Хрещатик, 26 — найвідоміша українська адреса. Місце, яке вже понад 170 років використовується для засобів комунікації. Саме тут 1849 року запрацювала головна пошта Києва. Звідси почалася телефонізація. Стіни колишньої телеграфно-телефонної станції вціліли під час німецької окупації і дали життя Київському телерадіоцентру, звідки і мовить Українське Радіо. Про це читайте в матеріалі.

У 60-х роках розвиток радіо набув неймовірних масштабів. Це був найпоширеніший і найдоступніший засіб масової інформації. Окрім всеукраїнського, працювали обласні, районні, сільські радіостанції, і навіть радіовузли на окремих підприємствах. Але зважаючи на те, що на республіканському рівні існував лише один канал – Українське Радіо, його програмне наповнення було універсальним. На цьому одному каналі звучали і випуски новин, і суспільно-політичні програми, і музика, і театральні постановки. Про що були програми того часу, чому стати диктором було недосяжною мрією та за що карали працівників Українського Радіо у часи хрущовської відлиги? Про це читайте в матеріалі.

Нині технології змінюються так швидко, що чи не головним завданням журналіста є встигати їх вивчати та впроваджувати. Але в 60-70 роках професія журналіста була значно романтичнішою: замість телефона в руках — 6-кілограмовий "Репортер", а замість комп'ютера — кілометри плівки і ножиці. Чим жили працівники Українського Радіо, як готували програми і в які пригоди втрапляли? Про це читайте в матеріалі. 

Поширювати українську мову і культуру, залишатися по суті Українським Радіо доводилось у різні часи та за різної влади. Багато людей сьогодні не уявляють умови життя в Радянському Союзі і мають достатньо спрощене розуміння тодішньої цензури. Тож коли з'явилися обмеження свободи слова, у чому вони полягали, та як Українському Радіо вдавалося залишатися українським навіть за таких умов? 

Своїм народженням Радіо Промінь завдячує збігу двох явищ. У 60-х роках минулого століття у Європі набувають поширення радіостанції нового музичного формату, а в Радянському Союзі нарешті стають доступними портативні транзисторні приймачі. Тож в якості альтернативи зарубіжним каналам було створено "Промінь", який був джерелом нової музики у час, коли не було інтернету, ще не продавалися компакт-диски, а вибір касет на розкладках м’яко кажучи не вражав.

Запис у великій концертній студії Будинку звукозапису Українського Радіо потребує найвищої режисерської майстерності. Сучасна цифрова техніка дозволяє змінювати тональність, і пробачає виконавцям будь-які помилки, адже на монтажі можна вирівняти всі фальшиві ноти. У час магнітофонних записів все було інакше. Вимоги до якості були надзвичайно високі, а головними інструментами режисера залишались ножиці, скотч і бездоганний слух. Більше про Будинок звукозапису Українського Радіо та його унікальні фонди — далі в матеріалі.

Радіотеатр як новий яскравий жанр почав розвиватися по всьому світу в 30-х роках минулого століття. На Українському Радіо — теж. Нині радіодрами все ще популярні, але це досить складний і дорогий продукт, який собі можуть дозволити лише потужні мовники. Про те, як зароджувались українські радіоп’єси, якими були ключові теми, наскільки сміливими були драматурги та як радіотеатр здобув нечувану популярність — читайте в матеріалі.

Радіо Культура донедавна було наймолодшим каналом у родині Українського Радіо. В окрему структуру він сформувався 2003-го року, але культурологічний контент на Українському Радіо звучав з першого дня його створення. Вже перша трансляція 16 листопада 1924-го року закінчилася виступом струнного квартету імені Війома. 

Перед Другою світовою культурний контент за кількістю ефірного часу значно переважав суспільно-політичний. Вже з кінця 20-х років Українське Радіо транслювало вистави з театрів, а на початку 30-х створювало власні радіоп’єси. Як з культурних програм утворився самостійний третій канал — Радіо Культура — далі.
 

Українське Радіо дало життя багатьом відомим проєктам і навіть окремим жанрам, а також забезпечило кар’єру сотням відомих журналістів. Але були і є програми, які стали настільки відомими, що самі популяризували Українське Радіо і приводили нових слухачів. Таких програм можна назвати, напевно, більше десятка, і кожна з них відіграла надзвичайно важливу роль у свій період часу. Але у цьому епізоді ми розповімо детальніше лише про три з них.

Саме з прямого ефіру Українського Радіо український народ дізнався про відновлення своєї Незалежності. Історія нашої державності була невідома більшості українців, а паростки патріотизму і громадянського суспільства тільки починали пробиватися крізь бетон радянських стереотипів. І Українське Радіо стало потужним каталізатором цих процесів. Про висвітлення на хвилях радіо Чорнобильської трагедії, правди про Голодомор та політичну агітацію – далі.