Влітку 1992 року питання Чорноморського флоту СРСР ще не було вирішене. Моряки, які присягали на вірність Україні, переслідувалися російським командуванням. Аби привернути увагу до цієї проблеми, українці влаштували демарш і одного дня замість Севастополя самостійно взяли курс на Одесу. За ними вирушили російські кораблі і відкрили вогонь. Ризикуючи життям, українці таки дісталися Одеси. Так почалася історія Військово-Морських Сил незалежної України.  Як відбулося повстання українських моряків в ефірі Українського Радіо розповіли учасники тих подій: контр-адмірeал запасу Микола Жибарєв, який підняв український прапор на кораблі і змінив його курс на Одесу, та капітан 1-го рангу у відставці Євген Лупаков, який відмовлявся виконувати російські накази і усіляко сприяв, щоб моряки дісталися Одеси.

У жовтні 1993 року льотчики Збройних сил України врятували в горах Абхазії майже 8 тисяч біженців, які тікали від війни та етнічних чисток. Це була одна з перших гуманітарних місій, яку здійснили українські військові за часів незалежності. У швидкі терміни, за складних погодних умов і під обстрілами противника вони успішно виконали спецзавдання. Чому тисячі людей опинилися в горах під час війни в Абхазії, і за що грузини досі вдячні українцям, в ефірі Українського Радіо розповіли майор Повітряних сил у відставці Віктор Маєвський, підполковник Повітряних сил у відставці Олег Тарчевський, політолог із Грузії Вахтанг Маісая , український політолог Дмитро Левусь та автор фільму "Миротворці. У горах Сванетії" Мирослав Гай.

Українці воювали проти російської агресії ще у 90-х роках. Члени організації УНА-УНСО поїхали до Абхазії 1993-го року і долучилися до грузинських військ. Український підрозділ став одним із найефективніших, це визнавали й самі грузини. Українці вели бої з набагато краще забезпеченим противником і при цьому досягали успіхів. Чому почалася війна в Абхазії, і як там опинилися добровольці з України, в ефірі Українського Радіо розповідали один із лідерів УНА-УНСО, командир Валерій Бобрович, представник УНА-УНСО, капітан ЗСУ Ігор Мазур, політолог із Грузії Вахтанг Маісая  та український політолог Дмитро Левусь.

Українські військові у 90-тих роках брали участь у миротворчій місії ООН на території колишньої Югославії. Одна з найбільш кривавих воєн у регіоні тоді відбувалася у Боснії і Герцеговині. Там українці змогли домовитися про евакуацію мусульман із міста Жепа і в такий спосіб врятували більше 5 тисяч людей. Інакше їм загрожувала загибель від рук їхніх ворогів — сербів. Про події тих часів в ефірі Українського Радіо розповіли учасник миротворчої місії в Югославії, на той час заступник командира з виховної роботи 240-го окремого спеціального батальйону ЗСУ Петро Ковальчук, учасник миротворчої місії в Югославії, на той час сержант ЗСУ Андрій Хлусович та посол України у Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-17-му роках Олександр Левченко. 

Українські військові з 1996-го року брали участь у миротворчій місії у Хорватії. Війна на той час вже скінчилася, але країна потребувала відбудови. Деякі міста були зруйновані вщент, багато територій заміновані. Про те, як відновлювалося життя у післявоєнній Хорватії, а також сусідній Боснії і Герцеговині, і яку роль у цьому відіграли українці, в ефірі Українського Радіо розповіли начальник вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів 17-ї окремої вертолітної ескадрильї миротворчої місії у Хорватії (1997) Анатолій Мукоїд, командир станції Новий Град Цивільної поліції ООН у Боснії і Герцеговині (1999-2001) Олег Мартиненко, боснійський хорват, професор хорватської мови і соціології із Загреба Желько Мачич та посол України у Хорватії та Боснії і Герцеговині (2010-2017) Олександр Левченко.