Власна історія
Як розповідає Сергій Петров, він вчився цьому мистецтву (виготовлення масок-ред) самостійно. Але тоді, коли вже став відомим за кордоном: в США та Європі. Звісно, що є люди, які захоплюються таким видом мистецтва. Бо після своїх перших робіт до нього стали писати інші майстри, які так само працюють зі шкіряними масками. Їх, як каже художник, є небагато.
"Ця маска не просто маска для іншої людини (тут він перепрошує за свою вимову, бо має відчутний акцент, каже, що українську постійно вдосконалює). Я цю маску проживав через власний досвід. У мене праве око має велику косоокість (сміється). Воно погано бачить. Оскільки я давно виготовляю маски, то одного разу задумався над тим, а чому б не зробити і собі таку". Таким чином художник поступово вдосконалювався в цій справі і, граючись, як каже сам, створив для себе трохи інший образ. Це спрацювало, бо змінилося ставлення друзів до нього: вони почали розуміти, яким саме оком він дивиться на них. Це був доволі цікавий досвід.
Фото: ФБ Bob Basset
Читати також: Вікіпедія: як, хто її редагує і чи контролюють спецслужби?
Знайомство з Масі Найємом
Люди замовляють маски більше за кордоном, каже художник. В Україні має небагато клієнтів. "Я знав, хто такий Масі Найєм. Його друзі до мене звернулися і запитали, чи можу я з ним зустрітися. Ми потім мали зустріч, але вже після того, як Масі почав цю маску носити. То казав, що це дуже комфортно". Каже Сергій Петров, що тут не та історія, якою він заробляє гроші. Але "як творець, то я впорався із завданням".
Фото: ФБ Масі Найєма
