувати і зрозуміти, чи могли тодішні президент, Верховна Рада вчинити інакше?
Наша розмова з Романом Безсмертним – дипломатом і політиком, який був 1994 депутатом Верховної Ради, свідком тих подій, стала не політичною аналітикою, а спогадами про наболіле, подекуди дуже відвертими, іноді – озвученими публічно вперше.
Першою писаною конституцією в історії людства стала Конституція США 1787 року. Вона відразу стала видатним документом тому, що оформила створення на американському континенті єдиної демократичної республіки. Конституція США 1787 року – одна з найстаріших нині діючих конституцій і одна з найбільш жорстких: за майже 250 років до неї було внесено 27 поправок, 10 із них зроблені одноразово 1791 року – це Білль про права. Рішення, прийняті в кінці 18 століття батьками-засновниками США, актуальні досьогодні, хоча в багатьох викликають бажання, якщо не змінити їх, то, принаймні, відредагувати. Говоримо про це з доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим.
Епоха просвітництва дала світові не лише видатних філософів, а підготувала ґрунт для появи героїв на кшталт Наполеона у Франції чи Сімона Болівара у Латинській Америці, чи радше іспанській Америці. То хто ж він був цей креольський диктатор і визволитель величезної території від іспанських колонізаторів, якого досі шанують і міфологізують? Чому йому не вдалося утримати Велику Колумбію — своєрідне федеративне утворення — Сполучені Штати Південної Америки, які він очолював 11 років? Що таке боліваризм і хто його сповідує? Відповіді на ці та інші запитання знає кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Українського католицького університету Богдан Чума.
6 грудня Фінляндія святкує День Незалежності. Фінська історія іноді дуже схожа на українську й щодо власних визвольних змагань 1917-18 років, і щодо відносин із Росією, незалежно від того, як ця країна називалася і хто був при владі. Згадуємо Карла Маннергейма, який створив її збройні сили і був її президентом, порівнюємо і робимо висновки. Гість програми — журналіст, історик і військовослужбовець ЗСУ Дмитро Шурхало.
Вся велич радянської космонавтики стоїть на плечах України. Саме з цього починається наша розмова про радянсько-американське змагання за першість у комічних перегонах. Освоєння космосу – це ще й велика політика, сьогодні це зрозуміли й у Китаї. Про досягнення і провали, про китайське лідерство в космічній галузі - Андрій Колесник, експерт з космічної діяльності, ексрадник голови Державного космічного Агентства України.
Конституційна реформа 2004 року Леоніда Кучми. Від 8 грудня 2004 року Україна живе за парламентсько-президентської форми правління. Як це було? Чому 2010 року Віктор Янукович відіграв усе назад? Що не так із Конституційним процесом в Україні, як на події тих років реагував світ? Говоримо з експертом із Конституційного права Богданом Бондаренком.
Кенія — це безмежні простори національних парків, де нелякані ситі леви можуть подрімати в тіні машини з туристами… Але сьогодні ми говоримо про Кенію, яка є однією з найбільших економік Східної Африки, і все ж потерпає від економічних негараздів, безробіття особливо серед молоді. Росія експлуатує бідність, відчай і довірливість людей із Глобального Півдня, а російська війна проти України має глобальний масштаб і глобальні жертви. Про це пишуть кенійські журналісти, розповідаючи про молодих людей, яких обманом відправили на війну в Україну. Про Кенію зокрема, і про Африку загалом, говоримо з кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.