Значна частина німців досі за компроміс між путінською Росією і Україною — Сумленний

Значна частина німців досі за компроміс між путінською Росією і Україною — Сумленний

59-та Мюнхенська безпекова конференція виявила суперечливе ставлення німецьких політиків до розв'язаної Росією війни проти України. Це зазначив в ефірі Українського Радіо німецький експерт, директор Ініціативи Центр Європейської Стійкости у Берліні Сергій Сумленний. Він відзначає зміну позиції канцлера Олафа Шольца, який тепер визнає, що Росія веде війну на знищення України. Водночас Сумленний вбачає токсичність у діях і канцлера, і деяких німецьких діячів. Засуджуючи війну та критикуючи Путіна, вони наївно вважають можливим досягнення компромісу між путінською Росією і Україною. А пересічні німці, беззастережно підтримуючи Україну економічно, неодностайні щодо надання військової допомоги, зазначив експерт.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

На фото: канцлер Німеччини Олаф Шольц, securityconference.org

"Токсична риторика триває"

З одного боку, ми бачимо, що чимало німців намагається просувати підтримку України і пояснювати, чому вона є необхідна. З іншого боку, попри красиві слова і обіцянки немає повного розуміння, наскільки ця війна є екзистенційною для Європи та світу і наскільки важливо повністю підтримувати Україну, зазначає Сергій Сумлінний. Зокрема канцлер Німеччини Олаф Шольц, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, з одного боку, говорив, що підтримка України є важливою для Берліна і що Росія веде війну на знищення України. Тобто його риторика суттєво змінилась з початку 2022 року, коли він заперечував наявність таких цілей у Кремля. Водночас канцлер говорить, що постачання зброї для ЗСУ повинно бути дуже обережним, щоб не призвести до ескалації. Тож, на думку експерта, "хоч і в іншій обгортці, але це та сама токсична риторика того, що нібито супротив російському нападу не може бути потужним. А українську активність із захисту своєї території та народу треба тримати в якихось межах". 

"На Мюнхенській конференції звучали російські наративи"

Попри те, що на Мюнхенську конференцію не запросили росіян, на ній все ж звучать російські наративи, наголошує Сумленний. "Зокрема від учасників конференції, які є представниками різних інституцій і продають себе як мудрих та спокійних людей, звучить, що "треба цей конфлікт закінчувати компромісом і Україна повинна погодитися з тим, що Крим — це російська територія. Відтак буде крихкий, але мир, що краще за війну. І взагалі краще війну припинити, а потім нехай дипломати 20-30 років домовляються", — каже він. Тож експерт вважає: "Якщо повністю виключити Росію і її представників з конференції, все одно і в Німеччини, і в США, і в інших країнах є достатньо людей, котрі або за гроші, або по наївності, або тому що їм Україна не цікава, фактично працюють агентами російського впливу — хочуть вони цього чи ні".  

"Німецька нація розірвана у сприйнятті війни в Україні"

Німецький уряд складається із трьох партій: соціал-демократи, які є найбільш дружніми до Росії; "зелені", які традиційно були найбільш критичні до Путіна (але треба розуміти, що люди, критичні до Путіна, не обов’язково критичні до Росії як до історичної політичної традиції); вільні демократи, які є прихильниками розвитку економіки, тож частина їх за послаблення санкцій заради економіки. Відтак це три партії, які мають підтримку в різних соціальних групах ФРН. Водночас якщо подивитися на опитування німців, то нація досить розірвана в сприйнятті ситуації в Україні, констатує Сумленний. За його словами, "85% німців на заході і близько 70% взагалі по країні стоять за продовження санкцій. Тобто в економічному та політичному полі німці стоять на боці України, попри інфляцію та ціни на енергію. Водночас щодо військової підтримки, то її підтримують лише 50%. 80% німців віком понад 60 років, які є суттєвою виборчою базою багатьох партій, виступають за те, щоб ця війна закінчилась одразу перемовинами та компромісом між Україною та Росією". Тобто вони, з одного боку, за мир і проти війни. Але вони сподіваються, що війну можна закінчити компромісом і тиснути на Росію тихенько санкціями. "Це абсолютно наївна і токсична позиція", — вважає експерт.