ілюстративне фото zn.ua
— Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв’ю Reuters cказав, що 90 % справ, які розслідує САП, мабуть, стосується одного чи більше звинувачених, які перебувають за кордоном. Однак ми бачимо і в новинах, і взагалі в медіапросторі, як важко повертати громадян України, затриманих за кордоном, за процедурою екстрадиції. В чому тут, на ваш погляд, головна проблема: недосконалість нашого законодавства чи якісь сумніви держав-наших партнерів?
— По-перше, треба звернути увагу, що для того, щоб відбувся процес екстрадиції, країни мають ратифікувати два важливі документи - Європейську конвенцію про видачу правопорушників та Конвенцію про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, а також протоколи до них. Як правило, європейські держави з Україною ратифікували ці договори, тому юридичних проблем тут немає. Проте є фактичні проблеми. По-перше, це війна в Україні, оскільки видача особи не є безумовною. Країна може відмовити у цьому з об’єктивних причин. Однією з основних причин зараз, і це стосується відомих українських втікачів та злочинців, є воєнний стан на території України. Уже є багато рішень судів про відмову в екстрадиції в зв'язку з тим, що на території України йде війна і Україна не може гарантувати безпеку цих осіб. Це дуже важливо з точки зору статті 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Це основна причина, але не єдина.
— Хоча суддю Чауса, здається, вже під час широкомасштабного вторгнення повертали з Молдови і не зважали на те, що йде війна. Чому підходи різні?
— Тут потрібно розуміти, що є різні політичні фігури. Якщо особа — не звичайний злочинець, а людина, яка має певні статки, бізнес в Україні і знайомства, то слід розуміти, що в них різні можливості. У кого більше фінансів і більша політична можливість зробити певні кроки, ті особи, як правило, й мають більше шансів не повертатись. Чаус був звичайним суддею, а зараз ми говоримо про людей, яким інкримінують розтрату або привласнення грошових коштів на сотні мільйонів доларів.
— А як Ви вважаєте, йдеться про вплив звинувачених тільки в Україні, тому можуть бути не дуже активними рухи відповідних органів державної влади? Чи цей їхній грошовий авторитет тисне і на відповідні органи в Австрії, Франції та інших державах?
— Ні, для їх країн їхні особистості малокаліберні, якщо можна так говорити. Також потрібно розуміти, що все ж таки в Європі рівень корупції в сотні тисяч разів менший. Я мав на увазі, що якщо ми беремо європейське правосуддя, то, наприклад, в того ж Живаго на останньому суді було три найбільш високооплачуваних адвокати. Кожен із них висловлював свою думку, наполягав на ній і це був серйозний процес. Три особи такого рівня за європейськими мірками здійснювати захист краще, ніж якби це був навіть один адвокат. А стосовно України, то якщо брати Бахматюка, то чому Генеральна прокуратура нічого не робила, це питання до них.
Денис Головін, фото з архіву Дениса Головіна
Також потрібно сказати, що відмова країн в екстрадиції через війну — це зараз загальна підстава, на яку посилаються європейські суди. Але нам і під час умовного мирного часу, адже війна з 2014 року, також не видавали злочинців. Тут були вже інші підстави. Наприклад, йшлося про те, що в Україні досить високий рівень корупції і досить низький рівень дотримання прав людини. Це порушення Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. За позовами до ЄСПЛ ми на третьому місці серед всіх держав і це певним чином характеризує правосуддя в нашій державі. Це також є вагомою підставою навіть в так званий мирний час не видавати нам злочинців. Крім того, в нас умови тримання осіб у місцях позбавлення волі не відповідають європейським стандартам.
— Але в СІЗО вже є платні камери, тут питання вже трохи покращено для потенційних клієнтів…
— Тут є одна проблема: в нас платні камери в СІЗО не відповідають найнижчому рівню безплатних камер в Європі.
Бахматюк і Жеваго відкидають висунуті їм в Україні звинувачення
Ексвласник "ВіЕйбі банку" Олег Бахматюк заявляв у грудні 2020 року, що вважає незаконними спроби НАБУ екстрадувати його в Україну та пропонував детективам бюро допитати його в Австрії. "НАБУ боїться мене допитувати, адже справу доведеться закрити", — стверджував Бахматюк.
Французький суд постановив, що українського мільярдера Костянтина Жеваго не повинні екстрадувати в Україну за звинуваченнями в розтраті. Про це повідомив речник бізнесмена, передає Reuters. Жеваго, який контролює зареєстрованого в Лондоні виробника котунів Ferrexpo (FXPO.L), в грудні був затриманий на гірськолижному курорті у Франції на запит України, яка розшукує його за зникнення 113 млн доларів із збанкрутілого Finance & Credit Bank. Жеваго був звільнений під заставу в 1 мільйон євро (1,1 мільйона доларів) після його першого арешту поблизу Шамбері у Франції. Костянтин Жеваго відкидає висунуті йому в Україні звинувачення і заявляє, що ця справа є політичною.
Костянтин Жеваго, фото: УНІАН
Як повідомили Суспільному у ДБР, Бюро чекає на офіційну інформацію суду про причини відмови екстрадиції олігарха. В Офісі Генпрокурора наголосили, що надали всі документи та гарантії, необхідні для екстрадиції підозрюваного. "Як наслідок, французькі прокурори в суді підтримали позицію українських колег стосовно необхідності видачі бізнесмена в Україну. Втім, судова палата Апеляційного суду Шамбері прийняла рішення щодо неможливості екстрадиції бізнесмена", — йдеться у повідомленні. В ОГП очікують на офіційне отримання повного рішення суду і після цього проводитимуть консультації з французькими прокурорами щодо подальших дій.
